Розрахунок чисельності працівників по обслуговуванню проектованої волоконно-оптичної лінії зонового зв'язку.
Таблиця 3.4 - Загальні норми часу
Найменування видів робіт | Одиниці виміру | Нормативна од. чол. | Кількість одиниць | Усього чол. година |
Поточне обслуговування телефонних каналів без переприйому | канал | 2,5 | 487 | 1188,5 |
Профілактика каналообразуючого устаткування | стійка | 4 | 8 | 28 |
Поточне обслуговування 1 км кабелю | км | 4,8 | 255 | 1256 |
Усього | 2613,6 |
Чисельність штату знайдемо по формулі:
, чолде Котп - коефіцієнт, що враховує резерв на підміну під час відпусток, Котп=1,08;
Фрв - місячний фонд робочого часу, Фрв= 169,2 ч;
Нi - норматив на обслуговування.
(чол)У результаті одержимо, що на обслуговування лінійного і станційного устаткування необхідно 16 чоловік.
3.3 Розрахунок фонду заробітної плати
Розрахунок річного фонду заробітної плати (З) виробляється на основ чисельності виробничого персоналу (Р) і середньої місячної заробітноїплати одного працівника (З), тобто
3=Р∙ 3∙ 12,
де 3 - середня місячна заробітна плата одного працівника, рівна 450 грн.
З=16∙ 450∙ 12=67300 (грн.)
Відрахування на соціальні нестатки виробляється в розмірі 38,5 % від річного фонду заробітної плати, тобто
Оосн=0,385∙ 3
Оосн= 0,385∙ 67300 = 25972 (грн.)
3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань
Розрахунок суми річних амортизаційних відрахувань виробляється на основ збірника «Норми амортизаційнихвідрахувань по основних фондах народного господарства РФ» по формулі:
,де А - сума річних амортизаційних відрахувань;
аi- норма амортизаційних відрахувань у відсотках від середньорічної вартості основних виробничих фондів і-го виду; і = 1,п (п - число видів основних фондів);
Фоснi - середньорічна вартість основних виробничих фондів i-го виду.
У нашому випадку Фi= 3012363,4; аi = 5 %.
(грн)4. Охорона праці і навколишнього середовища
Начальник цеху проводить детальну перевірку стану охорони праці в цеху, приймає рішення по зауваженнях, зробленим майстром, контролює виконання заходів щодо усунення недоліків, виявлених при попередніх перевірках. Результати перевірки начальник цеху записує в журнал другої ступіні. Третя ступінь щоквартальна. Головний інженер і інженер по техніці безпеки перевіряють стан охорони праці в цілому по підприємству, контролюють усунення недоліків, виявлених на першій і другій ступінях перевірки. Результати оформляються, складається акт і, якщо мається грубе порушення, видається наказ по підприємстві.
Для зменшення випадків виробничого травматизму на підприємствах зв'язку проводяться інструктажі. Існують наступні види інструктажів:
- вступний інструктаж - проводиться при надходженні на роботу інженером по техніці безпеки по програмі, затвердженої керівником підприємства. Оформляється в контрольному листі, що зберігається в особистій справі працівника;
- первинний інструктаж на робочому місці проводиться також при надходженні на роботу й оформляється в контрольному листі. Для зв'язаних з електроустаткуванням протягом 10-12 змін проводиться стажування на робочому місці;
- повторний інструктаж проводиться раз у півроку й у будівельних організаціях раз у три місяці;
- позаплановий інструктаж проводиться, у випадку якщо змінилося устаткування, стався нещасливий випадок або працівник був відсутній на своєму робочому місці більш трьох місяців;
- цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, робіт з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних.
Крім того, проводиться аналіз нещасних випадків, що відбулися на підприємстві. За результатами аналізів нещасних випадків намічаються шляхи їхнього попередження. Основні шляхи попередження нещасних випадків:
- автоматизація і комплексна механізація виробничих процесів;
- раціоналізація технологічних процесів, модернізація устаткування й інструментів;
- застосування дистанційного керування;
- застосування додаткових що обгороджують, запобіжних пристроїв;
- упровадження світлозвукової сигналізації;
- застосування світлових приладів;
- застосування удосконалених засобів захисту;
- усунення або зменшення впливу шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання;
- поліпшення висвітлення і метеоумов на робочих місцях;
- розумне сполучення режимів праці і відпочинку.
4.1 Режим праці і відпочинку
У процесі праці працездатність, тобто здатність людини до трудової діяльності визначеного роду, а відповідно, і функціональний стан організму піддаються змінам. Підтримка працездатності на оптимальному рівні ? основна мета раціонального режиму праці і відпочинку.
Режим праці і відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи і відпочинку і їхня тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення і зміст періодів роботи і відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучиться з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного стомлення протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці і відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства. Установлення суспільно необхідної тривалості робочого часу і розподіл його по календарних періодах на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи і відпочинку. Цей порядок прийнятий називати режимом праці і відпочинку.
Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці і відпочинку - це виявлення принципів їхньої розробки. Таких принципів три:
- задоволення потреби виробництва;
- забезпечення найбільшої працездатності людини;
- сполучення суспільних і особистих інтересів.
Перший принцип полягає в тім, що при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібно визначити такі параметри, що сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва. Режим праці і відпочинку будуються стосовно до найбільш раціонального виробничого режиму, для того, щоб забезпечити нормальний плин технологічного процесу, виконання заданих обсягів виробництва, якісне і своєчасне проведення планово-профілактичного ремонту й огляду устаткування при скороченні його простоїв у робочий час.
Другий принцип говорить, що не можна будувати режими праці і відпочинку без обліку працездатності людини й об'єктивної потреби організму у відпочинку в окремі періоди його трудової діяльності. З метою обліку фізіологічних можливостей людини (у рамках установлених законом розпоряджень по охороні праці і тривалості робочого часу) варто розробляти такий порядок чергування часу праці і відпочинку, визначати таку їхню тривалість, що забезпечували б найбільшу працездатність і продуктивність праці.
Третій принцип припускає, що режим праці і відпочинку повинний бути орієнтований на облік і забезпечення деякою мірою задоволення особистих інтересів працюючих і окремих категорій працівників (жінок, молоді, учнів і т.д.).
Таким чином, при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна і всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва і фізіологічних можливостей людини. У зв'язку з цим слід зазначити, що науково обґрунтованим режимом купа і відпочинку на підприємствах є такий режим, що щонайкраще забезпечує одночасне сполучення підвищення працездатності і продуктивності праці, збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.
Сьогодні на підприємствах зв'язку застосовують чотиримісячний режим праці, що повною мірою відповідає вищенаведеним вимогам у місцях застосування відкритого вогню, паління, виконання електро- та газозварювальних робіт. Приміщення ЛАЦ повинне бути обладнане первинними засобами пожежегасіння, вуглекислими і брометиловими вогнегасниками. Не допускається застосування пінних вогнегасників для гасіння вогнищ пожежі на установках які знаходяться під напругою.
4.2 Цивільна оборона
Цивільна оборона (ГО) - це комплекс заходів державної системи захисту обслуговуючого персоналу, спрямований на попередження несприятливого впливу наслідків надзвичайної ситуації (ЧС) або максимального ослаблення ступеня їхнього негативного впливу, від повного і розумного обліку всіх принципом і способів забезпечення безпеки залежить ефективність захисту населення.
У надзвичайній ситуації, щоб максимально послабити ступінь негативного впливу, необхідно й організовано:
- провести евакуацію обслуговуючого персоналу, інші евакуаційні заходи;
- укрити людей у захисних спорудженнях;
- використовувати засобу індивідуального захисту;
- при необхідності застосувати засобу медичної профілактики.