Розширюючи виробництво кормів, треба одночасно здійснювати заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці та зниження собівартості кормів. Дійовий фактор підвищення продуктивності праці в кормовиробництві – комплексна механізація виробництва та заготівель кормів. Ще й нині у кормовиробництві використовують малопотужну, недосконалу і надто дорогу техніку.
Період надходження зелених кормів – 160-170 днів, тоді як в Україні ці корми можна мати упродовж 190-210 днів. Щоб збільшити період і забезпечити регулярність їх надходження, слід додатково до пасовищ висівати польові культури, в тому числі холодостійкі.
У зарубіжних країнах, крім випасання худоби на пасовищах, широко застосовують згодовування їй зеленої маси кормових культур влітку. Це вважають більш вигідним порівняно із згодовуванням консервованих кормів і тим більше надмірної кількості концентратів. Так, відомі німецькі вчені у галузі кормовиробництва К. Не-ринг і Ф. Люддекке (1974) вважають, що влітку треба згодовувати тваринам кукурудзу в суміші з іншими високобілковими рослинами у свіжому вигляді, а не використовувати силос, який вже при виготовленні втрачає близько 25 % поживних речовин. Крім того, тваринам замість свіжої, повноцінної за поживністю зеленої маси дають кислий і часто недоброякісний корм. Разом з тим годівля тварин свіжим зеленим кормом ефективна лише при рівномірному і безперервному його надходженні. Необхідний раціональний конвеєр, коли з 1 га одержували не менш як 60 - 70 ц/га корм, од., що можливо при 2-4 укосах зеленої маси трав, 2-3 урожаях кормових культур.
Щодо фінансового стану підприємства, то він є незадовільним. Придатність основних засобів знижується, темпи закупівлі нових основних засобів не випереджають темпи продажу старих.
При оцінці ліквідності підприємства стало очевидним, що підприємство знаходиться на грані банкрутства, але поки що може своєчасно ліквідувати свої борги.
Фінансова стійкість СТОВ ім. «Гагаріна» за останній рік значно погіршилася, оскільки всі коефіцієнти наближаються до своїх критичних значень.
Динаміка ефективності використання фінансових ресурсів є позитивною, тому що прискорення обертання одиниці ресурсу дає можливість вивільнити її з господарської діяльності і більш ефективно використовувати.
Оцінюючи фінансові результати господарської діяльності слід пам’ятати, що в 2005 та 2006 роках підприємство було збитковим. Тому говорити про позитивний ріст показників рентабельності неможливо. Навпаки динаміка є просто катастрофічною.
Подальший розвиток підприємства за таких умов неможливий. Необхідно терміново вносити поправки у саме виробництво і організацію фінансової діяльності.
Список літератури
1. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с., іл.
2. Фінанси підприємств: Підручник для студ. вузів / П. А. Лайко, В. М. Мних. – К.: Знання України, 2004. – 428 с. – Бібліогр.: с. 423-427.
3. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Р. А. Славюк. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 460 с.
4. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Р. А. Славюк. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2002. – 460 с.
5. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д. е. н., проф. Г. Г. Кірейцева. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2002. – 268 с.
6. В. И. Шиян: За редакцією О. І. Здоровцова, В. І. Мацибори. – К.: Вид-во УСГА, 1993. – 320 с.
7. Зінченко О. І. Кормовиробництво: Навчальне видання. – 2-е вид., доп. перероб. – К: Вища освіта, 2005. – 448 с: іл.
8. Економіка сільського господарства. / За ред. Проф. П. П. Руснака. – К.: «Урожай», 1998. – 318 с.
9. Економіка підприємства / П. П. Руснак, В. Г. Андрійчук, А. А. Ільєнко та ін.; За ред. Проф. П. П. Руснака. – Біла Церква: 2003. – 256 с.
* – у 2006 році була дуже низька урожайність сільськогосподарських культур, тому можна його вважати нетиповим