Структура та кількість виробничих підрозділів на підприємстві цілком визначаються кількістю, номенклатурою і технологією виробництва виробів, що випускаються. Для підприємств, що випускають РЕА, прийнято поділ цехів на заготівельні, механообробки і складальні.
Як вже зазначалося можуть бути ще тарні й пакувальні. При великих обсягах виробництва цеху можуть об'єднуватися у виробничі комплекси і (або) ділитися на дільниці, бригади. Виробничі підрозділи можуть працювати в однозмінному і багатозмінному режимі, існують безперервні виробництва.
У будь-якому разі за кожним виробничим підрозділом закріплюється певна номенклатура продукції (заготовок, напівфабрикатів і т.д.) і певний набір технологічних операцій, які вона повинна виконувати відповідно до прийнятої на підприємстві технологією виробництва. Тому основним завданням кожного виробничого підрозділу є випуск продукції заданої якості в заданих кількостях.
Для виконання цього головного завдання потрібне виконання цілого комплексу завдань, таких як:
1. Підтримання трудової і виробничої дисципліни.
2. Підтримка у робочому стані технологічного обладнання, засобів вимірювань і систем автоматизації.
3. Виконання правил техніки безпеки і охорони праці, протипожежних заходів, радіаційного та хімічного захисту, і т.д.
4. Навчання виробничого персоналу технологічним правил і прийомів.
5. Своєчасна заміна прийшов в непридатність інструменту, оснащення, технологічного обладнання, засобів вимірювань і автоматизації.
Для того, щоб виробництво мало перспективу у виробничих підрозділах має постійно відбуватися оновлення технологічного устаткування, систем автоматизацій і засобів вимірювань, а, значить, необхідно все це освоювати. Необхідно підвищувати кваліфікацію персоналу та якість його роботи, щоб освоювати нові види продукції, підвищувати її якість, скорочувати витрати палива, енергії, сировини на її виробництво.
1.3.3 Організація технологічної служби на виробництві
Завдання технологів, які працюють в НДІ, полягає в розробці нових матеріалів, виробів, основних принципів нових технологічних процесів, розробки типових технологічних регламентів виробництва продукції, розробці пропозицій щодо підвищення якості продукції, що випускається та існуючих технологічних процесів. Тут потрібне знання сучасних тенденцій розвитку науки і техніки, математичних методів моделювання, стану вітчизняного і зарубіжного виробництва. Розробка за новим виробу або технологічним процесом на рівні НДІ закінчується видачею технічного завдання для відповідного КБ. Далі, в процесі роботи над виробом або техпроцесом, технологи НДІ постійно працюють з технологами КБ (більш детально питання розробки будуть розглянуті нижче).
Технологи КБ повинні знати основи економіки даного виробництва і ціноутворення вироби для того, щоб розроблювальний технологічний процес дозволяв випускати продукцію більш низькою собівартістю, ніж аналоги.
Розроблена технологічна документація з КБ надходить до служби головного технолога, де проводиться експертиза розробленого проекту на предмет можливості запуску у виробництво. Відділ головного технолога спільно з іншими службами заводу розробляє заходи по запуску виробу у виробництво чи постановці нового технологічного процесу. Ці заходи називаються технологічною підготовкою виробництва (ТПП). Для діючих технологічних процесів і номенклатури виробництва в службі головного технолога зберігається вся нормативно-довідкова інформація про вироби і процеси (типової і заводський технологічні регламенти виробництва, нормативи на матеріали і комплектуючі вироби, картотека застосованості виробів, що випускаються, картотека заменяемости матеріалів і комплектуючих виробів, нормативи трудомісткості виготовлення виробу, маршрутні картки та інша технологічна документація з ТПП).
Цехові технологи в техбюро займаються питаннями розробки нормативів на виготовлення виробів (матеріальних і трудових), розробляють пропозиції щодо удосконалення існуючих технологічних процесів, вирішують питання заміни матеріалів і комплектуючих виробів (за погодженням з ВГТ), вносять відповідні зміни в існуючу технологічну документацію. Технологи техбюро повинні вміти розрахувати завантаження технологічного обладнання, потреба в відсутніх верстатах і механізмах при зміні обсягу випуску або номенклатури продукції, скласти заявку на придбання відсутнього обладнання або скласти ТЗ на розробку нестандартного обладнання або оснащення. Вони повинні вміти планувати установку обладнання таким чином, щоб звести до мінімуму шляху переміщення заготовок. Основним їх завданням є підтримання заданих технологічних режимів виробництва і ліквідація їх порушень, аналіз причин появи шлюбу на закріпленій за ними дільниці виробництва.
У зв'язку з вимогами екології технологу необхідно знати наявність і потужність джерел виділення шкідливих речовин або випромінювань у навколишнє середовище, технологічні прийоми їх попередження чи зменшення, небезпека, яку вони, наявність і технічні характеристики очисних пристроїв для очищення та регенерації промислових стоків і шкідливих викидів в атмосферу , наявність і технічні характеристики захисних пристроїв.
Технологи ділянок в основному займаються контролем ходу виробничого процесу з точки зору його якості (з'ясовують причини браку і вживають заходів по його ліквідації або доопрацювання, або готують пропозиції щодо його ліквідації, якщо для цього потрібні зусилля інших ділянок цеху або інших цехів) і кількості продукції, що випускається .
Вирішують питання забезпечення матеріалами та комплектуючими виробами і оцінюють їх якість. На ділянках випробування технологи проводять випробування і тренування на тренувальних або випробувальних стендах випущених приладів або вузлів і вимірюють параметри виробу на відповідність техдокументації і вимогам ГОСТ або ТУ, проводять аналіз видів і причин браку. Всі технологи цеху приймають участь у випробуваннях спеціального оснащення і обладнання, проводять інструктаж і навчання робітників, що виконують технологічні операції, надають допомогу в налагодженні обладнання і оснащення.
Всі технологи, які беруть участь у розробці та експлуатації технологічних процесів повинні знати процеси, властиві виробництву РЕА.
1.3.4 Завдання економічних і комерційних підрозділів
У сьогоднішніх умовах на економічні та комерційні підрозділи лягає важка і складна задача матеріального і фінансового забезпечення діяльності підприємства.
Тому завданнями економічних і комерційних підрозділів є:
1. Пошук клієнтів;
2. Укладання договорів на поставку продукції;
3. Отримання за клієнтів оплати за поставлену продукцію;
4. Укладання договорів на поставку сировини, комплектуючих виробів, палива і енергії, інструментів, приладів, технологічного та іншого обладнання;
5. Оплата постачальникам;
6. Планування діяльності виробничих підрозділів;
7. Оплата праці працівників підприємства;
8. Розрахунки з державою та місцевими органами управління (оплата податків, обов'язкових відрахувань і т.д.);
9. Ведення фінансової документації підприємства.
1.3.5Завдання допоміжних служб та підрозділів
Як випливає з назви, основним завданням цих підрозділів є допомога виробничим підрозділам у виконанні їх функцій. У зв'язку з різноманітністю умов, в яких працюють різні підприємства, перелік функцій допоміжних підрозділів може істотно різнитися, проте ряд завдань присутній на більшості підприємств.
Серед них основними є:
1. Забезпечення підприємства кадрами співробітників;
2. Ведення обліку вхідної та вихідної кореспонденції, отримання та відправлення її;
3. Ведення обліку та зберігання оригіналів наказів і розпоряджень;
4. Охорона державної та комерційної таємниці;
5. Охорона праці та контроль за дотриманням правил техніки безпеки;
6. Підготовка підприємства до роботи в особливих умовах (війна, пожежа, радіоактивне та хімічне забруднення);
7. Ремонт і будівництво виробничих і адміністративних приміщень;
8. Забезпечення службових перевезень.
1.4 Система забезпечення якості продукції
У систему забезпечення якості продукції входить кілька напрямків роботи, які більшою чи меншою мірою виконуються на кожному підприємстві. Серед них основними є: створення нормативної бази; метрологічне забезпечення виробництва; контроль ходу технологічного процесу та якості продукції, що випускається; створення системи забезпечення якості на підприємстві. Розглянемо їх послідовно.
1.4.1 Система стандартизації
Відповідно до закону "Про стандартизацію": стандартизація-це діяльність по встановленню норм, правил і характеристик (далі-вимог) з метою забезпечення:
- Безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я та майна людей;
- Технічної та інформаційної сумісності, а також взаємозамінності продукції;
- Якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;
- Єдності вимірювань;
- Економії всіх видів ресурсів;
- Безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
- Обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.
Призначенням державної системи стандартизації є встановлення взаємопов'язаних правил і положень щодо порядку розроблення всіх видів виробів, документації, технологічних процесів і систем управління.
Стандарти бувають міжнародні, національні, галузеві, науково-технічних та інженерних товариств, підприємства.
Існують наступні види стандартів:
- Організаційно-методичні;
- Терміни та визначення;
- Номенклатура продукції або показників якості;
- Технічні умови;
- Загальні технічні умови;
- Технічні вимоги;