Особливості географічного положення області та його вплив на економічний потенціал. Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці. В 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров'ї - у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацював комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмін Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбове Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об'єктів сільського туризму. У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.
У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.
Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області. Чисельність наявного населення області упродовж січня-липня п.р. зменшилась на 1,3 тис. осіб і на 1 серпня 2007р., за оцінкою, становила 904,9 тис. осіб. Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення - 1452 особи, у той час як міграційний приріст становив 115 осіб.
За січень-липень п.р. зареєстровано 3521 шлюб та 1954 розлучення, кількість шлюбів у порівнянні з відповідним періодом 2006р. зменшилася на 0,6%, кількість розлучень збільшилася на 7,7%.
Віковий склад населення Чернівецької області, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей в загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.
Особливістю національного складу є його багатонаціональна, так як розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники близько 80 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 75% від загальної чисельності населення, румуни - 12,5%, молдавани - 7,3%, росіяни - 4,1%, поляки - 0,4%, білоруси - 0,2%, євреї - 0,2%, інші національності - 0,4%.
Клімат Чернівців.
Місто Чернівці розташовано в південно-західній частині України на р. Прут. У цілому клімат міста є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим літом.
Середньорічна температура повітря становить 7,9 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища – в липні (18,7 °С).
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 15,2 °С) зафіксована в 1893 р., найвища (3,6 °С) – в 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (12,1 °С) спостерігалась у 1865 р., найвища (22,4 °С) – в 1936 р. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 31,5 °С) зафіксовано 11 січня 1940 р., абсолютний максимум (37,7 °С) – 20 серпня 1946 р. В останні 100–120 років температура повітря в Чернівцях, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
Температура повітря по місяцях, (°С)
Температура | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
Середня | -4,9 | -2,9 | 1,7 | 8,7 | 14,3 | 17,4 | 18,7 | 18,0 | 14,3 | 8,6 | 2,9 | -1,9 | 7,9 |
Денна максимальна | -3 | 0 | 5 | 13 | 18 | 23 | 24 | 23 | 19 | 12 | 6 | 0 | 12 |
Нічна мінімальна | -8 | -6 | -1 | 4 | 9 | 12 | 13 | 12 | 9 | 5 | 1 | -4 | 4 |
У середньому за рік у Чернівцях випадає 660 мм атмосферних опадів, найменше – у жовтні та січні–лютому, найбільше – у червні–липні.
Середня кількість опадів, (мм)
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
32 | 32 | 36 | 58 | 77 | 105 | 103 | 61 | 51 | 32 | 36 | 37 | 660 |
Мінімальна річна кількість опадів (323 мм) спостерігалась у 1882 р., максимальна (1025 мм) – в 1933 р. Максимальну добову кількість опадів (117 мм) зафіксовано в липні 1910 р. У середньому за рік у місті спостерігається 150 днів з опадами; найменше їх (9) у вересні, найбільше (14) – у грудні. Щороку в Чернівцях утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 77%, найменша вона у квітні–травні (69–70%), найбільша (85%) – у грудні.
Відносна вологість повітря, (%)
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
83 | 83 | 78 | 69 | 70 | 72 | 73 | 74 | 75 | 78 | 84 | 85 | 77 |
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.
Загальна хмарність, (бали)
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
7,4 | 7,6 | 7,1 | 6,7 | 6,4 | 6,2 | 5,9 | 5,2 | 5,4 | 6,0 | 7,6 | 7,9 | 6,6 |
0 балів - ясно.
Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.
Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.
Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.
7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.
10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.
Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з північного заходу, найменшу – з північного сходу.
Повторюваність вітру різних напрямків, (%)
Пн | ПнС | С | ПдС | Пд | ПдЗ | З | ПнЗ | Штиль |
6,8 | 2,7 | 20,4 | 15,2 | 4,8 | 7,0 | 10,9 | 32,2 | 10,4 |
Найбільша швидкість вітру – у січні–квітні, найменша – у серпні–вересні. У січні вона в середньому становить 4,0 м/с, у липні – 3,3 м/с.
Швидкість вітру по місяцях, (м/с)
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
4,0 | 4,2 | 4,1 | 4,0 | 3,6 | 3,4 | 3,3 | 3,1 | 3,1 | 3,4 | 3,8 | 3,7 | 3,6 |
Середня температура води в р. Прут біля міста становить: травень – 15 °С, червень – 18 °С, липень – 20 °С, серпень – 20 °С, вересень – 16 °С. В окремі дні температура води сягає 26–27 °С.
2.2 Выбор места установки проектируемой РАТС
В Приложении 1 изображен план района с РАТС-5, к которой подключено 5000 абонентов. РАТС установим в телефонном центре района, так как именно в таком случае добиваются минимального расхода кабеля на устройство сети.
Для нахождения приближенного центра телефонной нагрузки мы используем следующий способ: линейку двигаем горизонтально до тех пор, пока не разделим число абонентов наполовину. Аналогично делим количество абонентов по вертикали. Точка пересечения двух линий и будет являться центром телефонной нагрузки. Сразу же была обозначена ЗПП – зона прямого питания, в которой объекты подключаются непосредственно к РАТС.
2.3 Выделение шкафных районов и выбор места установки ШР
В данной курсовой работе мы взяли план нового микрорайона города Черновцы, для составления на его основе плана подключения новых объектов жилого и народно-хозяйственного значения к РАТС. Номер данной РАТС –5.
Емкость РАТС выбиралась исходя из количества абонентов данного района. При этом предусматривался запас до 20%,что составило 1000 номеров, 5% предусматривалось на развитие таксофонной линии (250 номеров).