удосконалено:
- положення щодо функцій матеріально-технічного забезпечення виробництва та збуту виготовленої продукції відповідно до новітніх концепцій менеджменту, маркетингу і логістики та положення щодо зв’язку окреслених процесів із виробничою програмою підприємства;
- теоретичні засади розрахунку ефективності постачальницько-збутової діяльності;
- структуризацію показників для контролю постачальницько-збутових витрат через їх виділення та групування за логістичними підсистемами (постачання, збут), зокрема, на якісні (гнучкість постачання, коефіцієнт надійності реалізації, еластичність реалізації та транспортування) та кількісні, серед яких структурні (ступінь використання транспорту І і ІІ, показник безпеки утримання запасів) та економічні (середня вартість реалізації 1т, транспортні витрати на тонно-кілометр).
отримали подальший розвиток:
- економічний зміст поняття „матеріально-технічне постачання“ у взаємозв’язку з іншими економічними поняттями (збут, виробництво, планування), в якому акцентується увага на багаторівневості процесів матеріально-технічного постачання, а також виділяються критерії такої діяльності;
- технологія відокремлення логістичних витрат із калькуляції виробничих витрат підприємства за логістичними підсистемами (постачання, збут) для здійснення контролю постачальницько-збутової діяльності. Такий підхід дозволяє системно оптимізувати ці витрати через однозначну ідентифікацію та уникнення повторного врахування їх складових.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці положень для підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності в господарській практиці сільськогосподарських підприємств, зокрема:
- розроблено методику групування та обліку витрат на постачання та збут, що дозволить формалізувати процес управління ними з мінімальними організаційними проблемами й створити базу для контролю постачальницько-збутових витрат і розробки нових методів їх регулювання;
- на основі методики групування та обліку витрат на постачання та збут розроблено економіко-математичну модель оптимізації логістичних витрат підприємства;
- досліджено інфраструктуру ринку, задіяну при матеріально-технічному постачанні та збуті виготовленої продукції, запропоновано нові форми організації процесів постачання та збуту на підприємстві, за допомогою яких можна здійснювати корегуючі впливи на витрати постачальницько-збутової системи.
Положення, обґрунтовані в дисертаційній роботі, використовуються у діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка №12-01/8-254 від 02.01.2008 р.), управлінням агропромислового розвитку Яворівської райдержадміністрації (довідка №03-20/524 від 20.12.2007 р.), Кам’янка-Бузькою районною державною адміністрацією (довідка №01-5/342 від 15.11.2007 р.) Практичні результати дослідження можуть за певної модифікації використовуватись у сільськогосподарських підприємствах різних напрямів спеціалізації.
Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Львівського державного аграрного університету (довідка №02-7/24 від 03.01.2008 р.).
Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. В наукових працях, опублікованих за темою дисертації, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень дисертанта.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (Дніпропетровськ, 2005 р.), на Міжнародному науково-практичному форумі “Теорія і практика розвитку АПК” (Львів, 2006 р.), на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку” (Кіровоград, 2007 р.), а також на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського державного аграрного університету.
Публікації. З теми дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,85 друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друк. арк.
Обсяг і структура роботи.Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, її основний зміст викладено на 149 сторінках. Робота містить 27 таблиць і 13 рисунків, список використаної літератури із 161 найменування, 11 додатків та 4 довідки про впровадження та використання наукових результатів дослідження.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи дослідження функцій постачання та збуту в сільськогосподарських підприємствах” – викладено теоретичні основи дослідження постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, визначено інструментально-методичний базис оцінки ефективності такої діяльності на підприємстві, сформульовано науково-методичні положення щодо управління постачальницько-збутовими витратами підприємства.
Матеріально-технічне постачання – це багаторівневий процес планування та управління матеріальними ресурсами на основі вивчення програм виробництва та збуту виготовленої продукції. Багаторівневість процесу матеріально-технічного постачання полягає в тому, що він повинен ефективно функціонувати не тільки на загальнонаціональному рівні, а й на рівні окремих галузей та окремих підприємств. Критерієм такої діяльності виступає максимальне задоволення потреб виробництва у матеріальних ресурсах (за кількістю, якістю, строками і та ін.) за мінімальних затрат на її здійснення.
Вихідним моментом діяльності сільськогосподарських підприємств з матеріально-технічного постачання є аналіз зв’язків між виробничою програмою, збутом і потребою в матеріалах. Для своєчасної закупівлі матеріалів складається прогноз збуту, якщо він не забезпечений замовленнями клієнтів. Прогноз – це вихідна ланка наступного планового ланцюга на підприємстві. Обґрунтованість його складання має важливе значення для визначення розміру запасів, готовності до постачань і витрат на виготовлення продукції та її збут. На основі прогнозу складається план збуту. Збут повинен збалансовуватися таким чином, щоб виникла поетапнавиробничапрограма,яка потім слугує введенням длянаступного визначення потреб у матеріалах.
Матеріально-технічне постачання, якщо його розглядати в масштабі всього народного господарства, в економічному розумінні становить єдність постачання та збуту. Така природа матеріально-технічного постачання випливає із самої суті економічних процесів, де тісно взаємопов’язані виробництво, обмін, розподіл і споживання. Однак для кожної господарської одиниці функції постачання та збуту є окремими складовими її виробничо-фінансової діяльності. У дисертаційній роботі процеси постачання та збуту розглядаються власне з перспективи одного, окремо взятого суб’єкта господарської діяльності, для якого постачання та збут є різними фазами виробничого процесу: постачання – початкова фаза, збут – завершальна фаза. Під поняттям “матеріально-технічне постачання” розглядається діяльність підприємства щодо організації постачання виробничого процесу матеріально-технічними ресурсами, під поняттям “збут” – діяльність підприємства, спрямована на організацію збуту продукції, виготовленої цим же ж підприємством.
Теоретичним аспектам економічної ефективності матеріально-технічного постачання та збуту продукції до цього часу приділялось мало уваги, що зумовлено існуючою донедавна системою планової економіки, де функції постачання та збуту брала на себе держава.
Для створення цілісної картини ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємства розрахунок доцільно проводити поетапно. На першому етапі система показників показує відношення зусиль (затрат), витрачених на організацію матеріально-технічного постачання виробництва та зусиль, витрачених на збут продукції, до вартості кінцевої продукції (розраховується як середня між вартістю валової продукції та вартістю реалізованої продукції), й частку постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підприємства:
, (1)де Епз – показник ефективності постачальницько-збутової діяльності;
Вкп – вартість кінцевої продукції, грн.;
Впз – витрати на постачання та збут, грн.;
4
, (2)де Чпз – частка постачальницько-збутових витрат у сумарних витратах підприємства;
В – сумарні витрати підприємства, грн.
Наступний етап розрахунку показників ефективності постачальницько-збутової діяльності повинен дати відповідь, чи потрібно вносити зміни у таку діяльність на підприємстві. На цьому етапі розрахунку як показник загального результату використовується дохід від реалізації. У контексті такого підходу розглядаються два основних показники, що відображають ефективність витрат на постачання та збут: коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи та коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи.
Коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи розраховується за формулою:
, (3)де КО – коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи;