Смекни!
smekni.com

Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером (стр. 11 из 12)

ен = 0,855.

Кз = 1,5; h10 = 16; V1 = 3,3 (при відстані розрахункової точки 7-1=6 м, згідно з таблиці методичних вказівок №7 до виконання лабораторної роботи з дис-ципліни “Охорона праці”.

Значення коефіцієнта t0 визначимо на підставі формули:

t0 = t1*t2*t3*t4*t5, (9.2.3)

Для розрахунку цього коефіцієнта скористваємось наступними значення-ми параметрів, що входять у вищезаписану формулу:

t1 = 0,8 – скло віконне подвійне;

t2 = 0,7 – оправа дерев’яна спарена;

t3 = 0,8 – конструкція покриття – дерево;

t4 = 0,8 – втрати світла в сонцезахисних спорудах;

t5 = 0,9 – втрати світла в захисній сітці.

Підставивши ці значення в (9.2.3), одержимо:

t0 = 0,8*0,7*0,8*0,8*0,9 =0,323.

Кб = 1,05 (при Р =25, hб = 10).

Із формули (9.2.1) визначаємо:

2).

Стандартна площа вікна:

S1 = 1,6*1,8 = 2,88 (м2).

Кількість вікон становить:

Кв³ S0/S1³ 7,07/2,88 ³ 2,53 (шт).

Для забезпечення заданого освітлення приймаємо чотири вікна розміром 1.6*1.8.

9.3. РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЕННЯ

Розрахунок штучного освітлення проводимо за методом коефiцiєнта ви-користання свiтлового потоку з врахуванням нормованої потужності ос-вітлення.

Сумарний свiтловий потiк, потрiбний для забезпечення заданої мiнi-мальної освiтленостi, визначається згідно виразу:

(9.3.1.)

де:

ФS- сумарний свiтловий потiк, лм;

Ен - нормоване значення освiтленостi, лк (Ен = 300);

S - площа освiтлюваного примiщення, м2; S = 35;

k - коефiцiент запасу (для люмiнесцентних ламп вибирається в межах

k=1,5 ... 2, а для ламп розжарювання k = 1,3 ... 1,7);

z- вiдношення середньої освiтленостi до мiнiмальної, z = 1,1 ... 1,2;

h - коефiцiєнт використання свiтлового потоку (вiдношення потоку, що падає на розрахункову поверхню до сумарного потоку всiх ламп; визначається за показником примiщення, типом свiтильника та коефiцiєнтами вiдбиття світ-ла від стiн rст, стелі rстлта підлоги rп).

Показник примiщення визначається за формулою:

(9.3.2.)

де:

а,b - довжина та ширина примiщення, м;

Н - висота пiдвiсу свiтильника над робочою поверхнею, м.

Для прийнятої лабораторiї а = 7м, b = 5м, Н = 3,4м.

З таблицi 5-11 [27] відповідно до вибраних коефіцієнтів відбиття світ-ла (rст= 50%, rстл = 70%, rп = 10%) знаходимо, що h = 0,58.

(лм).

З таблицi вибираємо лампи ПБР, якi пiсля 100 годин горiння дають номi-нальне значення свiтлового потоку Фн = 2700 лм. Довжина лампи l=1,213 м.

Свiтильник вибираємо дволамповий без колектора типу ПБМ 2´40. Кiлькiсть свiтильникiв, враховуючи, що в кожному з них по двi лампи, визна-чаємо за формулою:

(шт).

Перевiряємо правильнiсть розрахунку. Знаходимо освiтлення, що ство-рюєься обраними свiтильниками за наступною формулою:

(9.3.3.)

(лк).

Отже розрахована система освiтлення забезпечує рiвень освiтленостi, вищий вiд заданої: 334.9 лк > 300 лк.

При виготовленні активної акустичної системи відсутні шуми, вібрація, а також будь-яке випромінювання електромагнітних полів ВЧ, УВЧ, НВЧ і рентгенівських про-менів. Тому в даному випадку захисних міроприємств для усунення дії цих факторів не передбачається.

9.4. РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ

В зв'язку з тим, що вся контрольно-вимірювальна апаратура, яка застосовується при налагодженні акустичної системи живиться від мережі 220 В, існує небезпека ураження працівників електричним струмом. Тому безпосередньо на робочих місцях постелені гумові килими, а корпуси приладів заземлені. При цьому загальні вимоги елекробезпеки нормуються ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ[9.8].

Захисне заземлення повинно забезпечувати захист людей вiд ураження електричним струмом при дотиканнi до металiчних неструмопровідних частин, якi можуть опинитися пiд напругою внаслiдок пошкодження iзоляцiї. Захисне заземлення належить виконувати з'єднанням металевих частин електроустано-вок з землею, чи її еквiвалентом.

Захисному заземленню пiдлягають металевi частини електроустановок, котрі доступнi для дотику людини i такi, що не мають інших видiв захисту, що забезпечують електробезпеку.

При складальних роботах по виготовленню спроектованого пристрою використовуються електроустановки з напругою живлення 36 В, 220 В .

Згідно ПУЕ [9.8] нормований опiр контура зеземлення в установках з нап-ругою до 1000 В повинен задовільняти нерівність Rзн£ 4 Ом.

Заземлення здiйснюється за допомогою металевих труб дiаметром d = 0,05м i довжиною lТ = 1,5 м. Труби з'єднуються в контур з допомогою сталевої штаби шириною b = 0,04 м.

Глибина закладання труб hn= 0,5 м; вiддаль мiж трубами a=2lт=3 м.

Відстань від поверхні землі до середини труб t визначається за форму-лою:


t =

. (9.4.1.)

t = 0,5 + 0,5 ´ 1,5 = 1,25 (м).

Опiр розтіканню струму одиночного трубчатого заземлювача

, визначаємо із наступної формули:

(9.4.2.)

де:

r - питомий опiр грунту; r = 100 Ом/м;

lт - довжина пiдземної частини труби, см;

d- дiаметр труби, см;

(Ом).

Орієнтовна кiлькiсть труб заземлювача визначається згідно формули:

(9.4.3.)

де Rзн - нормована величина опору заземляючого пристрою.

Підставивши відповідні значення у формулу (9.4.3.), знаходимо:

(шт).

Знаходимо дійсну кількість труб заземлювача:

Для

i nор = 15, коефіцієнт екранування труби hод= 0,75.

Довжина сталевої штаби:

lш = a ´ n = 2 ´ lт ´ n = 3 ´ 20 = 60,0 (м).

Опiр розтікання струму заземлювача iз сталевої штаби:

(Ом).

Визначаємо розрахунковий опiр розтікання струму усього контура зазем-лення:

(9.4.4.)

де hш - коефіцієнт екранування штаби (hш = 0, 73).

Підставивши відповідні значення у формулу (9.4.4.), одержимо:

Одержана розрахункова величина опору заземлення задовiльняє зада-ним умовам:

Rзр < 4 Ом, тобто 2,21 < 4 Ом.

9.5. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА

Характеристика виробництва за пожежною безпекою та заходи профi-лактики пожежної безпеки розробляються згiдно СНиП2.09.02-85 [9.9] та ГОСТ 12.1.004-85.ССБТ [9.10].

Згідно ОНТП 24-86 [9.11] і СНиПІІ-2-80 [9.12] приміщення цеху розмiщується в будiвлі категорії "Д" (пожежо безпечне виробництво), степінь вогнестійкості якого В-1а (СНиП2-90-81 [9.13]).

Спроектований пристрій з точки зору пожежної безпеки не викликає заг-рози, тому що в ньому нема деталей, що самозагоряються.

Відмітимо профiлактичнi заходи проти загорання:

- органiзацiйнi - правильна експлуатацiя приладiв, iнструменту, паяльни-кiв, належне утримання робочих мiсць та лабораторiї в цiлому, протипожежний iнструктаж;

- технiчнi - додержання протипожежних правил та норм при проектуваннi будiвлi, при влаштуваннi електропроводки, опалення, вентиляцiї, освiтлення, доцiльне розмiщення обладнання;

- режимного характеру - заборона курiння в невстановлених мiсцях;

- експлуатацiйнi - своєчаснi профiлактичнi огляди, ремонти та випро-бування.

Згідно СНиП2.04.09-84 [9.14] в проектованому примiщеннi передбачено комбіновану сигналізацію: ручну та автоматичну. В приміщенні розташовані повідомлювачі КИ-1, котрі з'єднанi з приймальною станцією пожежної сигна-лiзацiї. Автоматичний повiдомлювач задубльовано кнопочними.

Автоматичнi та кнопочні повiдомлювачi розміщено в кожному цеху, а та-кож в коридорi бiля протипожежних шаф.

Для усунення невеликих загорань на пiдприємствах користуються пер-винними засобами пожежогасiння: вогнегасники, азбестовi ковдри, пожежнi стовбури, що дiють вiд внутрiшнього протипожежного водопроводу. Так в да-ному виробничому приміщенні встановлено два вогнегасники типу ВВ.

Протипожежнi стовбури розмiщенi в протипожежних шафах. На кож-ному поверсi розмiщено по двi шафи. Крiм цього, на кожнiй другiй сходовiй площадцi встановлено додатково по однiй шафi.

В приміщенні цеху передбачено евакуацiйнi шляхи, які дозволяють своє-часно залишити зону пожежi усiм працюючим. Для розглянутої категорiї ви-робництва при ступенi вогнетривкостi будiвлi 1 або 2 для багатоповерхового будинку вiддалi до евакуацiйного виходу не нормуються. Ширина проходiв ко-ридорiв, дверей, маршiв та площадок сходiв орiєнтовно визначається згідно СНиП2.09.02-85 [9.15] і зведена в табл. 9.5.1.