Оскільки
не задано, то його можна прийняти в межах:Або
Отже отримаємо
2.3.4 Вибираємо напругу живлення кінцевого каскаду
Отже Еж = 240 В.
2.3.5 Вибираємо транзистор за такими показниками
Заданим параметрам відповідає транзистор КТ611Б, його параметри наведені у таблиці 1
Таблиця 1. Параметри транзистора.
Тип | Pкmax,Вт | Ікmax, мA | Uкеmax, B | h21e min/max | fгр,МГц | Uкенас,B | Ік, ,мА | T, oC |
КТ611Б NPN | 3 | 100 | 180 | 30/120 | 60 | 8 | 20 | -60...+125 |
Другий транзистор підсилювача потужності ідентичний з наведеним у попередній таблиці.
2.4 Розробка підсилювача напруги. Вибір типу ОП
З даних, наведених в технічному завданні отримаємо, що
Тоді
Отже частота одиничного підсилення:
Використання ОП з такою високою частотою f1 недоцільне через складність виготовлення і великі матеріальні затрати, тому в даній схемі використаємо три ОП, для яких визначимо коефіцієнти підсилення.
Оскільки
,то
Для визначених характеристик, з довідника, вибираємо тип ОП. Дані занесемо до таблиці 2.
Таблиця 2. Параметри ОП
Uст, мВ | Кп U, | Iвх, мкА | f1, МГц | VUвихВ/мкс | ||
Н14209Д1 | 5 | 18 | 350 | 10 | 110 | 280 |
Враховуючи вибрані вище транзистори та ОП детальна структура прийме вигляд:
Рисунок 2.2 Детальна структура ВП.
Вхідний дільник – дає можливість ділити вхідний сигнал в відношеннях 1:1, 1:10, 1:50. Інакше його ще називають атенюатор.
Підсилювач напруги – забезпечує великий коефіцієнт підсилення при мінімальних спотвореннях.
Фазоінвертор – забезпечує на виході однакові по модулю і різні по фазі напруги.
Кінцевий каскад – забезпечує підсилення потужності сигналу для ефективним управлінням навантаженням. Так як він вносить в сигнал мінімальні спотворення, то коефіцієнт підсилення цього каскаду вибирають невеликим, у деяких випадках, наближено, рівним одиниці.
3. Електричні розрахунки
3.1 Розрахунок вхідного подільника
Вхідні дані. Коефіцієнти ділення:
, , . (мВ).
Рисунок 3.1 Схема вхідного дільника.
Де S – ключ, який встановлюється в одне з трьох положень, тим самим змінюючи коефіцієнт ділення.
Задамося
(коефіцієнт ділення 1:10) (коефіцієнт ділення 1:10)Умова дільника:
Тоді значення опорів можна знайти по таких формулах:
Підставляючи у задані вище формули отримаємо
;Далі розрахуємо номінали ємностей.
Нехай
Тоді
Резистори і конденсатори для даного каскаду вибираємо такі:
R2 = С2-23-0.125-11кОм, ±1%
С2 = К50 – 18 – 50В – 2нФ
R3 = С2-23-0.125-2кОм, ±1%
С3 = К50 – 18 – 50В – 11нФ.
3.2 Розрахунок підсилювача напруги
Рисунок 3.2 Схема підсилювача напруги.
Оскільки всі каскади (DA1, DA2, DA3) однакові та побудовані на К140УД6, то розрахунки будемо проводити для одного каскаду.
Коефіцієнт підсилення розраховується по формулі:
Візьмемо коефіцієнти підсилення DA1, DA2, DA3 К = 22
Виберемо
Тоді
Підставляючи значення отримаємо, що
Верхня гранична частота fв = 110 МГц.
Тоді визначимо нижню граничну частоту при С4 = 1мкФ.
Параметри всього ПН
К = К1 К2 К3
Тоді
К = 10164
3.3 Розрахунок кінцевого каскаду
Рисунок 3.3. Схема підсилювача потужності.
Принципова схема кінцевого каскаду зображена на рис 3.3
Оскільки у нас симетричне навантаження то будемо вести розрахунки на одне плече ,відповідно резистори R13=R20 , R14=R21 , R15=R19 , R16=R18.
Задамо струм спокою
Iко = (0.05....0.1) Ікм = 10 (мА)
Uко = 88 В
Визначимо максимальне значення струму:
Імах = Іко + Ікм < Ікдоп
Визначимо максимальний базовий струм:
Визначимо початковий базовий струм:
Тоді
= 630 (мВ)Задамося струмом подільника, що дорівнює:
Оскільки
= 3.3 мA, тоді нехай Іп = 35 мА.Звідки можна знайти:
Задамося Rд = (10...20)Rн – оскільки Rд не повинен шунтувати опір навантаження. Він призначений для захисту вихідного каскаду при розриві навантаження.
Тоді отримуємо
Rд = 100 (кОм).
Визначимо вхідний опір каскаду:
Оскільки Іко = 2Ік, то нехай І0 = 2Ік = 24 (мА).
,де
.Тоді
Виберемо С12, при умові, що X12<<R17, для 50 Гц.
Оскільки
, то задамося X12 = 2 (кОм). ТодіЗнайдемо R15.
Нехай
.Тоді напруга, що проходить через цей опір Uке=85 (В). Отже:
Далі виберемо стандартні номінали опорів.
R13 С2-29-0.125-18 Ом, ±1%
R14 С2-29-0.125-3.41 кОм, ±1%