
(1.8)

, (1.9)
де m - число елементів розрізнення у зоні огляду, дорівнює добутку числа елементів розрізнення за віддалю m1 і за азимутом m2.

;

;

;

.
Визначимо коефіцієнт втрат

при некогерентній обробці.
Для розрахованої імовірності хибної тривоги для одного елемента розрізнення і розрахованої кількості імпульсів визначимо параметр

з рівняння:

, (1.10)
За допомогою ЕОМ побудуємо графік залежності (1.10) і знайдемо узагальнений поріг

.

Рис.2
Розрахунок проведений на комп’ютері, показав

.
Знаходимо необхідне відношення сигнал/шум для одного імпульсу при некогерентній обробці

з рівняння:

. (1.11)
Згідно завданню

. Підберемо

для забезпечення

при

. За допомогою ЕОМ підрахуємо значення

при

. Дані ітерацій зведено в табл.1.
Табл.1
Маємо, що при

виконується потрібна нам рівність.
Так як згідно визначенню

характеризує енергетичні втрати, що виникаючі при переході від когерентної до некогерентної обробки, а відношення сигнал/шум в одному імпульсі при когерентній обробці

дорівнює:

(1.12)
де

розраховано за формулою (1.7), отже:

(1.13)
Розрахуємо спектральну щільність шуму

. Для цього потрібно вибрати тип активного елементу вхідного пристрою супергетеродинного приймача РЛС для заданої довжини хвилі випромінюваного коливання.
Значення

визначаються формулою

, (1.14)
де

- постійна Больцмана,

- нормальна температура,

- коефіцієнт шуму підсилюючого елементу. Як відомо:

Потужність шуму на вході приймача в смузі прийому

розраховується за формулою:

, (1.15)
де

- ефективна ширина смуги пропускання лінійного тракту приймача з урахуванням узгодженого фільтру.
При узгодженій обробці

дорівнює:

, (1.16)
де

- ширина спектру зондую чого сигналу, розрахована нами за формулою (1.1). Тоді, підставивши знайдені значення у формулу (2.2), обчислимо потужність шуму:
Оскільки РЛС, параметри якої розраховуються, повинна забезпечити розрізнення і точний вимір тільки по одній кутовій координаті - азимуту, то в РЛС необхідно застосувати антену, яка формує плоску діаграму спрямованості і при цьому сканує її в азимутальній площині.
Ширина головного променя ДС в азимутальній площині на рівні 0,5 за потужністю

визначається заданою розрізняльною здатністю по азимуту

(

), а ширина променя в площині кута місця визначається заданою величиною

.
Основним виразом для визначення параметрів РЛС є рівняння віддалі, яке має вигляд:

, (1.17),
де

- максимальна віддаль виявлення,

;

- імпульсна потужність передавача,

;

- кількість імпульсів, що приймаються антеною за час повороту в площині азимуту на кут, який відповідає ширині антенного променя на рівні 0,5 за потужністю;

- коефіцієнт спрямованої дії антени передавача;

- ефективна площа антени приймача,

;

- ефективна відбиваюча поверхня цілі,

;

спектральна щільність внутрішнього шуму;

- коефіцієнт розрізнення;

- база зондуючого сигналу;

- коефіцієнт втрат в системі.
В рівнянні віддалі дії (1.17) входить коефіцієнт підсилення антени, який наряду з іншими заданими параметрами, що входять в (1.17), забезпечує виявлення цілі із заданими ймовірностями

та

на

.
Для цілей, що мають кут місця

в межах

, віддаль виявлення повинна бути

і, отже,

.
В той же час, оскільки максимальна висота цілі обмежується величиною

і

, то для цілей, що летять на висоті

і мають кут місця

в межах

, максимальна віддаль між РЛС і ціллю

буде менше ніж

.