Причому Т.4 визначає можливості Групи 3 (розмір аркуша, роздільна здатність та ін.), а Т.30 – розпізнавання можливостей апаратів, узгодження параметрів, формування сторінок зображень, алгоритми стиснення. Зазначимо, що передача факсів йде, як правило, без корекції помилок. Помилкові рядки крапок пропускаються або виводяться.
Вважається, що невеликі помилки в рисунку та (або) у тексті некритичні ні для розпізнавання тексту, ні для рисунка.
У табл. 1 наведені протоколи, які використовуються у факс-апаратах і сумісних із ними факс-модемах.
Таблиця 1 – Протоколи для факсимільних апаратів
| Протокол | Швидкість, кбіт/с | Менші швидкості,кбіт/с |
| V.27 ter | 4,8 | 2,4 |
| V.29 | 9,6 | 7,2 |
| V.17 | 14,4 | 12, 9,6, 7,2 |
| V.I7 terboAT&T | 19,2 | |
| V.34 FAX | 28,8 |
3 Стандарти на факс по IP
Факсимільний зв'язок на базі IP спирається на два основні стандарти. Однак вони запропоновані аж ніяк не IETF, що визначає протоколи Internet, а ITU, що займається питаннями сумісності глобальних комунікацій. ITU T.37 описує перетворення традиційних сигналів факсів у поштові повідомлення SMTP з MIME-сумісними вкладеннями у форматі TIFF.
Ця методика використовується зазвичай постачальниками IP-факсів і зводить передачу факсів до доставки із проміжним зберіганням, оскільки зображення факсів передаються у вигляді вкладень електронної пошти. Завдяки T.37 факс-апарати й факси-сервери на базі IP різних постачальників можуть взаємодіяти один з одним так само узгоджено, як і традиційні факси.
Однак T.37 описує лише основні функції для доставки факсів за допомогою електронної пошти, будучи свого роду найменшим загальним знаменником.
Наприклад, він передбачає застосування лише одного методу стиснення – модифікованого методу Хофмана, обмежуючи в такий спосіб можливості економії пропускної здатності.
До того ж, він не робить відмінностей між різними типами факсів, хоча провідну провайдери послуг вже давно налаштовують доставку факсів залежно від конкретного типу трафику, що передається
Ще один стандарт T.38 описує передачу факсів у реальному часі або за допомогою імітації з'єднання з факс-апаратом, або за допомогою методу модуляції за назвою FaxRelay.
T.38 може використовуватися для реалізації функціональності, більше схожої на традиційний факсимільний зв'язок, наприклад, для негайного підтвердження.
4 Стиснення при передачі факсів
При передачі факсів групи 3 використовується апаратне (динамічне) стиснення даних, що дозволяє зменшити розмір даних на 80-90% і знизити вартість передачі.
Передбачено кілька алгоритмів стиснення. По-перше, це класичний (одновимірний) модифікований метод Хофмана (МН у Т.30). У нових факсах застосовують ще алгоритм МR, який можна назвати двовимірним. Суть методу полягає в тому, що рядки пікселів, що формують текстовий рядок, значною мірою повторюють один одного.
Дійсно, адже літери складаються переважно з вертикальних паличок. Тому кодуються тільки відмінності між рядками пікселів. Цей новіший метод приблизно вдвічі збільшує стиснення порівняно із традиційним, але тільки у випадку корекції помилок.
Справа в тому, що у випадку стиснення помилка в рядку приведе до її розмноження на всі інші рядки, тому через кожні 3-4 рядки вибирається новий вихідний рядок.
У випадку застосування корекції помилок застосовують його модифікацію ММR. Про свої можливості стиснення факси повідомляють один одному під час хендшейку.
5 Опціональність корекції помилок при передачі факсів
У стандарті (Т.30 ITU-T) для факсів групи 3 корекція помилок ЕСМ передбачена лише опційно (корекція помилок обов'язкова тільки у фазі хендшейку).
Справа в тому, що для цього потрібна більша пам'ять для того, щоб запам'ятати всі фрейми, які формують приблизно півсторінки, і зробити запит повтору помилкових.
Це дорого коштує, тому реалізовано лише в дорогих факс-апаратах. Зазначимо, що для реалізації корекції її зазвичай мають підтримувати обидві сторони (тому придбання дорогого факсу може нічого не дати).
Розглянемо, як впливають помилки на вид факсу. Одиницею інформації при передачі факсів є рядок крапок.
За відсутності корекції контролюється лише кількість цих крапок, що має бути фіксованою. Якщо довжина прийнятого рядка не стандартна, то вважається, що відбулася помилка.
Тоді або пропускають весь рядок, або виводять його як є. Якщо такі помилки рідко зустрічаються, то вони некритичні ні для розпізнавання тексту, ні для рисунків.
За наявності збіжних або кривих ліній тексту, що погано розпізнається та ін. потрібно:
· Зменшити швидкість на лінії. Справа в тому, що помилки найчастіше викликаються сплеском шуму на лінії. При меншій швидкості цей сплеск ушкодить меншу частину повідомлення. У програмах є опція обмеження швидкості.
· Застосовувати підвищену роздільну здатність. Тоді пропуск або ушкодження рядка крапок не так помітно спотворить рядок тексту або частину рисунка. Нагадаємо, що роздільна здатність установлюється на передавальній стороні.
· Відмовитися від стиснення на зашумленних лініях. Справа в тому, що помилка в одному біті стиснених даних еквівалентна помилкам у декількох бітах не стиснених.