Основи теорії експлуатації і надійності електронної побутової апаратури (стр. 2 из 4)

Відмови підрозділяють:

- за характером зміни параметрів до моменту виникнення відмови – на раптові та поступові.

Раптовими називають відмови, які характеризуються стрибкоподібною зміною одного або декількох заданих параметрів. Поступовою називають відмову, яка характеризується поступовою зміною значення одного або декількох заданих параметрів;

- за взаємозв’язком між собою – на залежні та незалежні.

Залежною називають відмову одного елемента пристрою, обумовлену відмовою другого елемента.

Незалежною називають відмову елемента пристрою, не обумовлену відмовою інших елементів;

- за характером часу порушення працездатності – на збої та перемежовуючі відмови.

Збоєм називають відмови, які самоліквідуються та призводять до короткочасного порушення працездатності.

Перемежовуючою відмовою називають багаторазове виникнення збою одного й того самого характер;

- за наявності зовнішньої ознаки – на явні та неявні.

Явна – це відмова, яка виявляється відразу після її появи без застосування вимірювальних приладів.

Неявна (прихована) – це відмова, яка не має зовнішніх ознак прояву та може бути виявлена тільки за допомогою вимірювальних приладів;

- за причиною виникнення – на конструкційну, виробничу, експлуатаційну.

Конструкційною називають відмову, яка виникає в результаті порушення правил або норм конструювання апаратури.

Виробничою називають відмову, яка виникає в результаті порушення встановленого технологічного процесу виготовлення або ремонту апаратури.

Експлуатаційною називають відмову, яка виникає в результаті порушення встановлених правил або умов експлуатації апаратури.

Наведемо у вигляді структурної схеми класифікацію видів відмов радіоелектронної апаратури.

експлуатація побутова апаратура технічний

Рисунок 1 – Класифікація видів відмов

Крім того, вся електронна апаратура, її складові частини поділяються на ті, що підлягають ремонту, і ті, що не підлягають ремонту.

Апаратура, яка підлягає ремонту – це така, справність і працездатність якої у випадку виникнення відмови або пошкодження підлягає поновленню.

Апаратура, у якої справність та працездатність не підлягає поновленню, називається такою, що не підлягає ремонту.

Під ремонтопридатністю розуміють властивість ЕА, що полягає в пристосуванні до попередження та виявлення причин виникнення її відмов, пошкодження і поновлення працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування та ремонту.

2. Експлуатаційно-технічні показники

Розглянуті раніше поняття та визначення є якісними характеристиками. Для кількісного виразу надійності, готовності та економічності використовуються експлуатаційно-технічні показники.

Вибір можливого переліку показників проводять з урахуванням певних вимог. Це такі вимоги:

- можливість оцінювати відповідні характеристики в різних умовах і на різних етапах експлуатації;

- можливість їх числового визначення або завдання;

- можливість їх розрахунку за даними експлуатації і проектування;

- достатня універсальність;

- простота та зручність застосування.

У залежності від умов отримання потрібних для розрахунку даних показники називають: оціночними, експериментальними, прогнозованими екстрополірованими.

Щоб оцінити експлуатаційні властивості ЕА, застосовують показники безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності, готовності, здатності до зберігання та експлуатаційно-економічні.

1. Показники безвідмовності для неремонтованої апаратури:

- ймовірність безвідмовної роботи –

- частота відмов –

- інтенсивність відмов –

- середнє напрацювання до відмови –

.

1 Показники безвідмовності для ремонтованої апаратури:

- ймовірність безвідмовної роботи –

- параметр потоку відмов –

- інтенсивність відмов –

- середнє напрацювання на відмову –

.

2. Показники ремонтопридатності:

- середня тривалість поточного ремонту –

- середня тривалість технічного обслуговування –

.

3. Показники довговічності для неремонтованої апаратури:

- середній термін (строк) служби –

- середній термін служби до списування –

- гамма-відсотковий термін служби –

- середній ресурс –

- призначений ресурс –

- гамма-відсотковий ресурс –

3.1 Показники довговічності для ремонтованої апаратури:

- середній термін служби –

- середній термін служби до списування –

- гамма-відсотковий термін служби –

- середній термін служби до капітального (середнього) ремонту –

- середній термін служби між капітальними (середніми) ремонтами –

- середній ресурс –

- призначений ресурс –

- гамма-відсотковий ресурс –

;

- середній ресурс до капітального (середнього) ремонту –

- середній ресурс між капітальними (середніми) ремонтами –

- середній ресурс до списання –

4. Показники здатності до зберігання:

- середній термін зберігання –

- гамма-відсотковий термін зберігання –

5. Показники готовності:

- коефіцієнт готовності –

- коефіцієнт оперативної готовності –

- коефіцієнт технічного використання –

6. Експлуатаційно-технічні показники:

- середня трудомісткість поточного ремонту –

- середня трудомісткість технічного обслуговування –

- коефіцієнт вартості експлуатації –

3. Основні поняття теорії ймовірності

Виникнення відмов в ЕА залежить від різних факторів, які визначаються як внутрішніми властивостями апаратури, так і діями зовнішніх умов. Це призводить до того, що процес виникнення відмов, а також інші характеристики ЕА у процесі експлуатації носять випадковий характер. Тому для кількісної оцінки різних характеристик ЕА широко використовуються імовірнісні методи.

У теорії ймовірності випадковою називається величина, яка в результаті експерименту може прийняти те або інше значення, передбачити яке заздалегідь вірогідно неможливо. Всі випадкові величини поділяються на безперервні та дискретні. Прикладами безперервних випадкових величин є час безвідмовної роботи пристрою, значення того або іншого технічного параметра тощо.

Дискретними випадковими величинами є кількість відмов, які виникають за деякий період роботи пристрою, кількість несправних елементів, пристроїв тощо.

Подією в теорії ймовірності визначається будь-який факт, який у результаті експерименту може статися або не статися. Для кількісного порівняння подій між собою за ступенем їх можливості використовують визначене число, яке тим більше, чим більш можлива подія. Таке число називають ймовірністю події.

Якщо ймовірність однієї події не змінюється від того, відбулась чи ні друга подія, то така подія називається незалежною. Якщо ж можливість появи однієї події залежить від того, відбулась чи ні друга подія, то такі події називають залежними. Події називаються несумісними, якщо ніякі дві з них не можуть з’явитися разом.