Крім мобільного терміналу та мобільного телефону така система містить:
· базовий термінал, розміщений в диспетчерському центрі (ДЦ);
· сервер бази даних (БД) з картографічним програмним забезпеченням (ПЗ). Сервер БД може бути суміщений з ДЦ [2].
Використання режиму передачі даних CSD та SMS одночасно значно підвищує ефективність охоронної системи.
Недоліками такої системи є – повільна та коштовна передача даних та наявність лише одного сервера БД, це пов'язано з підвищеною небезпекою втрати даних.
Для збільшення надійності та економії ресурсів в якості каналу передачі даних в охоронних системах може використовуватись мережа Internet [3].
За своїм складом такі системи не відрізняються від аналогічних з використанням режиму CSD з деякою відмінністю – модем мобільного терміналу працює виключно в GPRS режимі.
При встановленій на мобільному телефоні карті та наявності доступу до GPRS мережі телефон може виступати в якості спрощеного ДЦ з можливістю моніторингу об’єкту в режимі реального часу.
Недоліками такої системи є:
· використання для передачі даних виключно GPRS режиму;
· недостатня захищеність даних.
Інший підхід реалізовано при реалізації охоронних систем з використанням мобільних та базових терміналів, які працюють в діапазоні УКВ. Головною перевагою таких систем є низька собівартість. З іншого, боку таким системам притаманний головний недолік, з-за якого широкого розповсюдження для охорони мобільних об’єктів такі системи не набули – можливість забезпечення зв’язку лише на відстані до десятків кілометрів.
Найбільш досконалими є системи, в яких їх компоненти (мобільні та базові термінали) працюють одночасно в режимі GPRS та CSD з підтримкою дублювання службою SMS. Завдяки цьому термінал у будь-який момент часу, при наявності покриття стільникової мережі GSM, може здійснювати обмін даними з ДЦ.
Термінал захищений від злому завдяки використанню проміжного сервера (Сервер 1, див. рис 2.1) та захисного екрану локальної мережі. Сервер 2 виступає у ролі БД. В такій системі відсутній обмін даними з мобільним телефоном клієнта.
У загальному випадку система моніторингу місцезнаходження об'єктів складається з двох частин – центру моніторингу та управління – ДЦ, та об’єктів моніторингу – деякої кількості транспортних засобів (ТРЗ). На транспортний засіб встановлюється мобільний термінал – реєстратор навігаційних й інших даних.
У ДЦ встановлюється комп'ютер або комп'ютерна мережа з інстальованими засобами, які забезпечують:
· одержання даних від мобільних терміналів;
· зберігання даних;
· відображення та аналіз отриманої інформації;
· можливість дистанційного керування виконавчими пристроями на ТРЗ.
Відомі два основних способи моніторингу рухомих об'єктів: пасивний моніторинг і активний.
Пасивний моніторинг передбачає запис навігаційних і інших даних в енергонезалежну пам'ять мобільного терміналу. Зчитування даних може відбуватись по прибутті ТРЗ до місця призначення.
Активний моніторинг передбачає поточну передачу даних про стан ТРЗ через канали зв’язку GSM мережі до ДЦ.
За сучасного розвитку GSM мереж, які набули широкого розповсюдження, найбільш ефективним є варіант активного моніторингу рухомих об'єктів з використанням технологій GSM/GPRS.
Поєднання активного і пасивного моніторингу дає можливість мінімізувати ймовірність втрати інформації та забезпечити своєчасну передачу необхідної інформації про стан ТРЗ.
На повну чи часткову працездатність системи можуть безпосередньо впливати такі фактори:
· наявність сигналу/покриття GSM чи покриття GPRS;
· наявність сигналу GPS необхідного рівня;
· економічний фактор (оплата послуг оператора GSM)
· наявність напруги живлення системи;
· надійність роботи внутрішнього програмного забезпечення (ПЗ) терміналу;
· якість надання послуг мобільного зв’язку та Internet з боку ДЦ
Наявність сигналу/покриття GSM чи покриття GPRS.
При відсутності покриття GSM/GPRS, охоронні системи можуть або втрачати зв'язок з ТРЗ внаслідок його виходу із зони обслуговування, або бути взагалі заблокованими. Вирішенням цієї проблеми є дублювання каналів передачі даних.
Наявність GPS сигналу необхідного рівня.
При відсутності прямого супутникового зв’язку з об’єктом зв’язку, що проявляється у відсутності дійсних координат від приймача GPS, координати можна визначати альтернативними, хоча і менш точними методами. Перший з них - це визначення координат за допомогою номера базової станції GSM мережі в межах якої знаходиться ТРЗ. Точність визначення координат обмежена радіусом розташуванням базових станцій. Другий спосіб полягає у використанні спеціальних типів GPS приймачів з можливістю продовження розрахунку місцеположення за допомогою сигналів з гіроскопу та одометру коліс автомобіля. Цей спосіб дозволяє деякий час продовжувати визначати координати, але похибка їх визначення буде зростати з часом через наявність похибки датчиків.
Наявність зовнішнього живлення системи.
Зникнення живлення по будь-яким причинам повністю виводить систему з ладу, тому наявність у мобільному терміналі власного автономного живлення стає просто необхідним. Тривалість підтримки автономності терміналу напряму пов’язана з алгоритмами роботи самої системи. Прийнятною є автономність порядку 24 – 72 годин, що також враховує час на розшук ТРЗ в разі угону.
Надійність роботи внутрішнього ПЗ терміналу
Це один із головних факторів, який напряму впливає на надійність та ефективність охоронної системи. В недостатній мірі протестоване програмне забезпечення веде до часткової чи повної непрацездатності системи охорони.
Якість надання послуг операторів мобільного зв’язку та послуг Internet з боку ДЦ впливає на повну чи часткову втрату працездатності системи. Дублювання каналів зв’язку значно підвищує надійність роботи систем.
2.4 Аналіз функціонування та характеристик існуючих терміналів
На сьогоднішній день вітчизняний ринок насичений багатьма видами різноманітних охоронних систем, у тому числі такими, що використовують канали GPS, GALILEO, GSM та GPRS для моніторингу стану різноманітних об’єктів, зокрема ТРЗ.
Зведену характеристику сучасних мобільних охоронних систем, які займають чинне місце на ринку нашої країни наведемо у вигляді таблиці (див. таблицю 2.1).
| Таблиця 2.1 – Зведена характеристика сучасних мобільних охоронних систем | SCAR navi | +/–/– | – | GPS | 12 | -142 | 39/35/9 | активна | – | 1 | 10…18 | 55/280 | 230×160×47 | 8/8 | -20…55 ˚C | 16 | 0,005 | 10 |
| Trim Track | –/–/+ | + | GPS | 8 | -138 | 84/42/13 | активна | – | 1 | 8…32 | 25/150 | 144×118×30 | 2/2 | -10…60 ˚C | 2 | до 1440 | ||
| PINSyS | +/–/– | – | GPS | 50 | -160 | 29/28/1 | активна | – | 1 | 10…18 | 120/400 | 240´128 ´80 | 8/8 | -20…60 ˚C | 32 | 1 | 0 | |
| Гелікс 2 | –/–/– | – | GPS | 8 | -138 | 84/42/13 | активна | – | 2 | 8…32 | 100/450 | 115×82×32 | 4/4 | -35…85 ˚C | 4 | 1 | 36 | |
| МТ-МТ | –/+/+ | – | GPS GALILEO | 32 | -159 | 34/33/3 | пасивна | + | 1 | 6,5…32 | 90/650 | 100×80×45 | 6/6 | -10…55 ˚C | 16 | 1 | 48 | |
| ИТЕК-БН 3.0 | –/+/+ | – | GPS GLONASS | 12 | -142 | 39/35/9 | активна | – | 1 | 9…36 | 100/300 | 60×75×50 | 10/2 | -30…40 ˚C | 32 | 0,1 | 24 | |
| SHS-RICS | +/+/– | – | GPS | 8 | -130 | 300/120/45 | активна | – | 1 | 8…15 | 55/150 | 145×104×35 | 8/210/2 | -20…55 °C | - | - | - | |
| Функції/Тип системи | ПідтримкаGPRS/CSD/SMS | Виявлення глушіння GSM каналу | Підтримка систем навігації | Кількість каналів GPS, шт | GPS чутливість, dBm | Час старту GPS приймача, с | Тип антени GPS | Наявність мікрофонного тракту | Кількість SIM, шт | Напруга живлення, В | Струм споживання середн./макс. , мА | Габаритні розміри блоку, мм | Кількість входів/виходів | Діапазон робочих температур | Об’єм внутрішньої пам’яті, Mb | Інтервал дискретизації запису, с | Час автономної роботи, год. |
Перелічимо деякі особливості кожної з розглянутих систем: