Смекни!
smekni.com

Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості (стр. 6 из 7)

Показники фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі учасники економічних відносин з підприємством могли одержати інформацію про його фінансову надійність, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження чи установлення таких відносин. У кожного з партнерів підприємства – постачальників, покупців, акціонерів, банків, податкових адміністрацій – свій критерій економічної доцільності. Тому і показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.


3.2 Оцінка майнового стану підприємства

Оцінку майнового стану підприємства можна провести за допомогою показників, які характеризують стан основних засобів.

Таблиця 9

Показники майнового стану СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники 2004 2005 2006 2006 р. у % до 2004 р. Нормативне значення
Коефіцієнт зносу основних засобів 0,35 0,47 0,64 182% Зменшення
Коефіцієнт оновлення основних засобів 0,01 0,004 0,04 459% Збільшення
Коефіцієнт вибуття основних засобів 0,05 0,38 0,03 69% Повинне бути меншим, ніж коефіцієнт оновлення
Коефіцієнт придатності 0,65 0,53 0,36 55% >0,5

Проаналізувавши дані таблиці 9 стає очевидним той факт, що придатність основних засобів знижується, оскільки коефіцієнт зносу збільшується (на 82%).

Значну увагу в аналізі майнового стану слід приділити періоду з 2005 по 2006 роки, оскільки на початку спостерігалось значне вибуття основних засобів, а потім – оновлення. Це можна пояснити тим, що підприємство спочатку списало значну кількість старої техніки, а потім закупило нову. Хоча темпи закупівлі нової не випереджають темпи продажу старої. Про це свідчить коефіцієнт придатності, який не зріс, а навпаки – знизився на 45%.


3.3 Оцінка ліквідності підприємства

Оцінити ліквідність можна за допомогою показників, що характеризують стан ліквідності активів та можливість підприємства розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Таблиця 10

Показники ліквідності СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники 2004 2005 2006 2006 р. у % до 2004 р. Нормативне значення
Коефіцієнт покриття 1,82 1,85 1,52 84% >1
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,43 0,42 0,34 79% 0,6-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,003 0,004 0,003 106% >0,2-збільшення
Чистий оборотний капітал (тис. грн.) 464,50 579,50 462,50 100% >0-збільшення

На основі даних таблиці 10 можна стверджувати, що підприємство знаходиться на грані банкрутства, оскільки стан, при якому коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2, а коефіцієнт швидкої ліквідності менше 0,5 можна вважати банкрутом.

Але загальний коефіцієнт покриття, в якого теж простежується тенденція до зниження, показує, що підприємство поки що може своєчасно ліквідувати свої борги.

3.4 Оцінка платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношення власного та залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Таблиця 11

Показники платоспроможності (фінансової стійкості) СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники 2004 2005 2006 2006 р. у % до 2004 р. Нормативне значення
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) 0,77 0,74 0,59 77% >0,5
Коефіцієнт фінансування 0,25 0,35 0,69 275% <1-зменшення
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами 0,82 0,85 0,52 64% >0,1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,18 0,27 0,33 186% >0-збільшення

Фінансова стійкість СТОВ ім. «Гагаріна» за останній рік значно погіршилася, оскільки всі коефіцієнти наближаються до своїх критичних значень. Коефіцієнт автономії знизився на 23%, коефіцієнт фінансування зріс на 175%, коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами знизився на 34%. В даній ситуації радує тільки позитивний ріст коефіцієнта маневреності на 86%.

3.5 Оцінка ділової активності підприємства

Щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв’язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка ділової активності – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об’єкти витрачання майна (активів).

Таблиця 12

Показники ділової активності СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники 2004 2005 2006 2006 р. у % до 2004 р. Нормативне значення
Коефіцієнт оборотності оборотних активів 0,30 0,25 0,38 126% Збільшення
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) 0,32 0,28 0,45 142% Збільшення
Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,37 0,33 0,64 173% Збільшення

Динаміка показників ділової активності є позитивною, тому що прискорення обертання одиниці ресурсу дає можливість вивільнити її з господарської діяльності і більш ефективно використовувати.

Зокрема, прискорення обертання оборотних активів дає можливість зменшити потребу в оборотних коштах на 26%.

Ріст фондовіддачі показує, що на 1 гривню, вкладену в основне виробництво віддача зросла на 42%.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, що на 73% ефективніше використовується власний капітал.

3.6 Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства

Показники рентабельності або прибутковості характеризують фінансові результати господарювання.


Таблиця 13

Показники рентабельності або прибутковості СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники 2004 2005 2006 Нормативне значення
Коефіцієнт рентабельності активів 0,0026 0,0133 0,1247 >0-збільшення
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 0,0032 0,0179 0,2103 >0-збільшення
Коефіцієнт рентабельності діяльності 0,0087 0,0536 0,3296 >0-збільшення
Коефіцієнт рентабельності продукції 0,0341 0,0624 0,1449 >0-збільшення

Оцінюючи фінансові результати господарської діяльності слід пам’ятати, що в 2005 та 2006 роках підприємство було збитковим. Тому говорити про позитивний ріст показників рентабельності неможливо. Навпаки динаміка є просто катастрофічною. Подальший розвиток підприємства за таких умов неможливий. Необхідно терміново вносити поправки у саме виробництво і організацію фінансової діяльності.


Висновки і пропозиції

При написанні курсової роботи було проведено розрахунки економічної ефективності виробництва кормів та фінансового стану підприємства.

Галузь тваринництва в господарстві знаходиться в стадії занепаду і передбачається в недалекому майбутньому його повна ліквідація. Це пов’язано з тим, що в підприємстві досить висока собівартість кормових культур. А це, в свою чергу, негативно впливає на собівартість тваринницької продукції.

Основним джерелом надходження кормів у підприємстві є польове кормовиробництво. Використовуються власні кормові ресурси і закуплені. Із власних – це однорічні і багаторічні трави на сіно і зелений корм, кукурудза на силос і зелений корм. Із закуплених – лише жом, оскільки власних кормових коренеплодів підприємство не вирощує.

В підприємства немає чітко окресленої кормової посівної площі тому що в різні роки висівались різні культури приблизно на однаковій площі, а загальна кормова площа зменшилась на 35%.

Найбільший вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву дає фуражне зерно, кукурудза на силос (2005 рік) та багаторічні трави на зелений корм. Але в динаміці простежується зниження урожайності, збільшення прямих затрат праці і росту собівартості.

Важливим недоліком господарювання є невикористання природних сінокосів і пасовищ, що негативно відображається на собівартості раціону. Оскільки вони є джерелом найдешевших кормів.

Резервом зниження собівартості є підвищення врожайності кормових культур, впровадження комплексної механізації виробництва і заготівлі кормів, зменшення їх втрат, використання прогресивних форм організації та оплати праці в кормовиробництві, реформування відносин власності.

Вже в найближчі роки в Україні можна мати в середньому 60 - 70 ц/га корм. од./га і 110 - 115 г протеїну з розрахунку на 1 корм. од. Це реальне завдання, оскільки багато які господарства вже давно вийшли на цей рівень і навіть перевищили його. Із практики європейських ферм і господарств України, що спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва, відомо, що щільність поголів'я має бути високою і дуже високою. Так, у господарствах, які вирощують переважно кормові культури, можна утримувати 80 - 100 дійних високопродуктивних корів на 100 га сільськогосподарських угідь. На фермах, що спеціалізуються на виробництві яловичини і свинини, достатньо висівати дві – три зернові культури (кукурудзу на зерно, ячмінь, горох або сою) і певні площі відводити під посіви кормових трав (люцерни, конюшини, еспарцету) для згодовування тваринам і приготування трав'яного або сінного борошна (премікси при цьому закуповують). За таких умов будуть забезпечені невисока собівартість і висока рентабельність виробництва тваринницької продукції.