Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL (стр. 4 из 4)
В даному курсовому проекті ми розглядали МАД з використанням технології VDSL. Використовуючи запропоновану модель МАД, де вся территорія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи , що складають сегмент від загальної площі МАД.
Ми визначили діапазон довжин абонентських ліній, розглянули варіанти розміщення ONU, розрахували пропускну здатність для топологій (FTA, FTAB, FTAC, FTF) VDSL та загальну вартість творення МАД.
Проаналізувавши результати розрахунків ми можемо зробити висновок, що найбільшу пропускну здатність (V=18768 Mбіт/с) можна досягнути, використовуючи топологію FTF, також можна підключити найбільшу кількість абонентів (N=552), в той же час ця топологія найдорожча (СТОТ=11510514 грн.), питома вартість на одного абонента в топології FTF також більша ніж в інших варіантах. Топологія FTA краща для використання технології ADSL, бо маємо більшу довжину абонентської лінії (від 598 м до 1199 м). Ця топологія найдешевша (СТОТ=414000 грн.), але обслуговує найменшу кількість абонентів (N=180). Розглянувши топології, розраховані в роботi, можна зробити висновок, що топологія FTAB є найвигіднішою. При FTAB обслуговується 414 абонентів, при цьому загальна вартість СТОТ =1955088 грн. Пропускна здатність (V=5298 Mбіт/с) цієї топології найбільша, якщо не брати до уваги FTF.
Виходячи з цього для нашої мережі найдоцiльнiше буде взяти топологію FTAB. Ми не вiддали перевагу FTF, тому що вона набагато дорожче, а FTA тому, що по усiм показникам, окрiм вартостi, ця топологiя поступається вибранiй нами FTAB.
ДОДАТОК А
Розрахунок пропускної здатності системи за допомогою програми VDSL Simulator
Використовуючи програмний пакет Matlab, проведемо аналіз варіантів підключення ONU та розрахунок пропускної здатності. Для розрахунків використовуємо систему ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1. При цьому на ділянці AF використовуємо кабель 4.0 (26 AWG), а на ділянці АВ 5.0 (24 AWG). Приймемо максимально допустиму довжину абонентської лінії для технології VDSL рівну 1500 м .
Спочатку розглянемо топологію FTA. В цьому варіанті ONU розташовуються в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР точці А. Таким чином можемо підключити абонентів А1, В1.
Рисунок А.1 — Зовнішній вигляд топології FTA в програмі xDSLSіmulator.
Рисунок А.2 — PSD сигнала та перешкоди.
Рисунок А.3 — Спектральна маска розглянутої VDSL системи.
Приклад програми приведений нижче. Розглянемо топологію FTA:
global ex;
global res;
scenario='FTA-A1';% Установка сценария
gui.vdslDuplex= 'VDSL-FDD'; % Название модели
% Установка экспериментальной структуры по умолчанию
ex.param = setupParam; % Параметры
[ex.tfplist, ex.param.HAMBandName] = ...
itu_tfplanHAM([]);
ex.tfplist = fsan_modelsMISC(ex.tfplist); % Добавление моделей помех основных систем
ex.lclist = setupLClist; % Формирование структур описания линейных кодов
ex.lclist = etsi_lcdefsVDSL(ex.lclist);
ex.clist = etsi_cablesVDSL([]); % Установка параметров кабеля связи;
ex.tfplist = etsi_masksVDSL(ex.tfplist); % Get ETSI VDSL masks
ex.tfplist = etsi_tfplansVDSL(ex.tfplist); % Установка частотного плана VDSL-FDD
ex.tfplist = etsi_tfplansVDSLDMT(ex.tfplist);
ex.tt.name = 'FTA-A1';
% Определение топологии
ex.tt.topology={{0 '' 'A' ''},...
{ 583 'NOK_50' 'F' '583m ETSI->'},...
{303 'NOK_40' 'CPE' '303m ETSI->'}}
% Определение количества и расположения работающих систем
ex.tt.traffic={{1,3,'VDS1',1},...
{1,2,'VDS2',14}}
% Определение соотвествия имени системы на топологии и реального типа топологии
xDSL.name='VDS1';
xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';
ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);
xDSL.name='VDS2';
xDSL.used='ETSI-VDSL-E2-Pex-P1-M1';
ex.param.xDSLlist=insertList(ex.param.xDSLlist,xDSL);
% формирование списка систем для которых производится расчет основных параметров
ex.param.modemlist=['VDS1'];
% Построение топологии и трафика
figure(1);
plotTTstructure(ex.tt);
%Вывод маски спектральной плотности мощности для G.SHDSL модема
tfplan = getList(ex.tfplist,'ETSI-VDSL-E1-Pex-P2-M2');
figure(7);graw('reset;');
gui.fax.min=1e3; gui.fax.max=15e6;
plotTFplan(tfplan,'Lin',gui.fax);
%drawnow; % Show it now
% Расчет результатов эксперимента
result = evalExperiment;
% Вывод результатов эксперимента
format compact
[bitrate_LT, bitrate_NT,margin_LT, margin_NT]=calcXDSLresult(ex,result);
disp('LT Rates')
disp(bitrate_LT)
disp('NT Rates')
disp(bitrate_NT)
disp('Ratio')
disp(bitrate_NT./bitrate_LT)
disp('margNT')
disp(margin_NT)
disp('margLT')
disp(margin_LT)
% Построение результатов эксперимента
for current=1:length(result),
figure;
% Построение результатов стороны LT
subplot(211)
x=result{current};
tmp_str=sprintf('Simulation Result, Modem %d (%s-%s)\n',...
current,...
ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...
ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});
plotResult(ex,result,current,'LT',[],[],tmp_str);
% Построение результатов стороны NT
subplot(212)
tmp_str=sprintf('%s-%s\n',...
ex.tt.topology{x.Modem.LT_Node}{3},...
ex.tt.topology{x.Modem.NT_Node}{3});
plotResult(ex,result,current,'NT',[],[],tmp_str);
end
За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 7.7360 Мбит/с
NT= 35.0120 Мбит/с.
Тепер розглянемо варіант FTAB, ONU розташовуються в точках А і В. Таким чином ми маємо можливості підключення абонентів В1, В2, В3, С1. Довжина абонентської лінії для цих абонентiв не перевищує 1500 м. Розглянемо ділянку В – СРЕ, B – F – CPE i B – C – CPE. Дiлянку А – В не розглядаємо тому, що мiж цими ONU прокладається оптичний кабель, тобто А-В являє собою магістральну дiлянку (не має взаємних впливів).
Рисунок А.4 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В1 в програмі xDSLSіmulator
Рисунок А.5 — PSD сигнала та перешкоди
За результатами виконаної програми, ми можемо побачити результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 31.0080 Мбит/с
NT= 95.4000 Мбит/с.
Рисунок А.6 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-В2,В3 в програмі xDSLSіmulator
Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 10.3160 Мбит/с
NT= 38.7600 Мбит/с.
Рисунок А.7 — Зовнішній вигляд топології FTAВ-С1 в програмі xDSLSіmulator
Результати розрахунку пропускної здатності потоків US та DS:
LT = 3.8880 Мбит/с
NT= 30.1120 Мбит/с.
Для інших варіантів топологій також отримуємо нульову пропускну здатність, тому робимо висновок, що підключення абонентів в данніх варіантах неможливе. Виходом з даної ситуації може бути зменшення довжини абонентської лінії. Адже причиною являється те, що середня довжина абонентської лінії складає більш ніж 1500 м. Тому підключення абонентів за даними топологіями неможливе.