Математичне очікування (момент першого порядку) є теоретичною оцінкою середнього значення випадкової величини:
.Дисперсія (центральний момент):
.Середньоквадратичне відхилення, необхідне для кількісного опису міри розкиду результатів окремих випадкових випробувань щодо математичного очікування:
.Випадковий процес X(t) – функція, що характеризується тим, що в будь-який момент часу t прийняті нею значення є випадковими величинами.
Фіксуючи на певному проміжку часу миттєві значення випадкового сигналу, одержуємо реалізацію випадкового процесу.
Випадковий процес є нескінченною сукупністю реалізацій, що утворюють статистичний ансамбль.
Випадкові процеси, статистичні характеристики яких однакові у всіх часових перетинах, називають стаціонарними випадковими процесами.
Стаціонарний випадковий процес називається ергодичним, якщо при визначенні будь-яких його статистичних характеристик усереднення за ансамблем реалізацій еквівалентно усередненню за часом однієї, теоретично довгої, реалізації.
Кореляційний аналіз полягає у кількісному вимірі ступеня подібності різних сигналів.
Автокореляціна функція (АКФ) дозволяє судити про ступінь зв'язку (кореляції) сигналу s(t) з його зсунутою за часом копією:
,де t – величина часового зсуву сигналу.
Взаємна кореляційна функція (ВКФ) дозволяє оцінити ступінь подібності двох сигналів s1(t) і s2(t):
ВКФ зв'язана перетворенням Фур'є із взаємним спектром сигналів. Взаємний спектр
для сигналів – це s1(t) і s2(t) є добутком їх спектральних функцій, одна з яких піддана комплексному спряженню: . Якщо спектри сигналів не перекриваються, то їх взаємний спектр дорівнює нулю на всіх частотах, отже, дорівнює нулю і їх ВКФ при будь-яких часових зсувах t. Отже, сигнали зі спектрами, що не перекриваються, є некорельованими.АКФ сигналу зв'язана перетворенням Фур'є із квадратом модуля спектральної функції, або з енергетичним спектром сигналу.
Коваріаційна функція – це статистично усереднений добуток значень випадкової функції X(t) у моменти часу t1 і t2:
.Кореляційна функція є статистично усередненим добутком значень центрованої випадкової функції X(t)-mx(t) у моменти часу t1 і t2:
.Мірою лінійного статистичного зв'язку між випадковими величинами є коефіцієнт кореляції:
,Для стаціонарного випадкового процесу кореляційна функція залежить не від самих моментів часу, а тільки від інтервалу між ними t=t2-t1:
.Абсолютні значення кореляційної функції при будь-яких t не перевищують її значення при t=0 (це значення дорівнює дисперсії випадкового процесу):
.Використовують коефіцієнт кореляції (його також називають нормованою кореляційною функцією):
;rx(0) =1, |rx(t)|£1 і rx(-t)=rx(t).
Функції Rx(t) і rx(t) характеризують зв'язок (кореляцію) між значеннями X(t), розділеними проміжком t. Чим повільніше убувають ці функції з ростом абсолютного значення t, тим більше проміжок, протягом якого спостерігається статистичний зв'язок між миттєвими значеннями випадкового процесу, і тим повільніше, плавніше змінюються в часі його реалізації. Усереднена спектральна щільність випадкового процесу є спектром його детермінованої складової (математичного очікування). Для центрованих випадкових процесів:
та .Усереднене значення спектральної щільності не несе ніякої інформації про флуктуаційну, тобто випадкову, складову випадкового процесу.
Обчислення спектра випадкового процесу виконується на основі його кореляційної функції за допомогою теореми Вінера-Хінчина – кореляційна функція випадкового процесу і його спектральна щільність потужності зв'язані перетворенням Фур'є:
,де
– спектральна щільність середньої потужності реалізації («спектральна щільність потужності» або «спектр потужності»);
– спектральна щільність реалізації на інтервалі часу Т, обчислена за допомогою прямого перетворення Фур'є.Дискретний аналог теореми Вінера-Хінчина – спектр дискретного випадкового процесу є перетворенням Фур'є від його кореляційної функції: