Економiчна ефективнiсть виробництва зерна (стр. 5 из 15)

Зберігання більше 8-ми годин не допускається тоді, коли хліб черствіє. В хлібосховищі хліб укладається в лотки. Хліб приймають по рахунку з вибірковим зважуванням (відхилення по вазі 10 буханок не повинне перевищувати ±2%).

Роблять розрахунок цехових витрат на обладнання, загальнозаводських витрат на основі фактичних даних звітного року. Робимо розрахунок амортизації, заробітної плати.

Чисельність і зарплата. В пекарні є чисельність основного виробництва і додаткового. Чисельність основного виробництва - це ті працівники, які працюють в цеху; чисельність допоміжного виробництва - це слюсарі, столяри, вантажники, техніки.

Працівникам основного виробництва зарплату нараховуємо згідно розцінок, працівники одержують зарплату від виробітку.

В кооперативі розробляють такі спеціальні карточки, в яких вказують кількість хліба на вагу, час випічки, рахуємо норму на одного чоловіка і розцінку за 1 тонну хліба.

Наприклад:

Розрахунок змінного виробітку і розцінок на виробництво хліба

де 24 - кількість,

0,60 - вага хліба,

24 - кількість хліба на мольці,

0,8 - коефіцієнт переходу,

50 - час випічки.

Зміна норма виробітку складає

7630 : 3 = 2540.

Посада	Розряд	К-сть чоловік	Тарифна ставка	Сума тарифної ставки	Норма виробітку	Норма виробітку на 1чол.	Розцінка
Пекар	ІІІ в	3	3.94
Машиніст	ІІІ	3	3.52
Укладчик	ІІІ в	3	3.94
Майстер	ІV	3	3.80
Разом	12	15.2	254.3	231	18.05

Млин марки АВМ-7 працює на електроенергії – 180кВт на 1 тонну. Млин працює в одну зміну, його роботу обслуговує 2 чоловіки; мельник і помічник мельника.

Процес зерноочищення включає виділення з маси зерна всіляких домішок і здійснюється в обоєчній і щітковій машинах , аспіраційному каналі, зерновому сепараторі і саме каменевідокремлювальній машині, після чого відбувається зволоження зерна у чинеку і витримка його в бункері для досягення необхідної вологості (16%).

Після цього зерно проходить ще через одну щіткову машину і дозволожується безпосередньо перед розмолом.

Розмол зерна проводиться у вальцових установах, де передбачено встановлення трьох розподільчих систем.

Агрегат для приготування крупи АПК-300 призначений для одержання гречаної крупи та борошна з гречки і проса. Технічні можливості агрегату дозволяють використовувати його для калібрування зерна сільськогосподарських культур, очистки його від домішок і подрібнення зерна.

Переробка гречки складається з 3-х етапів:

- піджарка;

- сортування по фракціях;

- лущення гречки.

Обжарочний агрегат складається з таких етапів: загрузка гречки; жарка, вигрузка.

Зерно вологістю не більше 1% засипається в бункер. Загрузка проводиться вручну, так як гречану крупу одержують в мішкотарі. З бункера зерно під власною вагою по катках потрапляє в нижню кришку приймача-підживлювача. Там його забирають кошами і викладають на лоток нижнього сита.

Обжарка гречки проводиться на лотку нижнього сита, яке підігрівається відходами лісопильного виробництва в котлі з послідуючим механічним переміщуванням.

Вигрузка здійснюється за допомогою робочого органу мішалки за рахунок відцентрованих сил, через вихідний патрубок жарочного агрегату. Після цього скрипковим транспортером подається в накопичувальний бункер сортувально-очисної машини. Тут проходить розділення зерна від камінців та інших домішок і поділ крупи на 3 фракції.

Лущення здійснюється на лущильній установці фірми “Бріх”. Основна фракція по лотку повернення подається в мольковий конвеєр і далі в бункер глушника. Зерно з бункера висипається на рухомий диск і під дією відцентрових сил закидається у вільні місця між дисками, де здійснюється лущення.

Полущене зерно поступає на 2-х ярусне верхнє сито. Недолущене зерно сходить з верхнього ярусу і через сепаратор і систему лотків попадає на лоток повернення нижнього сита і далі в глушник.

Крупа, мілка гречка і борошно розділяються в нижньому ярусі. Крупа очищується від луски в сепараторах, з’єднаних з вентилятором. Борошно, крупа, очищені від луски, висипаються в мішки, які закріплені на рамках.

Управління цією машиною ведеться за допомогою електро-магнітів через пульт управління.

Кормоподрібнювач зерна на дерть працює в комплексі 3-х машин: КДУ-20-Ш “Україна”, “Котигорошко” Д-0,2”, “Мурашка” Д-0,6.

З приймального бункеру зерно поступає в дробильний барабан і під взаємодією молотків, дек і сита подрібнюється. Подрібнені частинки корму провалюються через отвори в ситі і з засипної площини відсмоктуються вентилятором, який транспортує їх в циклон, де відбувається відділення частин корму від пилу. Через шлюзовий отвір подрібнений корм поступає в патруб мішка приймачів і висипається в мішки.

Повітря через зворотній трубопровід направляється назад в подрібнювач. Для зменшення надлишкового тиску повітря частина зворотнього трубопроводу зроблена у формі фільтрувального рукава. Подача подрібненого продукту в подрібнювальний барабан регулюється поворотною ширмою.

Напівзамкнута система повітряного руху, яка застосовується в подрібнювачі і знаходиться між дробильною камерою і циклоном, забезпечує зчеплення робочого процесу. Для забезпечення нормальної роботи фільтрувального рукава необхідно захищати його від попадання вологи і періодично проводити стріпування з метою видалення борошневої пилі.

Для ефективнішого виробництва дерті в комплексі з подрібнювачем КДУ-20-Ш працює подрібнювач “Мурашка” Д-0,6. Він призначений для подрібнення фуражного зерна і зерносумішей різних культур у відповідності із зоотехнічними вимогами для всіх видів, вікових категорій тварин і птиці. Склад зерносумішей не лімітується.

Подрібнювач виготовлений з конвеєром, який забезпечує збирання подрібненого матеріалу з-під дробильної камери і транспортування його на рівень розміщення мішкотари. Управління подрібнювачем здійснюється дистанційно з ящика управління. Живлення ящика управління від трьохфазної мережі змінного току з глухозаземленою нейтраллю.

Показники продуктивності і використання техніки підприємства можна зобразити у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Основні показники використання техніки в кооперативі “Україна”.

Показники	Машини і устаткування
	Од. виміру	Млин АВМ-7	АПК-300	Кормоподріб-нювач КДУ-2,0-Ш
Продуктивність	т/год	0,2	0,04	3
Місткість бункера	м3	0,04	0,08
Номінальна потужність	кВт	180	6,3	30
Вологість зерна	%	16	1	17
Вихід продукції	%	68-70	53-55	99
Кількість обслуг. персоналу	чол.	2	1	2

Для покращення виробництва борошна підприємство планує закупити млин “Харків’янка”. Його перевагою є використання обдиральних вальців, на поверхні яких нанесено спеціальні зносостійкі покриття, і розмельних вальців, поверхня яких має електроерозійну обробку. Це дозволяє підвищити в 1,5-2 рази строк служби вальців, а також забезпечує підвищення виходу високоякісного борошна.

Кожна вальцьова пара має індивідуальний привід, ланцюгова передача замінена пасовою або шестерінчатою, що значно знижує рівень шуму.

Продукти розмолу після проходження кожної пари вальців розділяються за величиною частинок в секції плоскорешіткою шафового розсіву.

Використання розсіву дозволяє стабілізувати вихід борошна вищого ґатунку на рівні 61-65% за рахунок природного процесу просіювання продуктів розмолу. В той час, коли вихід борошна вищого гатунку становить 30% на даному млині.

З метою покращення умов праці також пов’язане планування придбання млину “Харків’янка”. В ньому система очищення повітря забезпечує відповідність санітарним вимогам, встановленим до млинів.

Економічна суть собівартості полягає в тому, що вона показує виражену в грошовій формі величину всіх витрат підприємства, покриття яких в даний час необхідне для здійснення простого відтворення.

Собівартість вивчають тому, що вона є важливим показником виробничо-фінансової діяльності підприємства, який характеризує рівень організації і культури ведення виробництва, а також впливає на його рентабельність. Собівартість — це один з найважливіших показників ефективності виробництва, вихідна база для визначення економічного ефекту, який дають затрати праці і коштів, вкладені в різні галузі.

Обчислення собівартості потрібне для правильного встановлення рівня цін на сільськогосподарську продукцію (бо в основі ціноутворення лежить собівартість продукції), для раціонального розміщення виробництва продукції по території країни; для визначення результатів господарської діяльності підприємства і рівня його доходності. А найголовніше значення вивчення собівартості полягає в тому, що вона дає змогу накреслити реальні шляхи для її зниження.

Будучи відособленою частиною вартості, собівартість включає як витрати минулої (уречевленої) праці, втіленої в засобах виробництва, так і ту частку живої праці, яка створює необхідну продукцію і виступає у формі витрат на оплату праці. Отже, першою складовою собівартості є витрати на оплату праці як у натуральній, так і в грошовій формах, чи заробітна плата; другою — вартість зносу основних засобів виробництва, тобто їх амортизація; третьою — вартість сировини і матеріалів, потрібних для здійснення процесу виробництва, а останньою — загальновиробничі і загальногосподарські витрати.