Мобільний термінал охоронної системи для автомобіля (стр. 16 из 17)
7.1 Наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів в робочій зоні
До основних шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві радіоелектронної апаратури (РЕА), можна віднести:
· Недостатня освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні задовольняти нормам, зазначеним в ДБН В 2-5-28-2006);
· Підвищені рівні електромагнітних випромінювань (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.1.006-84 та ДСНіП №239);
· Небезпека ураження електричним струмом;
· Невідповідність параметрів мікроклімату робочої зони санітарним
нормам (величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і
ДСН 3.3.6.042-99);
· Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично допустимі (гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);
· Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях варто приймати відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99);
· Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);
· Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98);
· Психофізіологічні перевантаження.
7.2 Електробезпека
Згідно ОНТП24-86 і ДНАОП 0.00-1.21-98 приміщення по рівню небезпеки ураження людей електричним струмом можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, тому що:
· відносна вологість повітря не перевищує 90%;
· температура повітря не перевищує 300 С;
· використані заходи щодо техніки безпеки виключають можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будови, апаратів, механізмів, металевих корпусів, які мають з'єднання із землею з одного боку, і струмопровідних елементів електроустаткування з іншого;
· матеріал підлоги (лінолеум) є діелектриком.
Використовується 3-и фазна мережа з глухо заземленою нейтраллю та зануленням. Опір заземлення нейтралі не перевищує 3,7 Ом, що задовольняє ГОСТ 12.1. 030-81 - заземлення повинне бути не більше 4 Ом. Устаткування, що використовується в приміщенні, відносять до І та ІІ класу по електрозахисту відповідно до ГОСТ 12.2. 007.0-75.
Розроблюваний пристрій по електрозахисту відносять до ІIІ класу - пристрій не потребує окремого заземлення.
В приміщенні лабораторії не жарко, сухо і відповідно до ОНТП24-86 та ДНАОП 0.00-1.21-98 воно відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки ураження робочого персоналу електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 90%, температура не більше +30 °С, відсутні хімічні агресивні середовища, відсутня можливість одночасного дотику до елементів конструкцій будівлі, які мають з’єднання з землею з одного боку та до струмопровідних частин електрообладнання з іншого.
Живлення електроприладів всередині приміщення здійснюється від трьохфазної електромережі з глухо заземленою нейтраллю, зануленням, напругою 220 В та частотою 50 Гц із використанням автоматів струмового захисту.
В лабораторії передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи електроустаткування.
В розглянутому приміщенні електропроводка схована, проведена в прорізах штукатуркою на висоті 2 м. Силові провідники, які з’єднують між собою ПК з системним блоком та принтером мають подвійну ізоляцію. Штепсельні розетки встановлені на висоті 1 м від підлоги. Вимикачі на стінах розміщені на висоті 1,75 м від підлоги з боку ручки для відчинення дверей. Корпус дисплея, клавіатури і принтера виготовлений з діелектричного матеріалу – пластмаси, що робить ураження електричним струмом людини, при доторканні до нього практично неможливим.
Корпус системного блоку виготовлений з металевих деталей. Відповідно виникає небезпека ураження людини електричним струмом через порушення ізоляції і переходу напруги від струмопровідних частин. У зв’язку з цим, корпус системного блоку, необхідно передчасно з’єднати з нульовим заземлюючим проводом.
Ураження людини електричним струмом може статися в результаті:
· дотику до відкритих струмопровідних частин;
· дотику до струмопровідних елементів устаткування, що виявилися
під напругою в результаті порушення ізоляції чи з інших причин.
Виконаємо електричний розрахунок електромережі в робочому приміщенні на перевірку вимикаючої здатності автоматів струмового захисту. При розрахунку струму однофазного короткого замикання скористаємося формулою:
;де: rn = rф + rн – сума активних опорів фазного і нульового проводів;
- еквівалентний опір трансформатора; в даному випадку Uф = 220В,rф = 0,8 Ом, rн = 1 Ом,
= 0,12 Ом.Підставивши значення у приведену формулу, отримаємо:
А.Обчислимо номінальний струм спрацювання автоматичного вимикача:
;Звідси отримуємо:
А;Автомат, який використовується в робочому приміщенні має ІСР = 20 А, що задовольняє умові.
Знайдемо максимальну напругу дотику на корпусному електрообладнанні при аварійному режимі роботи:
В.Розрахована напруга Uдот < Uдот.доп. у відповідності з ГОСТ 12.1.038-88
при t < 0,1 с Uдот = 500 В.
Для зменшення значень напруг дотику і відповідних їм величин струмів, при нормальному та аварійному режимах роботи устаткування необхідно виконати захисне заземлення нульового проводу.
7.3 Мікроклімат робочої зони
Для аналізу параметрів мікроклімату робочого приміщення, скористаємося ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99, що встановлюють такі параметри мікроклімату як температура, вологість і рухливість повітря в залежності від важкості виконуваних робіт та пори року.
Роботу, яка виконується в робочому приміщенні можна віднести до категорії 1а, тому що вона виконується сидячи і не вимагає значних фізичних зусиль. Джерелом теплового випромінювання є радіатор центрального опалення, що складається з семи секцій.
Таблиця 6.1. Нормовані значення параметрів мікроклімату.
| Період року | Температура повітря, С | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с | |||
| Оптима-льна | Припусти-ма | Оптима-льна | Припустима | Оптима-льна | Припустима | |
| Холодний | 22-24 | 21-25 | 40-60 | не більше75 | 0.1 | не більше 0.1 |
| Теплий | 22-24 | 22-28 | 40-60 | 55 при 28°С | 0.1 | 0.1-0.2 |
| Існуючі | 22-24 | 55 | 0.1 | |||
Нормовані значення параметрів мікроклімату відповідно до
ДСН 3.3.6.042-99 представлені в таблиці 6.1. Оптимальні і припустимі норми температури, відносна вологость і швидкость руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень, параметри мікроклімату підтримуються також за допомогою системи кондиціонування, яка реалізована на базі кондиціонерів LG.
7.4 Освітлення робочої зони
Умови освітлення робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ДБН В 2-5-28-2006. Рівень фактичного освітлення задовольняє умовам КПО при сумісному боковому освітленні.
У розглянутому приміщенні, використовується система загального рівномірного освітлення. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ80 у кількості 24 штук, розміщені в дванадцяти світильниках 101-2x80-02, розташовані на стелі в два ряди.
Перевіримо освітленість, яка забезпечується загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку:
Де:
N =12- кількість світильників у приміщенні;
Фл - 7200 Лм - світловий потік світильника;
S - 54 м2 площа освітлюваного приміщення;
η - коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається в залежності від індексу приміщення і коефіцієнтів відображення стелі р1= 0,7, стін р2=0,5 і підлоги р3= 0,1.
Обчислюємо індекс приміщення:
