Обчислення собівартості, вивчення цієї категорії, й пізнання необхідні насамперед для встановлення шляхів і заходів для її зниження. З цією метою потрібно визначити як рівень собівартості, так і її структуру, а також методику їхнього розрахунку.
Рівень собівартості — це витрати, що припадають на одиницю виробленої продукції чи виконаної роботи.
Структура собівартості — це процентне співвідношення окремих елементів (статей) затрат у загальних витратах.
Динаміку собівартості продукції в кооперативі “Україна” можна зобразити у вигляді таблиці 2.4.
Динаміка собівартості продукції переробки зерна в кооперативі “Україна” за 1997-1999рр.
Собівартість 1ц/грн. | 1997 | 1998 | 1999 | 1998 в % до 1997 |
Виробництва борошна | 31,5 | 32,65 | 33,33 | 6 |
Виробництва гречки | 9 | 8 | 7 | -22,22 |
Виробництва дерті | 2 | 2,5 | 3 | 50 |
Проаналізувавши динаміку собівартості продукції переробки зерна бачимо, що собівартість виробництва борошна з кожним роком зростала. І в 1999р. вона становила 33,33грн., що на 1,83грн. більше, ніж у 1997р. або собівартість збільшилась на 6%.
Збільшилась також собівартість виробництва 1ц дерті, у 1997р. вона становила 2грн., а у 1999р. – 3грн. Якщо розглядати це у процентному співвідношенні, то собівартість зросла на 50%. Це високий показник і він негативно впливає на реалізацію даної продукції, а отже і на фінансові результати підприємства.
Зате собівартість виробництва 1ц гречки знизилась на 22,22%. Це відбулося за рахунок вдосконалення агрегату по виробництву гречки: менше зерна іде у відходи (луску) і більше на вихід самої крупи.
Структура собівартості дає змогу визначити не лише питому вагу кожного виду затрат, а й певну залежність між собівартістю та її складовими.
По нашому підприємству проаналізуємо структуру фактичної собівартості борошна вищого і першого гатунку. Це зробимо на основі наступної таблиці2.5.
Структура фактичної собівартості борошна за 1999р.
Статті витрат | Борошно вищ.гат., 1т | Борошно 1-го гат., 1т | ||
Соб-сть, т/грн. | Структура соб-сті, % | Соб-сть, т/грн. | Структура соб-сті, % | |
1. Вартість виходу борошна | 535,50 | 74,75 | 490,25 | 74,75 |
2. Транспортні витрати | 26,19 | 3,65 | 23,97 | 3,65 |
3. Витрати на обладнання | 23,84 | 3,35 | 21,82 | 3,35 |
4. Цінові витрати | 20,07 | 2,8 | 18,37 | 2,8 |
5. Загальнозаводські витрати | 36,44 | 5,08 | 33,36 | 5,08 |
6. Заробітна плата | 13,84 | 1,93 | 12,67 | 1,93 |
7. Нарахування | 5,19 | 0,72 | 4,75 | 0,72 |
8. Паливо і енергія | 55,33 | 7,72 | 50,65 | 7,72 |
Разом | 716,40 | 100 | 655,84 | 100 |
Як бачимо з таблиці 2.5., найбільшу питому вагу у структурі собівартості займає вартість виходу борошна — вона складає 74,75% усіх витрат. У вартість виходу борошна включають закупівельну ціну зерна, яке перемелюють на муку.
Також порівняно високу частину у структурі собівартості займають паливо і електроенергія і загальнозаводські витрати. Витрати на паливо і електроенергію становлять 7,72% і це відбувається тому, що з кожним роком, кожного місяця відбувається підвищення цін на пальне та електроенергію.
В кооперативі “Україна” здійснюють розрахунки планових сум витрат на виробництво продукції, а також собівартість одиниці продукції. Ці розрахунки ми проведемо на прикладі розрахунку витрат на виробництво борошна у січні місяці 2000р.
Вихід борошна по сортах складає:
– борошно вищого ґатунку – 30%;
– борошно першого гатунку – 40%;
– висівки – 27%;
– природні втрати – 3%.
Виробництво борошна по сортах в кооперативі “Україна”
за січень місяць 2000р.
Назва зерна | Одиниці виміру | Розхід зерна | Вихід борошна | ||
вищого гатунку | першого гатунку | висівки | |||
Пшениця | Т | 9000 | 2700 | 3600 | 2430 |
Вартість зерна — 2250грн.
Початкову вартість борошна визначають з вартості зерна.
Розрахунок собівартості борошна (по рахунках).
Назва пр-ції | К-сть муки | Поч. вар-тість | 23 | 24 | 25 | 26 | 60 | 70 | Од.вим. | Нарахування | Сума всього | С/в 1т муки | ||
69/1 | 69/4 | 69/3 | ||||||||||||
Мука в/г | 2700 | 958,52 | 86,84 | 51,18 | 68,97 | 87,32 | 166,20 | 38,72 | грн. | 1,55 | 12,38 | 0,58 | 1472,2 | 545,27 |
Мука І/г | 3600 | 1170 | 106 | 62,48 | 84,19 | 106,58 | 202,87 | 47,26 | грн. | 1,89 | 15,12 | 0,71 | 1797,1 | 490,19 |
Висівки | 2430 | 121,50 | 11,32 | 6,66 | 8,76 | 11,07 | 21,19 | 41,92 | грн. | 0,20 | 1,59 | 0,07 | 224,29 | 92,29 |
Разом | 2250 | 204,16 | 120,32 | 161,92 | 204,97 | 390,26 | 90,90 | 3,64 | 29,09 | 1,36 | 3493,6 |
Отже, як бачимо з таблиці 2.7., собівартість 1т борошна вищого ґатунку становить 545грн.27коп.; борошна першого ґатунку – 499грн.19коп.; висівок – 92грн.29коп.
Найвища собівартість борошна вищого ґатунку, адже воно є найкращою для випічки. Меншою є собівартість борошна першого ґатунку, а також його вихід із зерна становить більше %, ніж вихід борошна вищого ґатунку.
Якщо порівняти загальну вартість борошна, то побачимо, що собівартість борошна вищого ґатунку становить 37%, першого ґатунку – 27%, а висівок – 41%. Отже найкращі результати від виробництва борошна першого ґатунку.
Чисельність трудових ресурсів у кооперативі “Україна” складає 7 чоловік. Невелика кількість працівників на підприємстві тому, що це приватне господарство і директор наймає лише стільки працівників, скільки вважає за потрібне.
З часом, коли підприємство розшириться, закупить нові агрегати, розширить коло своєї діяльності, то і працівників буде більше. Важливим фактором щодо прийняття на роботу в кооперативі “Україна” є кваліфікація працівників.
Під кваліфікацією розуміють систему теоретичних знань і практичних навиків, здобутих людиною в процесі професійної підготовки в навчальному закладі та протягом трудової діяльності. Кваліфікація визначає ступінь придатності, підготовленість працівника до виконання певної роботи.
Кваліфікація забезпечує високо інтенсивне використання матеріально-технічних, трудових та земельних ресурсів. Саме кваліфікація є основою:
- суміщення та заміщення професій (що інтенсивно використовується в господарстві);
- створення та використання нових методів праці;
- формування та функціонування нових форм організації праці;
- раціонального використання та економії робочого часу.
Суміщення професій — це виконання працівником упродовж робочого дня паралельно з основною роботою і додаткової роботи за іншою професією. Воно здійснюється на основі ущільнення використання працівником його робочого часу, застосування прогресивних методів роботи.
В кооперативі “Україна” існують робочі місця основних і додаткових працівників. Основними вважаються: директор підприємства, головний бухгалтер, інженер-технолог по виробництву круп і два мельники (мельник по виробництву борошна і мельник по виробництву дерті). Додатковими працівниками є помічники обох мельників.
Як говорилось вище, в господарстві широко використовується суміщення професій. Виділяють такі види суміщення професій:
1) основних функцій з основними (директор суміщає функції касира і завскладом, головний бухгалтер суміщає функції економіста);
2) основних функцій з допоміжними (інженер-технолог по виробництву круп суміщає функції слюсара-наладчика).
Крім суміщення професій проводять їх заміщення. Заміщують працівника, тобто виконують його функції, в період його тимчасової відсутності – відпустки, відрядження, хвороби, ін.
Кооператив “Україна” самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів. Трудові доходи найманого працівника підприємства визначається трудовим договором підприємства відповідно до законодавства України, а для інших працівників — угодою між ними. Мінімальний розмір оплати праці найманих працівників не може бути меншим прожиткового мінімуму, який встановлюється законодавчими актами України.
Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інших види доходів працівників. Підприємство може використовувати державні тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівника, складності і умов виконуваних робіт.
Згідно із Статутом кооперативу “Україна”, крім основної, додаткової оплати та інших винагород, що здійснюються в межах фонду оплати праці, застосовують також матеріальне заохочення з чистого доходу. Виходячи з цього, на підприємстві створено фонд матеріального заохочення за рахунок чистого доходу господарства. Воно дає можливість здійснювати матеріальне стимулювання працівників згідно з наслідками їх роботи.
Заробітна плата по основному виробництву нараховується по відрядно-преміальній системі (від виробленої продукції). Працівники підприємства поділені на три цехи: цех виробництва борошна, цех виробництва гречки і цех виробництва дерті.
Чисельність працівників на виробництві борошна і дерті становить по 2 чоловіки; а на виробництві круп — 1. Мельник кожного цеху, він є і майстер, керує роботою цеху, звітує за виконану роботу, а також складає робочий листок. В робочому листку з однієї сторони записує вихід працівників на роботу, а з другої — випуск продукції. Такий робочий листок, разом із звітом, діється в бухгалтерію.