Ресурсний потенціал – це сукупність природних та технологічних матеріальних чинників, які можуть бути використані людиною для своєї життєдіяльності і залучені в процесі праці для виробництва різних благ. До його складу входять і сама людина як складовий елемент, що здійснює виробничий процес. Ресурси являють собою матеріальну основу виробництва.
Складовою частиною ресурсного потенціалу є природні ресурси — земельні, водні, біокліматичні. Земля є головним і незамінним елементом ресурсного потенціалу. Вона є і знаряддям праці, і предметом праці.
Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.
Кожне господарство на основі застосування досягнень науки і передової практики має можливість забезпечити високу економічну родючість ґрунту, а разом з тим і ефективне використання землі.
Оцінка рівня використання природно-кліматичних умов кооперативу “Україна”
| 1997 | 1998 | 1999 | |
| Урожайність ц/газерновихцукрових буряків | 38,1380,4 | 39,6410,1 | 40,2415,6 |
| Валова продукція рослинництва в порівняльних цінах 100га ріллі, грн. | 31760 | 32110 | 32140 |
| Надій молока на 1 корову, кг | 4510 | 4608 | 4620 |
| Приріст м’яса 1стр./сви., ц. | 10,7 | 11,3 | 12,4 |
| Валове виробництво молока на 100га сільськогосподарських угідь, ц | 28864 | 29491 | 29568 |
| Валове виробництво свинини на 100га зернових, ц | 38 | 42 | 44 |
| Валова продукція тваринництва на 100га сільськогосподарських угідь, грн. | 45684 | 9321 | 50266 |
| Валова продукція всього на 100га сільськогосподарських угідь, грн. | 86368 | 87358 | 88422 |
Аналізуючи дані наведені в таблиці 2.1. видно, що урожайність зернових та цукрових буряків щорічно зростає, на що впливають також і природно-кліматичні умови. Збільшення урожайності впливає на збільшення валового збору продукції рослинництва, а також валової продукції рослинництва в порівняльних цінах на 100га ріллі. Збільшення виробництва продукції рослинництва дає змогу збільшувати кормову базу для тваринництва. А як відомо кормова база впливає на вихід продукції тваринництва. Як бачимо із таблиці 2.1. із збільшенням виробництва продукції рослинництва збільшилося і виробництво продукції тваринництва.
Про землекористування кооперативу “Україна” можна судити з даної таблиці 2.2.
| Види угідь | 1997 | 1998 | 1999 | |||
| площа, га | % | площа, га | % | площа, га | % | |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Загальна земельна площа | 2914 | 100 | 2919,4 | 100 | 2821,3 | 100 |
| Всього сільськогосподарських угідь | 2750 | 94,4 | 2755,6 | 94,4 | 2570,6 | 91,1 |
| з них ріллясінокосипасовищабагаторічні насадження | 23842508630 | 81,88,63,01,0 | 2384,4249,691,630 | 81,78,63,11,0 | 2310,7179,254,426,3 | 81,96,41,90,9 |
| Інші угіддя | 164 | 5,6 | 163,8 | 5,6 | 250,7 | 8,9 |
Дані таблиці 2.2 свідчать про те, що в кооперативі “Україна” в 1999 році порівняно з 1997 роком, загальна земельна площа зменшилась на 92,7га, що пояснюється передачею даних площ фермерським господарствам.
В загальній земельній площа більше 90% займають сільськогосподарські угіддя. В структурі сільськогосподарських угідь найбільшу питому вагу протягом трьох років займає рілля. А землеробство є тоді більш кваліфіковане і високопродуктивне, коли в загальній площі земель сільськогосподарського користування найбільшу питому вагу займає таке цінне земельне угіддя, як рілля. Зменшення площ сінокосів (на 2,2%) і пасовищ (на 1,2%) пояснюється збільшенням площ інших угідь, а саме: площ виробничих будівель і споруд, доріг, кар’єрів, заболочень, водоймищ.
Завдання всіх землекористувачів є виробництво максимальної кількості продукції при мінімальних затратах праці і засобів.
Чим більше виробляється продукції з одного гектара земельної площі, тим вища її економічна ефективність. Можна сказати, що під економічною ефективністю використання землі розуміється рівень ведення на ній господарства, що характеризується виходом продукції з одиниці площі і її собівартістю.
Економічна оцінка землі — це найбільш важлива складова частина земельного кадастру. Вона проводиться за продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом. Виражається у відносних величинах (балах) і в абсолютних показниках.
Грошова оцінка земель здійснюється з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначення ставок земельного податку, ціноутворенні та ін. Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали, державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування.
Проводиться вона окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який одержуємо залежно від якості, місця розташування і їх економічної оцінки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 “Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” регламентовано порядок їх проведення по всіх видах земель.
Географічне положення господарства, грунти, клімат сприяють формуванню відповідного рослинного покрову, впливають на розміщення і спеціалізацію виробництва.
В цілому географічне положення і природні ресурси сприяють розвитку сільськогосподарського виробництва в кооперативі “Україна”.
2.2 Структурна характеристика матеріально-технічної бази виробництва та переробки зерна
Матеріально-технічна база кооперативу “Україна” включає в себе засоби вирощування, зберігання і переробки зерна, хлібопекарню, млин марки АВМ-7, агрегат для приготування круп АПК-300, кормодробилку КДУ-2,0-Ш “Українка” і дробилку для помолу фуражного зерна Д-0,6 «Муравей».
Вирощування зерна, зберігання, переробка, виробництво хлібопродуктів.
Посів озимих і ярих зернових проводиться тракторами МТЗ-80, ДТ-75, Т-75 і сівалками С3 – 3,6, СЗТ 3,6, “Ліда”. Збір зернових озимих і ярих проводиться комбайнами “Домінатор Мега – 204”, “Нива”.
Первинна обробка зерна проводиться на зернотоці, тобто первинна очистка проводиться віялкою ОВП-25. Після чого проводиться очистка і сушка на КЗС-1,5. Після очистки і сушки зерно засипається в склади, а також в силосах.
Склади цегляні, оброблені хімікатами і просмолені на висоту 1м. Стіни побілені. Склади мають вентиляцію для підтримки температури в складі.
Виробництво хліба складається з таких виробничих операцій;
1. приймання і зберігання сировини;
2. підготовка сировини;
3. приготування тіста;
4. поділ тіста на шматки і його вистоювання;
5. випікання хліба;
6. зберігання і відпуск хліба.
1. Борошно направляють в склад, який розрахований на 7-10-денний добовий запас. Запас борошна необхідний для ритмічної роботи заводу, прогріву борошна в зимовий період року, проведення аналізу змішування борошна з хлібопекарними властивостями.
2. Для отримання необхідних хлібопекарних якостей тіста й в залежності від асортименту різні партії борошна в певних пропорціях, які встановлюються заводською лабораторією, подається в борошнозамішувачі. В борошнозамішувачах борошно через борошнопросівачі, магнітну полоску поступає у вагу – автомукомір. Із автомукоміру борошно самоплином поступає в діжку для замісу. Для вимірювання певної кількості води певної температури використовуються автоводоміри. Сіль і цукор попередньо розчиняють в спеціальних соле-цукро розчинах. Жир, маргарин і вершкове масло попередньо розтоплюють в бачку з паровою або водяною сорочкою.
3. Тісто готується у відділенні, в склад якого входить закваска і дріжджове відділення.
Пшеничне тісто готується в дві стадії:
- Опара і тісто. Опару готують із 45 частин борошна, 60-80 частин води, 0,7-1 частин пресованих дріжджів або 20-25 частин рідких дріжджів. Після 3-4-ох годин бродіння в опару добавляють борошно, воду, сіль і інші допоміжні продукти та замішують тісто яке бродить 1-1,5 год. В процесі бродіння тісто обминають для покращення його властивостей і створення рівномірної пористості хліба.
- Безопарний спосіб використовується для приготування тіста з борошна вищих сортів. В цьому випадку всю сировину з підвищеною кількістю дріжджів замішують одночасно. Бродіння проходить на протязі 3-4-ох год. При безопарному способі необхідні 3-4 перебивки. Цей спосіб простіший, але якість хліба гірша. Заміс здійснюється в тістомісильних машинах.
В кооперативі "Україна" на хлібопекарні використовуються тістомісильні машини з підкатними діжами місткістю 600, 330, 300 літрів. В діжах замішують тісто, закваску, опару. Після замісу діжі відвозять в спеціальні камери для бродіння. В процесі бродіння частину закваски із діжі перевантажують у інші діжі, де замішують тісто.
Механізований процес приготування тіста має велике значення в зв’язку з важкою працею по переміщенню підкатних діж місткістю 600 літрів і вагою з тістом біля 1 100 кг. 4. Тісто з діжі поступає через приймальний бункер в ділильну машину. Пшеничне тісто після ділильної машини округлюють, придаючи йому кулеподібну форму. Далі шматки тіста надходять в конвеєрну шафу попереднього вистоювання на 3-5 хвилин для більш рівномірного розподілення внутрішніх напружень в шматках тіста. Після цього тісто надходить в закаточні машини, які надають йому форму.
Остаточне вистоювання тістових заготовок здійснюється в закритих конвеєрних шафах або на пересувних етажерках, розташованих в камерах остаточного вистоювання. Тривалість вистоювання 30-100 хвилин при температурі 40-45 С і відносній вологості повітря 75-80%.