
 (1.8)
  
, (1.9)
де m - число елементів розрізнення у зоні огляду, дорівнює добутку числа елементів розрізнення за віддалю m1 і за азимутом m2.
   
;
  
;
  
;
  
.
Визначимо коефіцієнт втрат 
  
 при некогерентній обробці.
Для розрахованої імовірності хибної тривоги для одного елемента розрізнення і розрахованої кількості імпульсів визначимо параметр 
  
 з рівняння:
  
, (1.10)
За допомогою ЕОМ побудуємо графік залежності (1.10) і знайдемо узагальнений поріг 
  
.
  
Рис.2
 Розрахунок проведений на комп’ютері, показав 
  
.
Знаходимо необхідне відношення сигнал/шум для одного імпульсу при некогерентній обробці 
  
 з рівняння:
  
. (1.11)
Згідно завданню 
  
. Підберемо 
 
для забезпечення 
 
 при 
 
. За допомогою ЕОМ підрахуємо значення 
 
 при 
 
. Дані ітерацій зведено в табл.1.
Табл.1
   Маємо, що при 
  
 виконується потрібна нам рівність.
Так як згідно визначенню 
  
 характеризує енергетичні втрати, що виникаючі при переході від когерентної до некогерентної обробки, а відношення сигнал/шум в одному імпульсі при когерентній обробці 
 
 дорівнює:
  
 (1.12)
де 
  
 розраховано за формулою (1.7), отже:
  
 (1.13)
 Розрахуємо спектральну щільність шуму 
  
. Для цього потрібно вибрати тип активного елементу вхідного пристрою супергетеродинного приймача РЛС для заданої довжини хвилі випромінюваного коливання.
Значення 
  
 визначаються формулою
  
, (1.14)
де
  
 - постійна Больцмана,
  
 - нормальна температура,
  
 - коефіцієнт шуму підсилюючого елементу. Як відомо:
  
Потужність шуму на вході приймача в смузі прийому 
  
 розраховується за формулою:
  
, (1.15)
де 
  
 - ефективна ширина смуги пропускання лінійного тракту приймача з урахуванням узгодженого фільтру.
При узгодженій обробці 
  
 дорівнює:
  
, (1.16)
де 
  
 - ширина спектру зондую чого сигналу, розрахована нами за формулою (1.1). Тоді, підставивши знайдені значення у формулу (2.2), обчислимо потужність шуму:
   
 Оскільки РЛС, параметри якої розраховуються, повинна забезпечити розрізнення і точний вимір тільки по одній кутовій координаті - азимуту, то в РЛС необхідно застосувати антену, яка формує плоску діаграму спрямованості і при цьому сканує її в азимутальній площині.
 Ширина головного променя ДС в азимутальній площині на рівні 0,5 за потужністю 
  
 визначається заданою розрізняльною здатністю по азимуту 
 
 (
 
), а ширина променя в площині кута місця визначається заданою величиною 
 
.
Основним виразом для визначення параметрів РЛС є рівняння віддалі, яке має вигляд:
   
, (1.17),
де
  
 - максимальна віддаль виявлення,
 
;
  
 - імпульсна потужність передавача, 
 
;
  
 - кількість імпульсів, що приймаються антеною за час повороту в площині азимуту на кут, який відповідає ширині антенного променя на рівні 0,5 за потужністю;
  
 - коефіцієнт спрямованої дії антени передавача;
  
 - ефективна площа антени приймача, 
 
;
  
 - ефективна відбиваюча поверхня цілі, 
 
;
  
спектральна щільність внутрішнього шуму;
  
 - коефіцієнт розрізнення;
  
 - база зондуючого сигналу;
  
 - коефіцієнт втрат в системі.
В рівнянні віддалі дії (1.17) входить коефіцієнт підсилення антени, який наряду з іншими заданими параметрами, що входять в (1.17), забезпечує виявлення цілі із заданими ймовірностями 
  
 та 
 
 на 
 
.
Для цілей, що мають кут місця 
  
 в межах 
 
, віддаль виявлення повинна бути 
 
 і, отже, 
 
.
В той же час, оскільки максимальна висота цілі обмежується величиною 
  
 і 
 
, то для цілей, що летять на висоті 
 
 і мають кут місця 
 
 в межах 
 
, максимальна віддаль між РЛС і ціллю 
 
 буде менше ніж 
 
.