Крім попереднього пункту, важливе значення мають перешкоди: при інших рівних умовах, вони змушують модем робити передаються символи більш грубими, і передавати їх більш тривалий час, тобто знижувати в результаті швидкість передачі інформації.
Запам'ятайте на майбутнє дві прості формули: 1. Символьна швидкість помножена на глибину модуляції є бітова швидкість. 2. Ширина каналу, що потрібна для передачі сигналу, дорівнює символьної швидкості, при цьому центр смуги пропускання каналу дорівнює частоті несучої.
5.2.2 Яку функцію виконує протокол ІР
Протокол IP знаходиться на міжмережеві рівні стека протоколів TCP / IP. Опції протоколу IP визначені в стандарті RFC-791 наступним чином: "Протокол IP забезпечує передачу блоків даних, званих дейтаграма, від відправника до одержувачів, де відправники й одержувачі є комп'ютерами, що ідентифікується адресами фіксованої довжини (IP-адресами). Протокол IP забезпечує при необхідності також фрагментацію і збірку дейтаграм для передачі даних через мережі з малим розміром пакетів ".
Протокол IP є ненадійним протоколом без встановлення з'єднання. Це означає, що протокол IP не підтверджує доставку даних, не контролює цілісність отриманих даних і не виробляє операцію квитування (handshaking) - обміну службовими повідомленнями, що підтверджують установку з'єднання з вузлом призначення та його готовність до прийому даних. Протокол IP обробляє кожну дейтаграму як незалежну одиницю, яка не має зв'язку ні з якими іншими дейтаграма в Інтернет. Після того, як дейтаграма відправляється в мережу, її подальша доля ніяк не контролюється відправником (на рівні протоколу IP). Якщо дейтаграма не може бути доставлена, вона знищується. Вузол, що знищив дейтаграму, може надіслати на цю адресу ICMP-повідомлення (див. п. 2.5) про причину збою.
Гарантію правильної передачі даних надають протоколи вищого рівня (наприклад, протокол TCP), які мають для цього необхідні механізми.
Одне з основних завдань, розв'язуваних протоколом IP, - маршрутизація дейтаграм, тобто визначення шляху проходження дейтаграми від одного вузла мережі до іншого на підставі адреси одержувача.
Загальний сценарій роботи модуля IP на якому-небудь вузлі мережі, що приймає дейтаграму з мережі, такий:
з одного з інтерфейсів рівня доступу до середовища передачі (наприклад, з Ethernet-інтерфейсу) в модуль IP надходить дейтаграма;
модуль IP аналізує заголовок дейтаграми;
якщо пунктом призначення дейтаграми є даний комп'ютер:
якщо дейтаграма є фрагментом більшої дейтаграми, очікуються інші фрагменти, після чого з них збирається вихідна велика дейтаграма;
з дейтаграми витягуються дані і спрямовуються на обробку одного з протоколів вищого рівня (якому саме - вказується в заголовку дейтаграми);
якщо дейтаграма не спрямована ні на один з IP-адрес цього сайту, то подальші дії залежать від того, дозволена або заборонена ретрансляція (forwarding) "чужих" дейтаграм;
якщо ретрансляція дозволена, то визначаються наступний вузол мережі, на який повинна бути переправлена дейтаграма для доставки її за призначенням, і інтерфейс нижнього рівня, після чого дейтаграма передається на нижній рівень цього інтерфейсу для відправки, а при необхідності може бути проведена фрагментація дейтаграми;
якщо ж дейтаграма помилкова або з яких-небудь причин не може бути доставлена, вона знищується; при цьому, як правило, відправнику дейтаграми надсилається ICMP-повідомлення про помилку.
При отриманні даних від вищестоящого рівня для відправки їх по мережі IP-модуль формує дейтаграму з цими даними, в заголовок якої заносяться адреси відправника та одержувача (також отримані від транспортного рівня) та інша інформація; після чого виконуються наступні кроки:
якщо дейтаграма призначена цього самому вузла, з неї витягуються дані і спрямовуються на обробку одного з протоколів транспортного рівня (якому саме - вказується в заголовку дейтаграми);
якщо дейтаграма не спрямована ні на один з IP-адрес цього сайту, то визначаються наступний вузол мережі, на який повинна бути переправлена дейтаграма для доставки її за призначенням, і інтерфейс нижнього рівня, після чого дейтаграма передається на нижній рівень цього інтерфейсу для відправки; при необхідності може бути проведена фрагментація дейтаграми;
якщо ж дейтаграма помилкова або з яких-небудь причин не може бути доставлена, вона знищується.
Тут і далі вузлом мережі називається комп'ютер, підключений до мережі і що підтримує протокол IP. Вузол мережі може мати один і більше IP-інтерфейсів, підключених до однієї або різних мереж, кожен такий інтерфейс ідентифікується унікальною IP-адресою.
IP-мережею називається безліч комп'ютерів (IP-інтерфейсів), часто, але не завжди під'єднаних до одного фізичного каналу зв'язку, здатних пересилати IP-дейтаграми один одному безпосередньо (тобто без ретрансляції через проміжні комп'ютери), при цьому IP-адреси інтерфейсів однієї IP -мережі мають спільну частину, яка називається адресою, або номером, IP-мережі, і специфічну для кожного інтерфейсу частина, звану адресою, або номером, даного інтерфейсу в цiй IP-мережі. У цьому посібнику мова йде переважно про IP-мережах, тому приставку "IP" ми будемо як правило опускати.
Маршрутизатором, або шлюзом, називається вузол мережі з декількома IP-інтерфейсами, підключеними до різних IP-мереж, що здійснює на основі рішення задачі маршрутизації перенаправлення дейтаграм з однієї мережі в іншу для доставки від відправника до одержувача.
Хостами називаються вузли IP-мережі, що не є маршрутизаторами. Зазвичай хост має один IP-інтерфейс (наприклад, пов'язаний з мережевою картою Ethernet або з модемом), хоча може мати і декілька.
Маршрутизатори являють собою або спеціалізовані обчислювальні машини, або комп'ютери з декількома IP-інтерфейсами, робота яких управляється спеціальним програмним забезпеченням. Комп'ютери кінцевих користувачів, різні сервери Інтернет і т.п. незалежно від своєї обчислювальної потужності є хостами. Невід'ємною частиною IP-модуля є протокол ICMP (Internet Control Message Protocol), що відправляє діагностичні повідомлення при неможливості доставки дейтаграми і в інших випадках. Спільно з протоколом IP працює також протокол ARP (Address Resolution Protocol), що виконує перетворення IP-адрес в MAC-адреси (наприклад, адреси Ethernet).
ВИСНОВОК
Підчас проходження переддипломної практики я зробив:
- Порівняльній аналіз декількох способів реалізації блоків живлення;
- Розглянула вже існуючі аналоги імпульсних блоків живлення та розібрав технічну документацію до них;
- Провів техніко-економічне обґрунтування проекту;
- Визначив етапи рішення задач дипломного проекту;
- Провів розробку технічного завдання на дипломний проект.
В результаті проведеної роботи я определився з тим що я буду розробляти лінійний блок живлення для застосування в навчальних, дослідницькій та ремонтній лабораторії. Забезпечує харчування електронних пристроїв і схем постійною напругою в діапазоні від 0 до 30 Вольт і струмом в діапазоні від 0 до 5 Ампер
Практика радіо-конструювання пред'являє до джерел живлення різноманітні і часом суперечливі вимоги. В одних випадках потрібен потужний джерело, в інших - наприклад при пробному включення малопотужних пристроїв, - вихідний струм джерела повинен бути обмежений безпечним для них значенням. Метою розробки е створення універсального блоку живлення, що допускає різні режими роботи і зміни в широких межах значень вихідних параметрів.
Також підчас проходження практики я відповів на індивідуальні питання та закріпив знання, надбані за роки навчання в технікумі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Максимов.Н.В., Попов И.И. Компьютерные сети.- М.: Форум Инфра М,2005.-335с.
2.Злобін Г.Г., Рибалюк Р.Є. Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ.-К.:Каравела,2006.-301с.
Допоміжна література
3.Мюллер, Скотт. М98 Модернизация и ремонт ПК, 15-е юбилейное издание. : Пер. с англ. - М. : Издательский дом "Вильямс", 2004. - 1344 с.:.
4.Стивен Бигелоу «Устройство и ремонт персонального компьютера. Аппаратная платформа и основные компоненты» 2-е изд. Пер. с англ. — М.: ООО «Бином-Пресс», 2005 г. — 976 с: ил..
5.Ратбон, Энди. Модернизация и ремонт ПК для "чайников", 6-е издание. : Пер. с англ. — М. : Издательский дом "Вильяме", 2003. — 384 с. : ил.
6.Мюллер, Скотт. Модернизация и ремонт ПК, 13-е издание. : Пер. с англ. - М. : Издательский дом "Вильямс", 2003. - 1184 с.:.
7.Кучеров Д.П. Источники питания ПК и периферии. Издание второе, переработанное и дополненное. — СПб: Наука и Техника, 2002. - 352 стр. с ил.
8.Экслер А.Б. Укрощение компьютера, или Самый полный и понятный самоучитель ПК / Алекс Экслер. - М.: НТ Пресс, 2005. - 704 с.: ил.
ДОДАТОК А
Принципова схема пристрою