4.1 Аналіз ринку
На українському ринку в даний час представлено достатню кількість різних моделей телевізорів High-End класу, до якого відноситься розроблювальний пристрій. Однак моделей з такими широкими функціональними можливостями як у розроблювального пристрою практично немає на ринку.
Телевізійний приймач призначений для використання в домашніх умовах і забезпечує прийом сигналів аналогового супутникового, цифрового супутникового, наземного кабельного й ефірного віщання. Фактично даний пристрій являє собою функціональне об'єднання звичайного телевізійного приймача із супутниковим ресивером, але при цьому реалізує усі функції сучасного високоякісного телевізора (картинка в картинці, частота кадрів 100Гц, PAL/NTSC/SECAM мультісистемний) Мається можливість підключення зовнішнього джерела (відеомагнітофона), є вихід на головні телефони. Керування здійснюється як з панелі телевізійного приймача, так і з пульта дистанційного керування (ДУ). Реалізовано можливість одержання доступу до платних телевізійних каналів ( смарт карта).
Для порівняння візьмемо такі пристрої:
1. PHILIPS GTV 400;
2. РANASONIC 2577;
3. THOMSON 2275XS;
4. SAMSUNG F285DN ;
5. TOSHIBA2467D.
Розробка нового пристрою вироблялася на підставі новітньої концепції фірми Philips побудови телевізійного приймача GTV 4000. Основні блоки залишилися без змін, однак функціональні можливості пристрою були розширені ( див. табл. 4.1 ). Функції прийому супутникового віщання були реалізовані також на основі рекомендацій фірми Philips. Те, приймач практично цілком побудований на елементній базі Philips, дозволяє уніфікувати виробництво і знизити вартість пристрою.
Для того щоб оцінити конкурентноздатність проектованого приймача на ринку телевізійної апаратури для дома, необхідно порівняти його з виробом-аналогом за рівнем якості, реалізованим функціям і ринковій вартості. Так як на ринку України немає повного аналога даному пристрою, як аналог візьмемо висококласний телевізійний приймач Philips GTV4000. Так як до складу розроблювального пристрою входить приймач сигналів супутникового телебачення, при розрахунку собівартості будемо враховувати вартість супутникового приймача. Ринкова ціна телевізійного приймача по Україні складає 430 у.о. на 1 грудня 2000 року, а ринкова ціна супутникового приймача складає 360 у.о. Споживачами даного пристрою можуть бути приватні особи, а також організації, різні навчальні центри яким для роботи необхідний прийом супутникового телебачення.
Виходячи з цього, можна припустити, що для України буде потрібно близько 10000 одиниць такої продукції. Передбачається що реалізація додаткових функцій у пристрої (прийом супутникового телебачення) дозволить йому конкурувати не тільки на ринку телевізійних приймачів, але і на ринку супутникових ресиверів. З огляду на зростаючу популярність супутникового цифрового телебачення (наприклад, НТВ+) серед масового споживача, є всі підстави розраховувати на попит на проектований пристрій порядку однієї третини від усієї потреби.
Коротка характеристика порівнюваних пристроїв
Марка | 100 Гц | Мульті картинка в картинці | Телетекст | РAL/NTSC/SECAM | ДУ | SCART | Супутникове телебачення |
1. PHILIPS GTV 400 | так | ні | так | так | так | так | ні |
2. РANASONIC 2577 | так | ні | так | ні | так | так | ні |
3. THOMSON 2275XS | ні | ні | так | так | так | ні | ні |
4. SAMSUNG F285DN | ні | так | так | ні | так | так | ні |
5. TOSHIBA 2467D | ні | ні | так | так | так | так | ні |
6. Розробляємий пристрій | так | так | так | так | так | так | так |
4.2 Оцінка рівня якості
Для визначення рівня якості нового пристрою варто розрахувати узагальнений показник якості нового пристрою в порівнянні з базовим виробом по формулі [ 18] :
де і - число врахованих показників;
KBi- коефіцієнт вагомості i-ro показника;
bі - відносна оцінка одиничних показників якості.
Відносні оцінки одиничних показників якості знаходимо по формулах:
якщо збільшення i-ro показника (Рі) веде до поліпшення нового приладу;
якщо збільшення і-го показника веде до погіршення.
Коефіцієнт вагомості i-ro показника пристрою розраховують методом розміщення пріоритетів [18], відповідно до якого пріоритет одного показника якості пристрою перед іншим встановлює експертна комісія, що добре знає про область застосування й умови експлуатації пристрою.
Основні технічні характеристики розроблювального і базового приладів приведені в табл. 4.2.
Основні технічні характеристики розроблювального і базового приладів
№ | Показники | Індекс | Базовий | Новий |
1 | Подвоєна частота розгорнення 100 Гц | Х1 | Є | Є |
2 | Прийом супутникового телебачення | Х2 | Немає | Є |
3 | Мульті- картинка в картинці | Х3 | Немає | Є |
4 | Номінальна вихідна потужність | Х4 | 30 Вт | 20 Вт |
5 | Кількість запам'ятовуваних каналів | Х5 | 230 | 300 |
6 | Кількість pозпызнаваємих стандартів | Х6 | 4 | 8 |
”>” - 15;
“=” - 1,0.
Підсумкова оцінка визначається як переважна серед усіх п'яти експертів. Результати порівнянь показників приведені в табл. 4.3.
Оцінка експертів
Показники | Оцінки експертів | ПідсумковаОцінка | ЧисельнеЗначення | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
X1-X2 | > | < | > | = | < | = | 1,0 |
X1-X3 | > | > | < | > | > | > | 1,5 |
X1-X4 | < | = | = | > | = | = | 1,0 |
X1-X5 | > | = | > | > | > | > | 1,5 |
X1-X6 | > | > | > | > | = | > | 1,5 |
X2-X3 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2-X4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2-X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2-X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X3-X4 | > | = | < | = | < | < | 0,5 |
X3-X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 |
X3-X6 | = | > | > | > | > | > | 1,5 |
X4-X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 |
X4-X6 | > | > | = | > | < | > | 1,5 |
X5-X6 | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
На підставі прийнятої системи порівнянь складаємо квадратну матрицю (табл. 4.4) розрахунку коефіцієнта важливості технічних характеристик.
Таблиця 4.4
Розрахунок коефіцієнта важливості технічних характеристик
ПорівнянняПоказників | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6 | Перша ітерація | Друга ітерація | ||
bi | KBi | bi’ | KBi’ | |||||||
Х1 | 1 | 1 | 1,5 | 1 | 1,5 | 1,5 | 7,5 | 0,202 | 44,75 | 0,209 |
Х2 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8 | 0,217 | 47,25 | 0,221 |
Х3 | 0,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 4,5 | 0,122 | 25,22 | 0,118 |
Х4 | 1 | 0,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 1,5 | 6 | 0,162 | 34,25 | 0,159 |
Х5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 6,5 | 0,175 | 42 | 0,196 |
Х6 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1 | 4,5 | 0,122 | 20,75 | 0,097 |
Сума | 36 | 1 | 214,25 | 1 |
де bi - питома вага i-ro показника за результатами експертних оцінок.
де aij - числове значення коефіцієнта переваги;
Відносну оцінку в другому і наступному кроках розраховуємо по формулах:
де bj' - результат перемножування матриці bі на квадратну матрицю . Результати розрахунків зведені в табл.4.4.
Знаходимо відносні оцінки одиничних показників якості:
b1=1
b2=1,5
b3=1,5
b4=30/20=1,5
b5=1,304
b6=2
Рівень якості виробу визначаємо як суму добутків коефіцієнта важливості і-го показника і відношення і-тих показників по новому і базовому виробах відповідно до таблиці 4.4.