Вольфартіоз — ентомозне захворювання тварин, яке спричиняється личинками так званих єжемух.
Ця група двокрилих комах характеризується тим, що відкладає личинки у рани на тілі тварин або на неушкоджені його частини в ділянці зовнішніх статевих органів й анального отвору.
Найбільше значення серед єжемух має вольфартова муха.
Вольфартова муха звичайно живе на відкритому повітрі, активна у найжаркіші години дня. Ця муха спостерігається скрізь; літає з травня до вересня і за цей період дає до п'яти поколінь.
Етіологія. Збудником вольфартіозу є личинки вольфартової мухи (рис. 39) щойно відкладені в рани личинки (личинки першої стадії) мають довжину до 1 мм. Ці личинки через 24—36 год перетворюються на личинок другої стадії, а потім — на личинок третьої стадії (рис. 40). Тривалість розвитку личинкової стадії на тілі тварини становить від 8 до 10 днів. Личинки після виходу з рани потрапляють у зовнішнє середовище і перетворюються на лялечок. Стан лялечки триває 10—17 днів.
Епізоотологія. На вольфартіоз кролі хворіють найчастіше влітку, коли вони утримуються на відкритому повітрі. Вольфартіоз серед кролів спостерігають повсюдно.
Клінічна картина. Тяжкість хворобливого прояву вольфартіозу залежить від місця відкладання личинок, їх кількості в рані, наявності або відсутності повторного зараження.
При легкій формі ураження спостерігають неспокій тварин — вони розчухують уражені місця. Краї рани вкриті виразками, набряклі; в рані можна виявити личинок різного віку; личинки в рані перебувають у постійному русі і стирчать своїм переднім кінцем над поверхнею рани.
Тяжко протікає хвороба при ураженні зовнішніх статевих органів. Рани набувають виразкового характеру без тенденційно загоєння, в'ялої грануляції. При цьому личинки сидять у наповненій рихлій кровоточивій порожнині. Рани вкриваються товстими кірками, які легко відриваються, після чого під ними видно «ходи» з наявністю в них личинок. При тяжкій формі спочатку спостерігають ознаки неспокою, потім настає пригнічення.
При скупченні личинок мух у слуховому проході, у порожнинах черепа може виникнути небезпечне для життя тварин запалення головного мозку з смертельним кінцем.
Діагноз. Зважаючи на сезонність захворювання, клінічну картину і виявлення личинок мух в уражених місцях тіла, визначення діагнозу не становить труднощів.
Лікування полягає у видаленні личинок з тканин пінцетом і додатковій обробці їх способом обприскування 3-процентним водним розчином хлорофосу.
Профілактика та заходи боротьби. З профілактичною метою влітку періодично рекомендується обслідувати зовнішні покриви тіла для виявлення можливого ушкодження їх і виявлення в них личинок мух. При наявності на тілі кролів будь-яких ранок з профілактичною метою їх слід обробити розчином хлорофосу або 5-процентним розчином йодоформу в ефірі.
Використана література:
1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров.К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).