Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області (стр. 2 из 9)
- середній річний приріст населення в даній місцевості, % (приймається 2-3)%);t - період, визначаємий як різниця між призначеним роком перспективного
проектування і роком проведення перепису населення, рік. Рік перспективного проектування приймається на 5-10 років вперед у порівнянні з поточним часом. Якщо в проекті прийняти 5 років вперед, то
(1.2)де tn - рік складання проекту;
tо - рік, до якого відносяться дані Но.
У перспективі кількість абонентів, що обслуговуються тою чи іншою (кінцевою АМТС, визначаються в залежності від чисельності населення, що Мешкає в зоні обслуговування. 1 Приймаючи середній коефіцієнт оснащування вселення телефонними апаратами рівним 0.3, кількість абонентів у зоні АМТС
(1.3)Використовуючи формули (1.1), (1.2) і (1.3) розрахуємо чисельність населення у всіх обраних пунктах.
Взаємозв'язок між обраними кінцевими і проміжними пунктами визначається на основі статистичних даних, отриманих підприємствами зв'язку за попередні проектуванню роки. і фактично ці взаємозв'язки виражають через коефіцієнт тяжіння КТ, що, як показують дослідження, коливається в широких межах, від 0.1% до 12%. У проекті КТ = 5%, тобто КТ = 0,05.
Враховуючи це, а також ту обставину, що телефонні канали в міжміському в'язку мають переважаюче значення, попередньо необхідно визначити кількість телефонних каналів між обраними пунктами. Для розрахування кількості телефонних каналів і первинних цифрових потоків (ПЦП) можна скористатися наближеною формулою (1.4.).
/30 (1.4)де К й β - постійні коефіцієнти, що відповідають фіксованій доступності і заданим утратам, звичайно втрати задаються рівними 5%, тоді ДО= 1,3; β= 5,6;
у - питоме навантаження, тобто середнє навантаження, створюване одним абонентом, у = 0,05 Эрл;
Ма і Мв - кількість абонентів, що обслуговуються кінцевими АМТС відповідно в пунктах А і Б.
Таким чином, можна розрахувати число каналів і ІІЦІІ для телефонного зв’язку між пунктами. І Іо кабельній лінії передачі організовують канали й інші види зв'язку, а також враховують і транзитні канали. Розрахунки числа каналів і GWG для телефонного зв’язку між пунктами приведемо в таблиці 1.2.
Таблиця 1.1 – Кількість населення з урахуванням середнього приросту
Таблиця 1.2. Первинні цифрові потоки ПЦП
| Білявка | Б. Дністровський | Татарбунари | Кілія | Ізмаїл | Рені | Болград | Арциз | Тарутине | Сарата | Всього | |
| Білявка | - | 5 | 5 | 2 | 1 | 4 | 6 | 4 | 2 | 4 | 33 |
| Б. Дністовський | - | - | 4 | 1 | 1 | 3 | 2 | 2 | 1 | 2 | 14 |
| Татарбунари | - | - | - | 1 | 1 | 4 | 3 | 3 | 1 | 1 | 14 |
| Кілія | - | - | - | - | 1 | 3 | 2 | 4 | 1 | 1 | 12 |
| Ізмаїл | - | - | - | - | - | 3 | 3 | 2 | 4 | 5 | 17 |
| Рені | - | - | - | - | - | - | 4 | 3 | 3 | 1 | 11 |
| Болград | - | - | - | - | - | - | - | 4 | 1 | 2 | 7 |
| Арциз | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | 1 | 2 |
| Тарутине | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | 1 |
| Сарата | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Всього | - | 5 | 9 | 4 | 4 | 17 | 20 | 22 | 14 | 18 | 111 |
| ПЦП ввода вивода | 33 | 19 | 23 | 16 | 21 | 28 | 27 | 24 | 15 | 18 | - |
1.3 Вибір системи передач. Характеристика і технічні дані обраної системи передач
1.3.1 Вибір системи передач
Ґрунтуючись на розрахованій кількості каналів, обираємо апаратуру синхронної цифрової ієрархії STМ-1/4.
Мультиплексор SТМ-1/4 призначений для організації цифрового потоку зі швидкістю передачі 155(622)Мбіт/с. працюючий по одномодовому оптичному кабелю довжиною хвилі 1300нм. Для кільцевих структур побудови мережі використовується мультиплексор з функцією вставки/виділення (рис 1.6), призначений для забезпечення простого доступу до трібутарних потоків РDH і SDH
Рисунок 1.5 - Схема мультиплексора з функцією вставки/виділення
Основні технічні характеристики синхронного мультиплексора SМА-1 фірми «SIEMENS» приведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Основні технічні характеристики SMA-1 фірми «SIEMENS»
| Найменування показників | Одиниця виміру | Мультиплексор 5М 1 |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 Номінальна швидкість | Мбіт/с | 155,520 |
| 2 Напруга електроживлення | В | 40,5-75 |
| 3 Споживана потужність | Вт | 70-160 |
| 4 Швидкість вхідних потоків основний варіант на хвильовий опір 75 Ом, 120 Ом | Мбит/с | 2,048 |
| 5 Номінальна амплітуда імпульса:- симетричні з'єднувачі- коаксіальні з'єднувачі | ВВ | 3±10%2,37+10% |
| 6 Послаблення | дБ | 6 при 1024Гц |
| 7 Кількість інтерфейсів на модуль | КІЛЬКІСТЬ | 21 |
| 8.Загальне число потоків | КІЛЬКІСТЬ | 63 |
| 9.Лінійний код | - | HDB 3 |
| 10.Номінальна тривалість імпульсу | НС | 244 |
| 11 .Частота синхронізації | кГц | 2048 |
| 12.Точність установки частоти синхронізації не гірше | од. | 1  |
| 13. Діапазон довжини хвилі | нм | 1285 - 1330 |
| 14. Енергетичний потенціал на довжині хвилі 1300 нм | дБ | 36 |
| 15.Тип волокна оптичного кабелю | - | Одномодовий |
| Іб. Переключення на резервний модуль | с | 10 |
| 17. Переключення на резервну лінію | мс | 25 |
1.3.2 Характеристика транспортної системи
Досягнення сучасної техніки комутації і передачі привели до того, що зникла необхідність у створенні сучасної цифрової транспортної мережі чи системи. Транспортна система (ТС) -це інфраструктура, поєднуюча ресурси мережі, що виконують функції транспортування. При транспортуванні виконуються не тільки переміщення інформації, але й автоматизоване і програмне керування складними конфігураціями (кільцевими і розгалуженими), контроль, оперативне переключення та інші мережні функції. ТС є базою для всіх існуючих планованих служб, для інтелектуальних, персональних і інших перспективних мереж, у яких можуть використовуватися синхронний чи асинхронний способи переносу інформації.
Транспортна система СЦІ - органічна сполука інформаційної мережі і системи контролю і керування SDH. Навантаженням інформаційної мережі СЦІ можуть бути сигнали існуючих мереж ПЦІ, а також сигнали нових служб і мереж зв'язку. Аналогові сигнали попередньо перетворюються в цифрову форму за допомогою наявного на мережі устаткування.
В інформаційній мережі СЦІ чітко витримується розподіл по функціональних шарах. Мережа містить три топологічне незалежних шари (канали, тракти і середовище передачі), які підрозділяються на більш спеціалізовані шари. Кожен шар виконує визначені функції і має точки доступу. Вони оснащені власними засобами контролю і керування, що мінімізує зусилля при ліквідації аварій і знижує їхній вплив на інші шари. Функції шару залежать від фізичної реалізації нижнього обслуговуючого шару. Кожен шар може створюватися й удосконалюватися незалежно.
В інформаційній мережі використовуються принципи контейнерних перевезень. Завдяки цьому мережа SDН досягає універсальних можливостей транспортування різнорідних сигналів. У транспортній системі SDН переміщаються не самі сигнали навантаження, а нові цифрові структури віртуальні контейнери, у яких розміщаються сигнали навантаження, що підлягають транспортуванню. Мережні операції з контейнерами виконуються незалежно від змісту. Після доставки на місце і вивантаження сигнали навантаження знаходять вихідну форму. Тому транспортна система SDН є прозорою.
Створення мережних конфігурацій, контроль і керування окремими станціями і всією інформаційною мережею здійснюється програмне і дистанційно а допомогою системи обслуговування SDH.
У шарі середовища передачі самими великими структурами SDН є синхронні транспортні модулі (SТМ), що представляють собою формати лінійних сигналів. Для створення високошвидкісних лінійних сигналів використовується синхронне мультиплексування потоків інформації.
1.3.3 Структури мультиплексування SDH і РDH
Розглянемо групоутворення синхронних транспортних модулів (SТМ). Інформація, що надходить у мережу, узгоджується зі структурами, за допомогою яких підтримується з'єднання. У SDН ці структури утворюються в мережних шарах секцій і трактів і транспортують цифрові потоки, а також широкосмугову інформацію. У функції цих структур входять також компенсація можливих змін швидкості і фаз транспортуючих по мережі SDH цифрових потоків. Така компенсація забезпечує функціонування SDН як синхронної мережі, що допускає плезіохронний режим.
Синхронні мультиплексори фірми «SIEMENS» формують потоки синхронної цифрової ієрархії і плезіохронної цифрової ієрархії. На малюнку 1.7 показані організація і зв'язки структур мультиплексування ієрархій SDН і PDH.
Рисунок 1.6 - Структури мультиплексування SDН іPDH
Мультиплексування починається з формування контейнера. Вхідні потоки PDH упаковуються в контейнери SDН С-12, С-3 чи С-4 відповідно плезіохронному методу зрівняння швидкостей; кожна стандартна швидкість передачі інформації потоку PDH постійно призначаються контейнеру визначеного розміру. Шляхом вдавання до контейнерів заголовка тракту (POH) з контейнерів створюються віртуальні контейнери VС-12, VС-2, VС-3 чи VС-4. Тобто VС=РОH+C. Трактовий заголовок РОН створюється (ліквідується) у пунктах, у яких організується (розформовується) VС, і контролює тракт між цими пунктами. У функції РОН контроль якості тракту і передача аварійної та експлуатаційної інформації. РОН тракту вищого порядку містить так само інформацію про структуру інформаційного навантаження VС. Кожен віртуальний контейнер VС-12 чи VС-2 генерує, разом з відповідними покажчиками TU (покажчик даних), трібутарних одиницю TU-12 чи ТU-3. 'ІU забезпечує узгодження між мережними шарами трактів нижчого і вищого порядків і містить інформаційне навантаження і ТU покажчик, що показує відступ початку циклу навантаження від початку циклу VС вищого порядку.