Де rij - ранг і-го параметра, визначений j-м експертом; N - кількість експертів.
Далі необхідно перевірити загальну суму рангів
тут n - кількість параметрів.
Після обчислення середньої суми рангів
визначають відхилення суми рангів кожного параметру від середньої суми рангів
∆i=Ri - T
Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати 0. Обчисливши суму квадратів відхилень
можна визначити коефіцієнт конкордації за формулою
Для радіотехнічних виробів нормативне значення коефіцієнту конкордації WH =0.77. Оскільки отримане значення W задовольняє умові W>WH, оцінки експертів можна вважати придатними для подальших розрахунків.
Порівняння параметрів
Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжирування параметрів (таблиця 6.2), проводиться попарне порівняння всіх параметрів і результати заносяться в таблицю 6.3. Експерти оцінюють лише перевагу одного показника над іншим (більш важливий, менш важливий, рівноцінні). Знакам ">", "<", "=" відповідає визначений коефіцієнт надання переваги, на основі якого розраховують відносні оцінки - пріоритет.
Таблиця 6.3 - Результати експертного порівняння важливості параметрів
Показники | Експерти | Підсумкова оцінка | Числове значення коефіцієнтів переваги, Ajj | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
X1 і X2 | > | < | > | < | < | < | 0,5 |
X1 і X3 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X1 і X4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X1 і X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X1 і X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2 і X3 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2 і X4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2 і X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X2 і X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X3 і X4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X3 і X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X3 і X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
X4 і X5 | > | > | > | < | > | > | 1,5 |
X4 і X6 | < | > | > | < | < | < | 0,5 |
X5 і X6 | < | > | < | < | < | < | 0,5 |
Числові значення коефіцієнтів переваги визначаються за правилом:
якщо хі > хк, Аij = 1,5
якщо хі < хк, Аij = 0,5
де к = 1…n;
хі та хк – параметри, що порівнюються між собою.
Розрахунок вагомості параметрів.
На основі числових даних таблиці 6.3 складаємо наступну матрицю (табл.6.4):
Таблиця 6.4 - Результати розрахунку пріоритету (відносних оцінок) показників
Показники | 1-й крок | 2-й крок | ||||||||
Х | Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х5 | вi | Квi | вi’ | К’вi |
Х1 | 1,0 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 7.5 | 0.208 | 41.75 | 0.210 |
Х2 | 1,5 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8.5 | 0.236 | 49.75 | 0.251 |
Х3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 6.5 | 0.181 | 34.75 | 0.175 |
Х4 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 0,5 | 4.5 | 0.125 | 23.75 | 0.120 |
Х5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 0,5 | 3.5 | 0.097 | 19.75 | 0.099 |
Х6 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 5.5 | 0.153 | 28.75 | 0.145 |
S | 36 | 1 | 198.5 | 1 |
Коефіцієнт враховуючий важливість (вагомість) кожного показника
знаходимо по формулах:де n – число показників.
Відносні оцінки розраховують кілька разів, доти поки значення будуть відрізнятися від попередніх не більше ніж на 5%. На другому й наступному кроках знаходимо так:
Розрахунок рівня якості проектованого виробу.
Показник якості можна визначити по формулі:
де КВі – коефіцієнт, що враховує вагомість i-го показника виробу;
КЗМі – коефіцієнт зміни параметра i-го показника виробу.
При лінійній залежності якості виробу від показників якості коефіцієнт зміни по кожному показнику знаходять, як відношення числового значення параметра нового й базового виробів. Якщо збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу використовують формулу:
у протилежному випадку формулу:
де ПБі, ПНі – числові значення показників відповідно базового й нового виробів.
При нелінійній залежності необхідно використовувати формули:
та
Технічні характеристики базового й нового виробів наведені в таблиці 6.5.
Таблиця 6.5 - Технічні характеристики виробів
Показники | Індекс | Варіант | Коефіцієнт зміни | |
Базовий | Новий | |||
Відношення сигнал \ шум Перевантажувальна здатністьКоефіцієнт гармонік ГабаритиМасаКількість каналів | X1X2X3X4X5Х6 | 80200,045260x150x70,52 | 85250,05290x175x70,552 | 1,061,221,110,850,911 |
Підставляємо числові значення КВі й КЗМі у формулу (6.1) одержимо коефіцієнт якості:
ß=0,21·1,06+0,251·1,22+0,175·1,11+0,12·0,85+0,099·0,91+0,145·1=1,1
В результаті проробленої роботи з'ясоване й обґрунтовано, що проектований мікшерний пульт є цілком конкурентоспроможним на ринку приладом.
6.3 Визначення собівартості нового виробу
Визначення собівартості виробу, що проектується, передбачає складання калькуляції відповідно до встановленого в галузі переліку витрат.
Калькуляція собівартості
Калькуляція собівартості складається згідно з "Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості". В даній роботі будуть враховані статті калькуляції, які найчастіше використовуються на підприємствах приладобудівних галузей виробництва.
Ціни взяти середні між постачальниками даної продукції на 15.12.2006.
Розрахунок собівартості пристрою здійснюється за допомогою затвердженого переліку витрат. Сутність методу зводиться до того, що прямі витрати на одиницю продукції визначаються шляхом нормативного розрахунку собівартості проектованого пристрою по статтях калькуляції.
Собівартість містить у собі:
- витрати на матеріали;
- прямі витрати на робочу силу;
- змінні витрати: матеріальні витрати, амортизація основних засобів, заробітна плата основного й допоміжного персоналу, накладні витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом і реалізацією.
Детальний розрахунок собівартості визначається відповідно до встановленого переліку статей витрат.
Розрахунок витрат на матеріали
Витрати на придбання матеріалів визначають на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням заготівельних витрат.
де
- норма витрат i-го матеріалу на одиницю продукції, грн; - ціна одиниці і-го матеріалу, грн; - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати.Розрахунки зведені в таблицю 6.6.
Таблиця 6.6 - Розрахунок витрат на матеріали
№ | Матеріал | Марка | Од. виміру | Нормавитрат навиріб | Цінаодиниці,грн. | Сума, грн. |
1 | Двосторонній фольгований склотекстоліт (лист 1,5 мм) | СФ-2-1.5 | м2 | 0,05 | 189 | 9,45 |
2 | Припой ПОС-61 | ГОСТ 21931-76 | кг | 0,07 | 315 | 22,05 |
3 | Фарба | АТ520А | л | 0,02 | 36 | 0,72 |
4 | Захисний лак | DCR200 | л | 0,015 | 67,73 | 1,02 |
5 | Плавикова кислота | ДСТ 11243-85 | л | 0,2 | 36 | 7,2 |
6 | Спирт, етиловий | ДСТ 18300-72 | л | 0,1 | 6 | 0,6 |
7 | Сталь | 08Ю ГОСТ 9045 - 93 | м2 | 0,4 | 200 | 90 |
Разом | 131,04 | |||||
Невраховані матеріали, 10% | 13,1 | |||||
Транспортно заготівельні витрати, 5% | 6,55 | |||||
Всього | 150,69 |
Витрати на придбання матеріалів по кожному найменуванню визначаються на основі технічної норми витрат і відпускної ціни одиниці матеріалу (за прайс-листами фірм-постачальників - ЧП "VD-mais", м. Київ; ВАТ "Таберу", м. Москва). Усі розрахунки зведені в таблиці 6.6, де введена стаття "Невраховані матеріали", частка яких складає 10% від вартості всіх матеріалів.