Передбачається, що коефіцієнт підсилення антени відповідача за реальних умов не залежить від кута місця.
Для зручності розрахунків рівняння (3) зазвичай записують в логарифмічній формі і всі значення величин, які входять до цих рівнянь, підставляють у децибелах. Лінійні розміри R і λ проставляють в однакових одиницях, наприклад, у км.
Тоді
Відповідні перевищення М будуть записані в цьому випадку в такий спосіб:
; .Як приклад на рис. 2 наведені результати розрахунку перевищення потужності, прийнятої бортовим відповідачем (криві 1 і 3), і потужності, прийнятої запитувачем (криві 2 і 4), над рівнем потужності, відповідній чутливості приймача відповідача і чутливості приймача запитувача. Криві 1 і 2 належать випадку, коли коефіцієнт підсилення антени запитувача дорівнює максимальному значенню 27 дБ [L∆ G(q) = 0 дБ], а криві 3 і 4 – коли кут q відрізняється від кута місця максимуму ДН антени у прямовисній площині, на -7°. Змінення коефіцієнта підсилення антени запитувача тут дорівнюватиме -6 дБ [L∆ G(-7о)= –6 дБ].
Як вихідні дані у цьому випадку приймалися такі найбільш характерні для моноімпульсних ВРЛ і відповідачів значення:
Р3 = 4 кВт (36 дБ/Вт);
РВІДП = 300 Вт (24,8 дБ/Вт);
G3 = 500 (27 дБ);
GВІДП =1 (0 дБ);
λ3 = 29,126. 10-5 км (-35,36 дБ);
λВІДП = 27,523•10-5 км (-35,6 дБ/км);
LФ 3 = 2,82 (4,5 дБ);
LФ ВІДП = 2 (3 дБ);
РПРmin ВІДП = 10-10 Вт (-100 дБ/Вт);
РПРmin 3 = 1,26•10-11 Вт (-109 дБ/Вт).
Значення втрат, пов'язаних із згасанням LЗГАС (R) і розсіюванням LРОЗС(R) радіохвиль в атмосфері у функції відстані між радіолокатором і ПС, подані на рис.
Втрати потужності через зменшення диференціального коефіцієнта підсилення антени запиту при відхиленні кута місця Δθ від його значення, коли коефіцієнт підсилення має максимум, можна визначити за ДН сумарного променя антени у прямовисній площині, показаної на рис.4. Подана на рисунку ДН належить антені CSL-M моноімпульсного вторинного радіолокатора IRS-20MP/L фірми Indra. Діаграма є типовою для більшості антен сучасних моноімпульсних вторинних радіолокаційних станцій.