3.4 Полікультура
Основою підвищення природної рибопродуктивності є спільне вирощування різних видів риби на одній площі, які різняться за характером живлення. У даному господарстві використовується спільне вирощування коропа і рослиноїдних риб – білого товстолобика і білого амура.
При вирощуванні цьоголітків додатково з коропом на 1 га вирощувальних ставів саджають, тис.екз: молодняку білого товстолобика – 40-60, білого амура – 10.
За спільного вирощування дволітків коропа і рослиноїдних риб густота посадки однорічків становить, екз/га: білого товстолобика – 1000-1100, білого амура – 150-500.
Маса цьоголіток : коропа – 27 г; білого товстолобика – 20 г; білого амура –25г.
Маса дволіток: коропа – 450 г; білого товстолобика – 350; білого амура – 400г.
За даними минулорічних досліджень, що проводились у господарстві, встановили, що за рахунок впровадження полікультури природна рибопродуктивність збільшилась на 40-50 %.
Висновки
Проаналізувавши всі дані, можна зробити висновок: ЗАТ ім. Шевченка „Червона Слобода” є благополучним господарством.
Протягом всього періоду вирощування риби стежили за термічним та гідрохімічним станом води, ростом та розвитком риби, епізоотичним станом господарства, за споживанням рибою кормів.
Регулярно проводились заходи інтенсифікації: меліорація, удобрення, застосовували додаткову посадку риб в полі культурі; організацію годівлі – всі ці вище зазначені заходи благоприємно впливають на вирощування риби, що в кінцевому результаті дає бажану продукцію.
Система науково-обгрунтованих, взаємопов¢язаних способів, технологічних операцій і прийомів, застосовуваних у тісному поєднані й у відповідності з фізіологічними потребами риби за періодами її розвитку дасть змогу забезпечити бажаний вихід риби з одиниці площі ставу.
Пропозиції
Основним об¢єктом - постачальником живої товарної риби населенню в майбутньому залишиться ставове рибництво, а тому факторам його інтенсифікації доцільно приділяти більше уваги.
На основі результатів досліджень були розроблені пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставів.
1) Для того, щоб найбільш повно використовувати природні корми ставу, доцільно застосовувати з м і ш а н у посадку, тобто посадку у став риб одного виду, але різного віку. Таке поєднання базується на різниці у характері живлення риб різних вікових груп. Оскільки, молодняк коропа в основному сроживає зоо- і фітопланктон, а дволітки – бентос (личинок,комах) і представників крупної фауни. Для змішаної посадки краще брати мальків масою не нижче 0,5 г. У нагульні стави рекомендується саджати на одного однорічка 10-14 мальків (співвідношення 1:10-14). При розрахунках посадки мальків потрібно виходити з того, що рибопродуктивність за цьоголітками складає 25-40 % природної продуктивності ставу за рибою основної вікової групи. Співвідношення дворічків до однорічків рекомендується 1:5. Оскільки за більшої кількості дволітків ріст однорічків пригнічується.
2) Посадка д о д а т к о в и х р и б (1-2 види) переслідує ту ж саму мету, що й змішана посадка. Вона полягає в різному характері живлення риб, що культивуються; дозволяє підвищити рибопродуктивність одиниці площі ставу і розширити асортимент товарної продукції при відносно невеликому збільшенні додаткових витрат. У даний час для спільного вирощування з коропом рекомендовані із бентосоїдних риб – карась, лин; із зоопланктоноїдних – пелядь, строкатий товстолобик. Доцільно застосовувати спільне вирощування з хижими рибами (щука, окунь, судак), які поїдають сміттєвих риб, що є конкурентами у живленні з культивованими видами та часто являються джерелом збудників інфекційних та інвазійних хвороб. До однорічків коропа слід підсаджувати мальків хижих риб. Густота посадки, екз./га: мальків щуки 70-250, мальків судака – 900-4000, однорічків судака – 80-100 екз.
3) Для більш повного використання ставів, пропоную встановити стаціонарний аератор.
4) Визначити й оцінити основні способи досягнення підвищення рівня інтенсифікації.
Список використаної літератури
1. Козлов В.И. Воспроизводство и охрана рыбных ресурсов // Аналитический обзор: Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов, вып. 20. – М., 1992. – 40 с.
2. Гринжевський М.В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. – К.: Світ, 2000. – 190 с.
3. Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року”
4. Микитюк В.П., Небога Г.И., Вовк С.И. и др. Рекомендации по профилактике болезней рыб, повышению продуктивности сельскохозяйственных водоёмов и улучшению качества товарной рыбы. – К.: Урожай, 1987. – 117 с.
5. Шерман І.М. Ставове рибництво. – К.: Урожай, 1994. – 336 с.
6. Гринжевський М.В., Андрущенко А.І., Третяк О.М., Грициняк І.І. Основи фермерського рибного господарства. За ред. М.В. Гринжевського. – К.: Світ, 2000. – 340 с.
7. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство: Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 368 с.
8. Алимов С.І. Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища освіта, 2003. – 336 с.
9. Сабодаш В.М. Рыбоводство. – Д.: ”Издательство Стакер”, 2004. – 304 с.
10. Анисимова И.М., Лавровский В.В. Ихтиология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 228 с.
11. Бессонов Н.М., Привезенцев Ю.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. – М.: Агропромиздат, 1987. – 159 с.
12. Матеріали зібрані під час проходження практики у господарстві.