Аналіз процесів розвитку оптичних транспортних інфокомунікаційних систем (стр. 2 из 2)
2) резерв операторів, що не використовується, але теоретично може бути використаний для надання додаткових об'ємів послуг користувачам.
Дані методики не враховують та не формують:
1) цінову політику операторів;
2) політику відрахувань на амортизацію та розвиток, що включає модернізацію та перерозподіл ресурсів.
Для підведення підсумків, щодо запропонованих моделей оптимізації мережевих структур та надання рекомендацій про їхнє оптимальне використання слід сформувати узагальнені методи щодо техніко-економічного обгрунтування з акцентом на економічний бік проблеми.
У даному розділі запропоновані методи для оптимізації розподілу ресурсів мережі в умовах економічної обмеженості (кризи) для досягнення максимального економічного ефекту. Крім того для узагальнення стратегії розвитку та оновлення існуючого апаратного та ресурсного парку пропонується представити аналіз транспортної мережі передавання даних, як динамічної моделі керування ресурсами, застосовуючи принцип максимуму Л.С. Понтрягіна. Обидва підходи подаються нижче.
Аспекти інтеграції ланки в мережеву структуру
Найважливішою функцією, яка описує оптичний багатоканальний тракт та, в загальному випадку є коефіцієнт передавання тракту.
Виберемо тестову імпульсну функцію із спектром в околі постійної складової, який формою нагадує спектр квазі-когерентного джерела випромінювання. Нехай такою функцією буде
. Спектр функції поданий на рис.1нижче (отриманий за допомогою системи MathCad2001): 
Рис.1 Ненормований спектр тестової імпульсної функції
Запишемо спектральне рівняння балансу енергії, яке включає у себе результуючий енергетичний спектр, що представлений як добуток усередненої передавальної функції на вхідну сукупність спектрів каналів WDMсистеми у вигляді сукупного амплітудного коефіцієнту у чисельнику, який розбито на завади від N-1 каналів та зміщений внаслідок розсіювань спектр власне інформаційного каналу, вхідний сумарний спектр всіх вхідних оптичних каналів:
Де
- функція амплітудних коефіцієнтів (енергії) вихідного групового спектру, 
- передавальна спектральна функція тракту, 
- вхідний груповий енергетичний спектр оптичного тракту, Nmax - кількість каналів системи, K- середній коефіцієнт підсилення енергії каналів в тракті.Таким чином, запишемо спектральну функцію коефіцієнта передавання завад як частку від ділення амплітудних коефіцієнтів вихідного спектру на вхідний:
Вже після таких перетворень можна бачити, що функція передавання в дійсній частині є лінійно залежною від кількості каналів, які передаються оптичним трактом. Звідси робимо висновок, що паразитні впливи, які теж входять до складу цієї функції залежать від кількості каналів і також зростають пропорційно їй, оскільки не враховуються загасання, тобто функція
відповідає за спектр в каналі, його перетворення, в тому числі перекручення спектру та переноси спектральної потужності. У разі зменшення значення функції при деяких параметрах частоти та кількості каналів можна зробити висновок про збільшення впливу завад - збільшення відношення сигнал шум.оптична транспортна інфокомунікаційна мережа
Спектральна функція передачі енергії тракту - енергетичний коефіцієнт передачі у такій інтерпретації є фактично функцією перехресних завад - перерозподілу енергії у спектрі групового оптичного сигналу. Перехресні завади, які утворюються між каналами тракту залежать лінійно від кількості каналів, крім того спектральна густина завад з країв діапазонів є вищою (внаслідок переносу спектральних потужностей - розсіювань).
Якщо врахувати лінійну залежність функції енергетики перехресних завад ланки від числа каналів, а число каналів залежним (для забезпечення прийнятної якості сервісу) від отриманої топологічної завантаженості, то можна записати матрицю відносних рівнів топологічних завантаженостей - величин потоків та кількості каналів тракту для їх обслуговування, які утворять разом із структурним масштабуючим коефіцієнтом матрицю відносних величин завад:
Тут N - кількість вузлів області аналізу, рівна кількості елементів матриці спряження
, k - коефіцієнт розмірності, - енергетична функція передачі тракту, 
-матриця відносних рівнів завад ланок-трактів оптичної багатоканальної мережі.Як видно з отриманих результатів, для оптичного волокна заданої довжини існує така кількість кроків вибору вхідного еліпса поляризації, для якої ефективність методу є максимальною. Також при збільшенні кількості кроків ми спостерігаємо падіння ефективності використання такого методу компенсації. Це пояснюється тим, що під час підбору мінімального значення передача також ведеться, а значення ДГЗ не є мінімальним. Звичайно, при зменшенні динаміки (збільшенні часу, протягом якого ОВ не змінюється) спостерігається зростання ефективності використання методу компенсації. Якщо довжина ОВ зростає, то спостерігається переміщення оптимального значення також в сторону збільшення.
Отже, для ОВ заданої довжини при постійній динаміці існує така кількість еліпсів поляризації вхідного сигналу, для якої поляризаційно-модова дисперсія буде мінімальною. Для конкретного волокна цей параметр (кількість вхідних сигналів) потрібно підбирати, тому що для різних волокон він також є різним (лежить в межах 15 - 30 точок, ефективність відрізняється також несуттєво).
Швидкість визначення одного значення ДГЗ на виході оптичного лінійного тракту і передача цього значення на передавальну сторону є фіксованою, і тому 20 вимірювань і 100 вимірювань (для різної кількості вхідних каналів) також займають даний час. Тому, якщо час 100 вимірювань прийняти за 1, а динаміка виражена в часах вибору мінімуму, то 20 вхідних сигналів призведуть до зменшення динаміки в 5 разів у порівнянні зі 100, що також збільшить ефективність використання методу компенсації саме у випадку з 20 кроками.