Др – дохід від реалізації, грн.;
Впз – витрати постачальницько-збутової системи, грн.
Коефіцієнт рентабельності постачальницько-збутової системи є оберненим до коефіцієнта окупності постачальницько-збутової системи і розраховується за формулою:
. (4)Наступний етап розрахунків визначає вплив постачальницько-збутової діяльності на ефективність підприємства загалом. Ефективність діяльності підприємства виражається в показнику рентабельності. Вплив процесів постачання та збуту на формування рентабельності підприємства можна визначити за допомогою виділення витрат на постачання та збут у витратах підприємства та частини активів, які обслуговують постачальницько-збутову діяльність підприємства, в активах підприємства. Таким чином, записавшиприбуток як різницюдоходів івидатків підприємства, отримаємо формулу:
, (5)де Д – дохід підприємства, грн.;
– витрати підприємства без витрат на постачання та збут, грн.; – сумарні витрати на постачання та збут, грн.; – основні фонди, без фондів, які використовуються в постачальницько-збутових процесах, грн.; – основні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.; – оборотні фонди, без фондів, які використовуються в постачальницько-збутових процесах, грн.; – оборотні фонди, задіяні в постачальницько-збутових процесах, грн.Формула (5) дозволяє провести факторний аналіз впливу постачальницько-збутових витрат на рентабельність активів підприємства.
Визначення вартості основних фондів, задіяних у постачанні та збуті, є складнішим завданням, залежить від специфіки діяльності кожного підприємства і потребує спеціальних досліджень. Окремі види основних фондів можуть використовуватись не лише у постачанні та збуті, а й для інших потреб. Тому для цих одиниць основних фондів необхідно ввести коефіцієнти, за якими їхня вартість буде поділена між активами, задіяними в постачальницько-збутових процесах, і тими, що в таких процесах участі не беруть.
Основну частину оборотних фондів, задіяних у постачальницько-збутовій діяльності підприємства, складає вартість запасів.
Під час розробки заходів щодо підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності підприємства ключовою проблемою є знаходження оптимального поєднання мінімізації витрат на постачання та збут при досягненні бажаного рівня виробництва і задоволення потреб споживачів. Це означає, що предметом раціоналізації є не окремі елементи діяльності підприємства (матеріально-технічне постачання чи збут), а знаходження економічно та ринково обґрунтованого оптимуму усіх елементів діяльності підприємства за умови раціоналізації сумарних витрат на постачання та збут. Для цього на підприємстві необхідно організувати облік постачальницько-збутових витрат. Метою такого обліку повинно бути економічно обґрунтоване визначення обсягу витрат, необхідних у плановому періоді для забезпечення виробництва і реалізації продукції, визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутків і формування вартості постачальницько-збутових послуг.
У другому розділі – “Аналіз постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” – визначено основні тенденції та перспективи розвитку, що мають місце при здійсненні процесів матеріально-технічного постачання та збуту виготовленої продукції, а також проведено аналіз ефективності цих процесів у сільськогосподарських підприємствах Львівської області.
Характерною негативною ознакою динаміки матеріально-технічної бази стала тендерція, особливо у другій половині 90-х років минулого століття, до її значного зменшення, погіршення якісного складу основних засобів. Ці тенденції продовжуються і зараз. За період 2000-2006 рр. вартість виробничих фондів знизилась на 36,8%. Позитивними тенденціями, однак, є зростання коефіцієнта оновлення основних засобів на 5,2 пункта та зменшення коефіцієнта ліквідації основних засобів на 0,5 пункта протягом періоду, що аналізується (ступінь інтенсивності оновлення зріс на 4,99 пункта), хоч порівняно з ступенем зносу ці фактори поки що мало можуть вплинути на загальну вартість основних засобів (табл. 1).
Упродовж 2000-2006 рр. скоротилися витрати на певні види ресурсів, які є елементами матеріально-технічного постачання виробництва. Зокрема, частка витрат на запчастини та ремонтні матеріали скоротилась за цей період на 5,4% і становила у 2006 р. лише 4,1% усіх витрат на виробництво продукції. Також відчутним є значне скорочення витрат на паливо та мастильні матеріали. Якщо у 2000 р. такі витрати складали 22,9% сукупних витрат підприємств, то у 2006 р. ці витрати скоротились до 11,3%. Подібні тенденції свідчать про те, що сільськогосподарські товаровиробники з кожним роком все менше мають змогу приділяти увагу догляду за своєю матеріально-технічною базою.
Таблиця 1. Наявність, рух та зношеність основних засобів сільськогосподарських підприємств Львівської області, млн. грн.
Показник | Рік | 2006 р. до 2000 р.,% | ||||||
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
Наявність на початок року з урахуванням індексації | 2915,2 | 2504,6 | 2466,3 | 2095,3 | 1883,0 | 1897,8 | 1841,6 | 63,2 |
Надійшло за рік | 85,5 | 789,0 | 187,1 | 112,6 | 105,8 | 153,5 | 166,7 | 195,0 |
Вибуло за рік | 228,8 | 877,5 | 339,4 | 212,6 | 193,5 | 154,3 | 155,8 | 68,1 |
Наявність на кінець року | 2771,9 | 2416,1 | 2314,0 | 1995,3 | 1795,3 | 1897,0 | 1852,5 | 66,8 |
Амортизація (зношеність) за рік | 63,0 | 39,2 | 45,3 | 41,3 | 36,5 | 70,2 | 70,5 | 112,0 |
Ступінь зношеності основних засобів,% | 47,3 | 49,3 | 49,0 | 49,8 | 49,8 | 50,0 | 49,0 | х |
Коефіцієнт оновлення основних засобів | 0,9 | 0,9 | 1,3 | 1,1 | 2,8 | 2,5 | 4,7 | 6,1х |
Коефіцієнт ліквідації основних засобів | 1,6 | 1,7 | 1,0 | 1,3 | 1,1 | 1,0 | 1,1 | х |
Ступінь інтенсивності оновлення | 0,56 | 0,76 | 1,1 | 2,15 | 2,27 | 4,7 | 5,55 | х |
Незважаючи на зменшення вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств, кількість реалізованої ними продукції зростає (табл. 2).
Продукція | Рік | 2006р. до2000р.,% | ||||||
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
Зернові культури | 123,0 | 109,1 | 126,1 | 116,1 | 133,8 | 175,5 | 153,8 | 125,0 |
Олійні культури | 8,4 | 9,1 | 4,3 | 3,9 | 7,3 | 7,9 | 17,1 | 203,6 |
Цукрові буряки | 138,6 | 110,1 | 49,8 | 70,9 | 111,5 | 121,3 | 226,1 | 163,1 |
Картопля | 1,7 | 1,0 | 1,1 | 1,7 | 3,0 | 1,4 | 1,0 | 58,8 |
Овочі | 4,3 | 4,7 | 4,7 | 5,6 | 5,5 | 5,6 | 6,3 | 146,5 |
Плоди та ягоди | 0,8 | 0,7 | 1,1 | 0,6 | 0,3 | 5,4 | 0,3 | 37,5 |
Худоба та птиця (в жив. вазі) | 18,2 | 11,8 | 10,7 | 12,4 | 9,4 | 12,5 | 23,8 | 130,8 |
Молоко та молочні продукти | 44,2 | 42,2 | 28,9 | 22,0 | 23,6 | 23,0 | 21,6 | 48,9 |
Яйця (млн., штук) | 50,3 | 64,8 | 90,4 | 90,5 | 90,1 | 114,2 | 130,8 | 260,0 |
Вовна (тонн) | 0,6 | 1,1 | 0,6 | 0,0 | 0,0 | 1,0 | 1,0 | 166,7 |
Формуються нові канали збуту. Якщо у 1990 р. сільськогосподарські виробники реалізували продукцію за традиційними каналами збуту: заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими зв’язками та споживчій кооперації; населенню в рахунок оплати праці й через систему громадського харчування; на ринку через власні магазини та ятки, то починаючи з 1996 р. значно розширилася їх видова структура. Тепер поряд із традиційними каналами збуту сільськогосподарську продукцію реалізують через біржі, аукціони; видають пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнові паї; за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам, на експорт та ін.) Із появою великої кількості різноманітних каналів збуту сталися значні структурні зміни в реалізації сільськогосподарської продукції.
Незважаючи на збільшення обсягів реалізації виготовленої продукції, аналіз постачальницько-збутових витрат сільськогосподарських підприємств Львівської області засвідчив низьку їх ефективність. Це, зокрема, підтверджує показник доцільності зміни постачальницько-збутових витрат.Від’ємне значення показника свідчить про те, що усі зміни постачальницько-збутових витрат протягом періоду 2000-2006 рр. були неефективними, оскільки в цей період мало місце зменшення прибутковості сільськогосподарського виробництва (табл. 3).
Рік | Частка постач.*-збутових витрат у всіх витратах, % | Ефективність постач.-збутових витрат | Коефіцієнт окупності постач.-збутової системи | Коефіцієнт рентабель-ності постач.-збутової системи | Показник зміни витрат на постачан. та збут, % | Показник зміни доходів (за весь період) % | Критерій доціль- ності зміни постач.-збутових процесів |
2000 | 80,7 | 1,18 | 0,3 | 3,21 | 31,2 | 15,9 | - 1,33 |
2001 | 82,1 | 0,98 | -0,2 | -4,72 | |||
2002 | 82,5 | 0,94 | -0,4 | -2,50 | |||
2003 | 84,7 | 1,03 | 0,3 | 3,85 | |||
2004 | 85,1 | 1,05 | 0,2 | 5,04 | |||
2005 | 83,2 | 1,11 | 0,3 | 3,97 | |||
2006 | 85,0 | 0,92 | 0,2 | 6,30 |
Проведений аналіз ефективності постачальницько-збутової діяльності виявив значні недоліки цієї системи у роботі сільськогосподарських підприємств Львівської області. Насамперед такий факт можна пояснити нестабільною економічною ситуацією в країні, диспаритетом цін на сільськогосподарську та промислову продукцію й недостатнім рівнем державної підтримки виробників на селі. Сільськогосподарські підприємства переживають зараз дуже складні часи, коли стара система постачання та реалізації продукції є зруйнованою, а нова ще не створена, і зусилля держави, щоб виправити цю ситуацію, є дуже незначними. Тому вітчизняним підприємствам необхідно самостійно шукати шляхи зміни підходів до організації процесів постачання та збуту.