Отже, загальний цикл формування фонду електронних документів повинен включати наступні процеси:
моделювання фонду;
комплектування (виокремлюються технології збору електронних документів та технології оцифровування фондів);
облік;
технічна або формальна обробка файлів документів та ана-літико-синтетичне наукове опрацювання вмісту документів;
розташування документів у файловому сховищі;
зберігання та захист інформації та носіїв;
забезпечення умов використання (онлайновий доступ та локальне використання);
аналізування інформації та моніторинг використання фондів електронних документів (у комплексі з іншими інформаційними ресурсами електронної бібліотеки).
Практично усі ці процеси технологічного циклу формування фондів електронних документів знаходяться в стадії досліджень, розробок та перших апробацій [9]. Різні бібліотеки світу мають певні досягнення та напрацювання в реалізації того чи іншого процесу, про що свідчать матеріали міжнародних конференцій з питань розвитку бібліотечно-інформаційних технологій, електронних інформаційних ресурсів та електронних бібліотек.
Зокрема, на сьогодні у процесі формування наукової електронної бібліотеки НБУВ маємо певні результати стосовно розробки та впровадження таких технологічних процесів, як комплектування, зокрема, мережевого збирання електронної інформації, технологічного опрацювання електронних онлайнових документів, систематизованого розташування їх у файловому сховищі та забезпечення онлайнового доступу до них.
Формування фонду електронних, зокрема онлайнових, документів стає невід'ємною складовою процесу формування загального фонду книгозбірні. Однак, якщо формування фондів бібліотек забезпечується відповідною законодавчою базою держави (www.nbuv.gov.ua/eb/law/), то комплектування бібліотек електронними документами потребує законодавчої підтримки та відповідної нормативно-методичної бази.
Нині людство вступає в інформаційну сферу складних комунікаційних процесів, які на засадах високої культури та моральності політичної і технічної еліт та населення обумовлюють вигляд і місце держав у світі, на світовому ринку товарів і послуг. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у другій половині ХХ сторіччя кардинально змінив світ, надав нові, нечувані можливості розвитку людської цивілізації. Серед основних тенденцій розвитку інформатизації суспільства, що стосується практично всіх сфер життєдіяльності, включаючи економіку, державне управління, науку, мистецтво, слід відзначити стрімкий розвиток інформаційної мережі Інтернет. Галузі економіки, безпосередньо пов’язані з інформаційними і телекомунікаційними технологіями, порівняно з традиційною промисловістю, зростають більш швидкими темпами, набувають домінуючого значення. До сфери Інтернет поступово й органічно вливаються такі галузі економіки, як зв’язок, засоби масової інформації, консультаційні послуги і т. ін.
На сьогодні все більшого значення набуває електронна комерція. Її розвиток відбувається настільки стрімко, що більшість найбільших світових компаній, поряд із традиційним Off-line бізнесом, починають використовувати й електронну комерцію. Причому, ця форма торгівлі може набувати не звичних для даної сфери діяльності відтінків, наприклад, здійснення покупки, перебуваючи у космосі, як це зробили російські космонавти Володимир Дєжуров і Михайло Тюрин, які у грудні 2001 року перебували на борту Міжнародної космічної станції і придбали в Інтернет-магазинах квіти та подарунки своїм рідним і близьким, здійснивши платежі з космосу за допомогою мережі Інтернет.
З огляду на ці тенденції, уряди багатьох країн світу проголосили основним напрямом своєї діяльності побудову так званого інформаційного суспільства. При цьому в ході дискусії іноді висловлюються дві діаметрально протилежні точки зору. Одна зі сторін стверджує, що Інтернет є ідеальним інформаційним середовищем, що він не має політичних границь і розвивається за своїми власними законами, тому будь-які спроби держави встановити правове регулювання Інтернету, а, відтак, і комп’ютерної комерції, – безглузді. Інша сторона, навпаки, виходить з того, що Інтернет через свою специфічність є сприятливим середовищем для здійснення різних правопорушень, безконтрольного поширення незаконної інформації, і тому необхідно застосувати правові заходи для запобігання подібним явищам.
Актуальність проблем, пов’язаних із формуванням інформаційного суспільства, викликає зацікавленість вчених і практиків. В останнє десятиліття значно зросла кількість міжнародних та вітчизняних конференцій, симпозіумів і круглих столів, а також монографій, статей та інших публікацій, присвячених дослідженню зазначеної теми. Проте, праці більшості вчених присвячені переважно інформаційному праву. Наша увага буде більш акцентована на проблемах правового регулювання електронної комерції.
Остання порушує питання про те, наскільки дана сфера вимагає особливого правового регулювання, що здійснюється на основі загальних правових норм, і тільки в деяких випадках потребується спеціальне правове регулювання.
Для формування фонду електронних документів та довідково-пошукового апарату електронної бібліотеки оптимальним є технологічний процес, що ґрунтується на конвеєрній обробці документального потоку з використанням автоматизованої бібліотечної інформаційної технології, на технологічних етапах якого здійснюється доповнення бібліографічних записів рефератами наукових публікацій, систематичними індексами та електронними адресами документів.
Застосування інформаційної технології конвеєрного формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки дозволяє здійснювати технологічну обробку мережевих надходжень електронних документів. Технологічні рішення, які запропоновано для формування електронної бібліотеки НБУВ, дозволяють заощадити усі виробничі ресурси та уникнути дублювання робіт й забезпечують ефективне наукове опрацювання документів для введення їх у суспільний обіг та бібліотечно-інформаційне обслуговування споживачів.
1. UNIMARC Manual: Bibliographic Format 1994 [Electronic resource] / International Federation of Library Associations and Institutions. - Latest Revision: 6 April 2000. - Way of access: URL: http://www.ifla.org/VI/3/p1996-1/sec-uni.htm.
2. Watstein S.B., Calarco P.V., Ghaphery F.S. Digital library: keywords // Reference Services Review. - 1999. - V. 27. - № 4. - С. 344-352.
3. Антопольский А.Б., Вигурский К.В. Концепция электронных библиотек [Электрон. ресурс] // Электронные библиотеки. - 1999. - Т. 2. - Вып. 2. - Способ доступа: URL: http://www.iis.ru/el-ib/1999/199902/antopol/antopol.ru.html. - Загол. с экрана.
4. Баркова О.В. Досвід створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. - 2001. - № 4 - С. 51-62.
5. Баркова О.В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2000. - С. 123-129.
6. Баркова О.В. Напрями розвитку технологій формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек в Україні // Електронні зображення та візуальні мистецтва: EVA 2002 Київ: Міжнар. конф., 22-24 травня 2002 р. - К., 2002. - С. 118-124.
7. Баркова О.В. Фонд електронних документів [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /eb/ep_inf.html. - Загол. з екрану.
8. Валькова С., Добрынина И. Чем удобнее электронная копия // Библиотека (рус.).- 2000.- № 8.- C.33-35
9. Вершинин А.П. Электронный документ: правовая форма и доказательства в суде: Учебно-практическое пособие: Навчальне видання.- М.: Городец, 2000.- 248 c.- ISBN 5-9258-0014-1
10. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. - 2-е изд., испр. - М.: Наука, 1987. - 552 с.
11. Гутгарц Р.Д. Документирование управленческой деятельности: Курс лекций: Навчальне видання.- М.: Инфра-М, 2001.- 185 c
12. Загорская Е.И. Библиотечные каталоги и каталогизация в меняющемся мире // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества (8-я Международная Конференция "Крым 2001"/ГПНТБ России.-М.,2001.-Т.1.- С.522-524.
13. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг": Проект 01.02.00 [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://e-commerce.naiau.kiev.ua/zakones/e-doc/htm.
14. Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу // Відомості Верховної Ради України.-1995.-14 лютого.-С.121-131.
15. Информатика для юристов и экономистов / Симоно вич С.В. и др. – СПб.: Питер, 2001.
16. Каспарова Н.Н. Правила каталогизации: Настоящее и будущее // Научные и технические библиотеки.-2000.-№6.-С.71-77.
17. Костенко Л., Сорока М. Бібліотека інформаційного суспільства // Бібліотечний вісник (укр.).- 2002.- № 3.- C.33-38
18. Красильникова И. Электронные средства доставки // Библиотека (рус.).- 2000.- № 9.- C.41-43
19. Лавренова О.А. Электронные каталоги: тенденции и практика // Научные и технические библиотеки.-2000.- №2.-С.29-35.
20. Майстрович Т. Что делать с электронными публикациями? // Библиотека (рус.).- 2000.- № 7.- C.27-29
21. Матвієнко О.В., Бородкіна І.Л. Internet-технології: проектування Web-сторінки: Навчальний посібник: Навчальне видання.- 2-е вид., дороблене і доп..- К.: ЦНЛ, 2004.- 154 c.
22. Меррей Р. Компоненты цифровой библиотеки и их взаимодействие // Научные и технические библиотеки. - 2000. - № 6. - С. 56-78.
23. Моторина А.Н. Традиционные и автоматизированные способы обработки документов: использование в библиотеке // Инновационная и маркетинговая деятельность библиотек высших учебных заведений: Зональная научно-практическая конференция, 11-14 сентября 2000.-НБ Южно-Уральского университета, 2000.-С.96-104.