Групи господарств по рівню врожайності | Кількість господарств | Врожайність, ц/га | Виробнича собівартість |
1. 4,50 - 7,80 | 9 | 5,81 | 731,63 |
2. 9,86 - 12,67 | 5 | 11,8 | 582,12 |
3. 14,05 - 19,90 | 9 | 16,15 | 916,03 |
Всього | 23 | 11,26 | 743,26 |
4. Виведення
Для проведення аналітичного простого угрупування як інформаційна база були узяті дані з фінансових річних звітів 23 сільськогосподарських підприємств Луганської області за 2004 рік. Перед проведенням угрупування була поставлена задача визначити залежність між показником чинника і результативного. Як ознака чинника була узята врожайність насіння соняшнику, а як результативне – виробнича собівартість 1ц., розрахунок яких проводився на підставі початкових даних.
Потім було проведено ранжирування даної сукупності господарств по ознаці чинника - врожайність насіння соняшнику. Получений ранжируваний ряд був розбитий на групи, але застосовувати в даному випадку формульний прийом (Стерджесса) недоцільно, тому як досліджувана сукупність недостатньо велика. Тому була проведено розбиття досліджуваної сукупності на групи по найбільшому розриву в ознаці чинника, в результаті цього ми отримали 3 групи, в кожній з яких були знайдені середні значення врожайності і виробничої собівартості в цілому по групі і по всій сукупності.
В першій групі середнє значення врожайності насіння соняшнику склала 5,81 ц. з га., а виробнича собівартість – 731,63, до неї увійшло 9 господарств.
В другій групі, якнайменшій по даній сукупності ( 5 господарств) середня врожайність склала 11,8 ц. з га при виробничій собівартості 582,12.
До третьої групи увійшли 9 господарств з середньою врожайністю – 16,15 і виробничою собівартістю - 916,03.
В середньому по всій досліджуваній сукупності врожайність соняшнику рівна 33,76ц. з га., при виробничій собівартості – 2229,78.
Проаналізувавши отримані середні, ми визначили, що між ознакою чинника і результативного існує пряма залежність.
Аналізоване господарство СООО ним. «Суворова» увійшло до третьої групи з врожайністю 18,83 ц. з га. і виробничою собівартістю – 691,06.
5. Кореляційно-регресійний аналіз зміни врожайності на виробничу собівартість 1ц
Вивчення реальної дійсності показує, що практично кожне суспільне явище перебуває в тісному зв'язку і взаємодії з іншими явищами, якими б випадковими вони не здавалися на перший погляд. Наприклад, рівень урожайності сільськогосподарських культур залежить від множини природних і економічних факторів, тісно пов'язаних між собою.
Досліджуючи зв'язки між ознаками, треба виділити насамперед два види зв'язків:
1) функціональний (повний) і
2) кореляційний (статистичний) зв'язок.
Функціональним називають такий зв'язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції). Такі зв'язки спостерігаються в математиці, фізиці, хімії, астрономії та інших науках.
Наприклад, площа круга і довжина кола (С=
) повністю визначаються величиною радіуса, площі трикутника і прямокутника - довжиною їхніх сторін тощо.У сільськогосподарському виробництві прикладом функціонального зв'язку може бути зв'язок між виручкою від продажу продукції, ціною реалізації 1 ц і кількістю реалізованої продукції; валовим збором, урожайністю і розміром посівної площі; фондовіддачею, вартістю валової продукції і основних фондів; заробітною платою і кількістю відпрацьованого часу при погодинній оплаті тощо.
У соціально-економічних явищах функціональні зв'язки між ознаками трапляються рідко. Тут частіше спостерігаються такі зв'язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв'язок між ознаками дістав назву кореляційного (статистичного) зв'язку.
6. Кореляційний аналіз
Інформація про змінні
Позначення ознаки | Ознака | Одиниця вимірювання |
У | Виробнича собівартість 1ц | грн. |
X | Врожайність | ц/га |
Парні коефіцієнти кореляції
Щоб погострити регресійну модель багаточинника результативної ознаки: виробнича собівартість 1ц, заздалегідь необхідно відібрати ознаки чинників в модель. З цією метою знаходимо матрицю парних коефіцієнтів кореляції:
У | X | |
У | 1 | 0,19522 |
X | 0,19522 | 1 |
В першому рядку цієї матриці записаний коефіцієнти, характеризуючі тісноту взаємозв'язку результативної ознаки з кожною ознакою чинника.
НЕЗАЛЕЖНІ ЗМІННІ | |||||
Змінна | Середнє значення | Середнє квадратне відхилення | Кореляція | Коефіцієнт регресії | Т |
Х | 11,114 | 4,2641 | 0,19522 | 21,48 | 0,89018 |
ЗАЛЕЖНА ЗМІННА | |
Середнє значення | Середнє квадратичне відхилення |
761,57 | 469,13 |
Показник | Значення |
Вільний член | 522,9 |
Коефіцієнт множинної кореляції | 0,19522 |
471,46 | |
Число ступенів свободи | 1 |
Число ступенів свободи | 20 |
0,79243 |
Аналіз отриманих результатів
Вибірковий множинний коефіцієнт кореляції
Проаналізуємо поліковані результати. Спочатку розглянемо вибірковий множинний коефіцієнт кореляції
Перш ніж робити виведення про тісноту взаємозв'язку між результативною ознакою і сукупністю ознак чинників, перевіримо на значущість вибіркового множинного коефіцієнта кореляції при рівні значущості 0,01. Для цього висуваємо гіпотези:
;Знаходимо: Тнабл.=0,89019.
Оскільки Тнабл. крит. руху. (0,01;20), відкидаємо гіпотезу с0, справедлива конкуруюча гіпотеза. Таким чином,
не значимо, зв'язок між результативною ознакою і сукупністю ознак чинників, включених в регресійну модель, не тісна7. Індексний аналіз основних показників
Індексний метод є сукупністю прийомів яка історично виникла для вимірювання динаміки економічних явищ, тобто для того, щоб охарактеризувати, наприклад, зміну валового збору і т.д.
Табл.10 Індексний аналіз валового збору
Культури | Посівна площа, га | Врожайність, ц/га | Валовий збір, ц | ||||
базисний період | звітний період | базисний період | звітний період | базисний період | звітний період | умовно | |
Символи | П0 | П1 | У0 | У1 | У0П0 | У1П1 | У0П1 |
Соняшник | 900 | 1150 | 15,2 | 13,9 | 13680 | 15985 | 17480 |