У господарстві, поряд з робочою силою, потрібні виробничі фонди.
Виробничі фонди поділяються на основні та оборотні засоби.
Ступінь забезпеченості основними засобами характеризується показниками фондоозброєності праці і фондозабезпеченості господарства.
Під фондоозброєністю праці розуміють розмір основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення в розрахунку на одного середньорічного працівника.
Фондозабезпеченість господарства визначають як відношення вартості основних засобів до площі с.-г. угідь.
Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво валової продукції у розрахунку на 1000грн основних виробничих засобів.
Оберненим показником фондовіддачі є фондоємність – вартість основних виробничих засобів в розрахунку на 1000 грн. валової продукції.
Щоб охарактеризувати вище згадані показники розглянемо таблицю 9.
Таблиця 9
Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів.
| Показники | 2005р | 2006р | 2007р | 2007р у % до 2005р |
| Середньорічна вартість основних засобів, т.грн. | 35782 | 30560 | 26022 | 72,7 |
| Середньорічна вартість оборотних засобів,т.грн. | 3036 | 2236 | 3236 | 106,6 |
| Виручка від реалізації продукції, т.грн. | 22041,94 | 15129,60 | 18635,21 | 84,5 |
| Вартість валової продукції в порівняних цінах, т.грн. | 5400 | 5443 | 5121 | 94,8 |
| Фондооснащеність, т.грн. | 785,9 | 900,1 | 752,5 | 95,8 |
| Фондоозброєність, т.грн. | 211,7 | 261,2 | 268,3 | 126,7 |
| Фондовіддача, грн. | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 100 |
| Фондомісткість, грн. | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 100 |
| Коефіцієнт оборотності оборотних засобів | 7,1 | 6,5 | 5,5 | 77,5 |
| Тривалість одного обороту оборотних засобів, днів | 51,4 | 56,2 | 66,4 | 129,2 |
| Норма прибутку, % | 2,5 | -1,4 | 2,0 | 80 |
Розглянувши таблицю наявності та ефективності використання виробничих фондів можна зробити висновок, що середньорічна вартість основних засобів знизилась у звітному році, порівняно з базовим, на 27,3%, а вартість оборотних фондів збільшилась на 6,6%. Період одного обороту оборотних засобів збільшився на 29,2%, а тому зменшилась і норма прибутку і підприємство почало бути збитковим.
Для визначення спеціалізації фермерського господарства «Україна» розглянемо таблицю 10, що характеризує структуру товарної продукції.
Таблиця 10
Структура товарної продукції
| Вид продукції | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2007р. у % до 2005р. | |||
| Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | ||
| Зернові | 6624,76 | 54,6 | 3512,09 | 42,7 | 5120,79 | 48,3 | 77,3 |
| Кукурудза на зерно | 369,83 | 3,1 | 504,31 | 6,1 | 252,15 | 2,3 | 68,2 |
| Соняшник | 531,75 | 4,4 | 398,81 | 4,9 | 398,81 | 3,8 | 75,0 |
| Всього по рослинництву | 7526,34 | 62,1 | 4415,21 | 53,7 | 5771,75 | 54,4 | 76,7 |
| Молоко | 2850 | 23,5 | 2476,2 | 30,0 | 3208,3 | 30,2 | 112,6 |
| Свинарство | 1024,5 | 8,5 | 662,11 | 8,1 | 677,76 | 6,4 | 66,2 |
| ВРХ | 721,48 | 15,7 | 663,83 | 8,2 | 954,15 | 9,0 | 132,2 |
| Всього по тваринництву | 4595,98 | 37,9 | 3802,14 | 46,3 | 4840,21 | 45,6 | 105,3 |
| Всього по господарству | 12122,32 | 100,0 | 8217,35 | 100,0 | 10611,96 | 100,0 | 87,5 |
Аналізуючи дану таблицю можна сказати, що фермерське господарство не має чітко вираженої спеціалізації, але більшу частку в структурі товарної продукції займає продукція рослинництва, а саме зернові культури.
Для узагальнюючої характеристики виробничо-фінансової діяльності фермерського господарства розглянемо таблицю 11.
Таблиця 11
Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства
| Показники | 2005р | 2006р | 2007р | 2007р у % до 2005р |
| Припадає на 100 га с.-г. угідь, тис. грн..- основних виробничих фондів с.-г. призначення | 643,2 | 715,3 | 557,7 | 89,8 |
| - виробничих витрат | 269,9 | 285,6 | 319,7 | 118,5 |
| - енергетичних потужностей, тис. к.с. | 292,3 | 356,4 | 367,3 | 125,7 |
| Урожайність основних с.-г. культур, ц/гаОзима пшениця | 42,4 | 42,4 | 42,4 | 100 |
| Яровий ячмінь | 28,9 | 28,9 | 28,9 | 100 |
| соняшник | 9,5 | 9,5 | 9,5 | 100 |
| Кукурудза на зерно | 35,8 | 35,8 | 35,8 | 100 |
| овочі | 75,5 | 75,5 | 0 | 0,0 |
| Продуктивність с.-г. тварин:Удій на 1 корову, ц | 27,6 | 26,4 | 25,1 | 90,9 |
| Вихід телят на 100 корів, голів | 99 | 92 | 91 | 91,9 |
| Середньодобовий приріст, г: ВРХ | 380,3 | 460,3 | 300 | 78,9 |
| свиней | 304,8 | 328,3 | 290,0 | 95,1 |
| Економічна ефективність інтенсифікаціїОтримано на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.Валової продукції | 118,6 | 160,3 | 148,1 | 124,5 |
| Товарної продукції | 484,1 | 445,6 | 288,6 | 59,6 |
| Прибутку | 21,0 | -13,2 | 16,7 | 79,5 |
| Отримано валової продукції, грн.., на:100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення | 18,4 | 22,4 | 26,6 | 144,6 |
| 1 грн. виробничих витрат | 0,44 | 0,56 | 0,46 | 104,5 |
| Одного середньорічного працівника | 31952,7 | 46521,4 | 52793,8 | 165,2 |
| На 1 люд.-год. | 20,4 | 30,2 | 34,4 | 168,6 |
| В т. ч.: в рослинництві | 35,5 | 49,2 | 62,4 | 175,8 |
| Тваринництві | 12,4 | 20,0 | 19,4 | 156,5 |
| Рівень рентабельності, % | 4,54 | -2,88 | 3,19 | 70,3 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у підприємстві в звітному році зменшився надій молока на 1 корову і приплід телят на 100 корів, але збільшилися показники інтенсифікації економічної інтенсивності виробничої діяльності.
Таким чином, дане підприємство є прибутковим, через ефективне використання трудових ресурсів, та ряду інших факторів виробництва, що забезпечують ефективне функціонування підприємства.. Для підвищення рівня рентабельності у фермерському господарстві необхідно запровадити нові технології виробництва, замінити застарілу техніку на нову і раціональніше використовувати виробничі ресурси. Також підприємству необхідно акцентувати більше свою увагу на галузі тваринництва, бо є необхідні передумови для розвитку м’ясо-молочного напряму виробництва. Але рослинництво є більш рентабельним.
Шляхи підвищення ефективності роботи фермерських господарств
Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств та вдосконалення їх роботи можуть бути рекомендовані наступні пропозиції:
- кооперування фермерських господарств в галузі фінансів;
- створення оптимального за розмірами масиву 1,6-2,5 тис. га, на якому можна ефективніше використовувати сільськогосподарську техніку.
- створення власної інфраструктури (складів, гаража, ремонтної майстерні й інших об’єктів, які можуть будуватися фермерами і орендуватися в інших підприємств і організацій);
- в галузі постачальницької діяльності – спільне придбання садивного матеріалу, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, кормів, тощо;
- об’єднання зусиль в реалізації продукції і маркетинговій політиці.
З метою оптимізації розмірів фермерських господарств слід створити такі умови виробництва, за яких дані підприємства були б конкурентноздатними на світовому ринку. Досвід країн Західної Європи переконує, що ефективність виробництва значно вища там, де розміри землекористування перевищують 500 га. За цих умов досягається повна трудова активність фермера, а ефективність використання фондів є найвищою.
Раціональні розміри землекористування обумовлені двома головними чинниками:
1) ефективним завантаженням (використанням) техніки;
2) додержання науково обґрунтованих сівозмін.
Значне поліпшення технічного забезпечення приватного підприємництва в сільському господарстві може бути вирішено:
1. Ліквідація монополізму в першій сфері АПК;
2. Формування і розвиток лізингових поставок з боку держави;
3. Забезпечення фермерів цільовими кредитами під придбання технічних засобів. Крім того, для фермерства важливим є отримання техніки в оренду, прокат і лізинг.
З питань придбання техніки повинні враховуватися два моменти:
- набір основних і спеціалізованих машин повинен бути заснований на економічній вигідності, тобто купувати машини або одержувати їх на інших умовах;
- необхідно враховувати, що терміни використовування машин у фермерських господарствах при відповідному зберіганні і технічному обслуговуванні можуть бути значно продовжені. Відповідно до збільшення термінів використання машин зменшуються витрати та їх знос.
Фермерські господарства, як і інші сільськогосподарські виробники, не можуть успішно розвиватися без створення ефективної кредитної системи. Прийняття Земельного Кодексу в жовтні 2001 р. потребує створення державно-комерційного Земельного банку, який буде надавати іпотечні кредити під заставу землі і майна. Необхідно ширше створювати селянські спілки для самокредитування. Держава через надання безпроцентних кредитів і прямих дотацій може стимулювати розвиток тваринництва фермерських господарств.
Висновки та пропозиції
1. Економічна ефективність фермерських господарств зумовлена такими чинниками їх функціонування: поєднання стимулів власника і виробника до високопродуктивної праці; господарське ставлення до землі; застосування інноваційних технологій; поєднання функцій власності, праці та управління в одній особі; пристосованість дофункціонування в ринкових умовах. Закономірностями сучасного етапу розвитку фермерських господарств є: тенденція до інтернаціоналізації господарювання, як їх частка в загальному обсягу виробництва продукції аграрного сектора, участь в господарських зв'язках з іншими інтеграційними структурами; нерівномірність розвитку та загострення конкуренції за ринки збуту продукції, сфери прикладання капіталу, джерела сировини і робочої сили.