Складання радіоелектронних схем та користування вимірювальними приладами (стр. 4 из 4)
2.11 За допомогою проводів та паяльнику з’єднуємо ножки деталей потрібним чином.
2.12 Після того, як схема буде зібрана, показуємо її викладачу.
2.13 Встановлюємо вихідну напругу 5В блоку живлення за допомогою перемикача «Задача режиму».
2.14. Під’єднуємо живлення до мікросхеми, «+» на 14 ніжку та «-» на 7 ніжку.
2.15 Вмикаємо блок живлення тумблером «Мережа».
Рисунок 3. Схема підключення електронного ключа на логічному елементі.
2.16. Почергово перемикаємо перемикачі, для спостереження за роботою схеми.
2.17 Результати роботи записуємо у щоденник.
2.18 Вимикаємо стіл за допомогою перемикача «мережа».
2.19 Прибираємо робоче місце.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
Тема: Складання електронних ключів на транзисторах різних типів
Мета роботи: Закріплення навичок користуватися монтажним інструментом та вмінням читати електричну принципову схему
Теоретична частина
Ключ - це елемент, що має два тривалих стани: увімкнутий та вимкнутий. Найближчим за параметрами до ідеального ключа є електромеханічний контакт, що має нескінченний опір в розімкнутому стані і нульовий у замкнутому. В наш час в електронних пристроях у якості ключів найчастіше використовують напівпровідникові діоди, транзистори, тиристори та логічні елементи.
У цьому виді схемотехніки інвертор спрощений до мінімуму - це транзистор з декількома відкритими коллекторами.Не потрібно ніяких внутрішніх опорів, що радикально позначається на щільності компонування ІС, тому щокожний резистор займає площу, раз у десять більшу, ніж транзистор. Керуючий струм бази формується за допомогою транзистора Т1 і зовнішнього опору. Транзистор Т2 з відкритими колекторами, пов'язаний з наступними логічними елементами, пропускає цей струм на загальну шину, коли перебуває у відкритому стані. Перепади напруг малі, що в сполученні з можливістю варіювання статичних струмів дозволяє досягти співвідношень швидкодії й потужності, що роблять схемотехніку И2Л конкурентоспроможної із ТТЛ- і МОП-Схемотехнікою.
Рисунок. 1. Логічний елемент типу И2Л.
nМОП/рМОП/ КМОП-структури
Організація nМОП- і рМОП-логічних елементів аналогічна, вона показана на прикладі nМОП-структури. У схемі, всі МОП-транзистори працюють в режимі збагачення, при якому затвор повинен бути зміщений у прямому напрямку стосовно джерела, щоб транзистор відкрився. Це зручно з погляду функціонування активних транзисторів Т1 і Т2, але не цілком раціонально для транзистора ТЗ, що виконує роль пасивного навантаження. Щоб це навантаження пропускало струм, затвор навантажувального транзистора з'єднаний із джерелом.
Неправильно спроектовані КМОП-схеми можуть стати причиною й іншими видами некоректного функціонування. Якщо входи невикористованих логічних елементів не підключити до якій-небудь із ліній живлення, їх високі вхідні імпеданси в сполученні з паразитними параметрами схеми можуть стати причиною генерації високочастотних коливань, які, проходячи через паразитні зв'язки, можуть спотворювати вхідні сигнали інших елементів.
Ці особливості властиві й інші типи цифрових пристроїв на МОП-структурах. Їх, як правило, не застосовують у вхідних і вихідних каскадах систем. Найбільше поширення МОП-структури одержали при проектуванні запам'ятовувальних пристроїв з довільною вибіркою (ЗУПВ), постійних запам'ятовувальних пристроїв (ПЗП), електрично програмувальних ПЗП (ЕППЗП), у яких вони відділені буферними схемами від зовнішніх пристроїв. Пошук несправностей у цьому випадку здійснюється не на рівні окремих ІС, а на рівні плати з використанням системних сполучних шин.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 За допомогою надфілю з набору інструментів зачищаємо жало паяльника.
2.2 Підключаємо паяльник на 36В до бокової розетки столу.
2.3 Вмикаємо перемикач «мережа» на передній панелі столу.
2.4 Короткочасним натисненням кнопок вмикаємо чотири лампи.
2.5 Вмикаємо повітряно-нагнітаючий пристрій. Очищене повітря повинно поступати в камеру столу.
2.6 Після того, як паяльник прогріється, за допомогою каніфолі та олова, залучаємо його жало.
2.7 Перевіряємо справність інструменту в наборі.
2.8 Виконуємо індивідуальне завдання згідно теми.
Завдання 5 Схема ключа на транзисторах
Транзистори VT1, VT2 – КТ814А
Світлодіоди VD1, VD2 – АЛ103А
Резистори R1, R2, R3,R4 – 4,7 кОм 0,25 Вт.
2.9 Вибираємо необхідні деталі для схеми
2.10 Перед встановленням на друковану плату за допомогою мультиметру перевіряємо справність радіоелементів.
2.11 За допомогою проводів та паяльнику з’єднуємо ножки деталей потрібним чином.
2.12 Після того як схема буде зібрана, показуємо її викладачу.
2.13 Встановлюємо вихідну напругу 5В блоку живлення за допомогою перемикачу «Задача режиму».
2.14 Вмикаємо блок живлення тумблером «Мережа».
Рисунок 4. Схема підключення електронного ключа на транзисторах.
2.15. Вмикаємо перемикач на схемі, для спостереження за роботою схеми.
2.16 Результати роботи записуємо у щоденник.
2.17 Вимикаємо стіл за допомогою перемикача «мережа».
2.18 Прибираємо робоче місце.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9
Тема: Демонтаж зібраних пристроїв.
Мета роботи: Закріплення навичок з демонтажу радіодеталей з плати за допомогою паяльної станції.
Теоретична частина
Паяльна станція VT-SSD обладнена насосом вакууму, яким електронним способом керується. Насос вакууму забезпечує максимальний всмоктуючий момент 60cm/Hg (23"/Hg) і активізується перемикачем, розміщеним на рукоятці паяльника. Фільтр припою в handpiece може легко бути виключений для профілактичних цілей. Алюмінієва сітка дуже швидко охолоджує і затримує припій в рукоятці паяльника.
VT-SSD електронний паяльник надає можливість споживачу встановлювати паяння температур між 200 і 480°C (400 до 900°F) і desolderingтемператур між 300 і 450°C (580 до 850°F) при необхідності змінити паяльник або елемент нагрівання. Паяльник містить надзвичайно ізольований, зроблений по японській технології керамічний елемент нагрівання. Паяльник для більшої точності обладнаний провітреним елементом нагрівання. Температура підтримується всередині ± 3°C (± 6°F) через датчик температури PTC і датчик. Елемент нагрівання розігрівається дуже швидко. Нагрівання паяльника виконується швидко : тільки одна хвилина потрібна, щоб досягти температури 650 -750°C (1200 до 1380°. Дизайн ergonomic і рукоятка з гумою silicone покращує для користувача комфорт. Елементи нагрівання гальванічно ізолюються від електричного запасу перетворювачем ізоляції, який перешкоджає системі використовувати максимальну напругу вище, ніж (сейф) 24VAC. Як паяння, так і демонтаж компонентів обладнаний перемикачем терморегулювання, розміщеним під потенціометрами на передній панелі. Цей перемикач надає можливість споживачу виконувати швидкі і точні коректування температури кожного разу, коли необхідно.
ЗАУВАЖЕННЯ
Паяння там демонтаж можна використовувати одночасно.
Особливість збереження енергії автоматично найманні, якщо місце desoldering залишається інертним більш ніж протягом 15 хвилин (вказаний зеленимо індикатором "ПАУЗИ" освітлюють). Температура буде зменшена до 1/3, який продовжує термін використання жала.
Техніка безпеки при роботі
Не торкайтеся металевих частин паяння або паяльника, тоді як одиниця використовується, або тоді як це охолоджує щоб уникнути опіків. Не активізуйте насос вакууму, поки припій не розтопився цілком.
Використовуйте процедуру, накреслену контур нижче, щоб визначити, чи є втрата всмоктуючого завдяки особливості, колекціонеру приспіваю, надає трубчасту форму або вбудовані фільтри.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Підключаємо паяльну станцію до мережі 220 В.
2.3 Вмикаємо перемикач « 0 » при цьому повинна загорітися сигнальна лампа на передній панелі паяльної станції
2.3 Вмикаємо перемикач « 0 » який розташований з права, для увімкнення паяльника при цьому повинна загорітися сигнальна лампа на передній панелі паяльної станції
2.3 Чекаємо 5 - 10 хв, доки паяльник нагріється
2.4 Короткочасним натисканням кнопки на паяльнику вмикаємо чотири лампи.
2.11 Результати роботи записуємо у щоденник.
2.12 Вимикаємо паяльник а потім саму станцію.
2.11 Прибираємо робоче місце.
Висновок
При проходженні навчальної практики я навчився користуватися такими приладами:
1. цифровим мультиметром типу DT830B;
2. аналоговим мультиметром типу SP-110;
3. прилад для вимірювання LRC-7-12;
4. осцилограф типу С1- 72;
5. осцилограф типу С1-117;
6. прилад для мікросхем типу Л2-54;
7. прилад типу полупровідників Л2-60.
Також я вивчив техніку безпеки при роботі з цими приладами під час проведення вимірювань. Навчився вимірювати напругу, струм та перевіряти напівпровідники за допомогою специальних вимірювальних приладів.
Навчився користуватися осцилографом та виміряти ним різні електричні сигнали. В цілому можна сказати, що під час навчальної практики я дізнався для себе багато чого нового про вимірювальні прилади, навчився правильно користуватися ними при ремонті та налагодженні персонального комп’ютера.
Література
1. Цифровая и вычислительная техника. Под ред. Евреинова, М.: - Радио и связь, 1991 г.
2. Цифровые электронные вычислительные машины. Самофалов К.Г. и др. К.:- Вища школа, 1983 г.
3. Ю.В. Новиков. Основы цифровой схемотехники. М.: Мир, 2001 г.
4. Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Соколов. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум. К.:- Каравела, 2003 р.