Розрахунки й оптимізація характеристик систем електрозвязку. Расчёты и оптимизация характеристик (стр. 1 из 5)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

Одеська Національна академія зв’язку

ім. О.С. Попова

Кафедра теорії електричного зв’язку

Курсова робота

з дисципліни:

Теорія електричного зв’язку

на тему:

Розрахунки й оптимізація характеристик

систем електрозв’язку.

Виконав:

студент групи ІМ-57

Колесник С.М.

Одеса 2002

Вихідні дані до завдання на курсову роботу .

Варіант Ц-22

Повідомлення неперервного джерела передається каналом зв’язку методом ІКМ . У дискретному каналі зв’язку використовується завадостійке кодування. Для передачі неперервним каналом зв’язку з постійними параметрами й адитивним білим гаусовим шумом використовується модуляція гармонічного переносника.

Наведемо вихідні дані :

1. Джерело повідомлень задане характеристиками первинного сигналу b(t):

· середнє значення дорівнює нулю;

густина ймовірності миттєвих значень Рb - гаусовим розподіл (ГР), двосторонній експоненційний розподіл (ДЕР) або рівномірний розподіл на інтервалі (-bmax,bmax) (РР);

· середня потужність сигналу Pb=1.4 В ;

· коефіцієнт амплітуди Ka=6.5;

· максимальна частота спектра Fmax=9.5кГц .

2. Допустиме відношення сигнал/шум на вході одержувача rвих.доп.=37дБ.

3. ІКМ перетворення неперервного сигналу в цифровий виконується з використанням рівномірного квантування, допустиме відношення сигнал/шум квантуванняrкв.доп=40дБ.

4. Метод модуляції гармонічного переносника ЧМ-4.

5. Спосіб прийому – некогерентний .

6. Енергетичний виграш кодування ЕВК=1.1дБ.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ.6

1. Структурна схема ЦСП . 7

2. Розрахунки параметрів АЦП і ЦАП .10

3. Розрахунки інформаційних характеристик джерела повідомлень і первинних сигналів.12

4. Розрахунок завадостійкості демодулятора.14

5. Вибір коректуючого коду та розрахунок завадостійкості системи зв’язку з кодуванням.16

6. Розрахунки основних параметрів аналогової системи передачі.18

7. Розрахунки і порівняння ефективності систем передачі неперервних повідомлень.20

8. Висновки.24

Перелік посилань. 24

Вступ.

Ціллю цієї курсової роботи являється закріплення знань основних положень курсу “Теорія Електричного зв’язку ”, шляхом проведення розрахунків характеристик різних систем передачі електрозв’язку та порівняння їх за допомогою розрахованих характеристик.

Одним із пунктів курсової роботи являється підбір коректуючого коду. Використання коректуючих кодів, дозволяє знаходити та виправляти помилки, що виникають в каналі, являється одним із засобів підвищення якості передачі.

В останньому пункті курсової роботи буде оцінено ефективність систем зв’язку. Під ефективністю систем зв’язку розуміють степінь використання якихось матеріалів, засобів, ресурсів, часу і т.д. В системах зв’язку основними ресурсами можна вважати пропускну можливість каналу С, ширину смуги частот

, потужність сигналу

. Для оцінки степені їх використання проф. Зюко було запропоновано порівняння їх зі швидкістю передачі інформації R. Наведені ним коефіцієнти, що використовувалися при розрахункові курсової роботи, являються найважливішими технічними показниками систем передачі інформації.

1. Структурна схема ЦСП.

Зобразимо структурну схему цифрової системи передачі неперервних повідомлень.

Рис. 1 Структурна схема ЦСП.

Призначення кожного блоку.

1) джерело повідомлення призначено для подачі в систему цифрової передачі аналогового сигналу.

2) АЦП призначений для перетворення неперервного (аналогового) сигналу в цифровий.

3) кодер коректуючого коду призначений для підвищення завадостійкості цифрової системи передачі, шляхом внесення в коди залишку.

4) модулятор призначений для узгодження сигналу із каналом зв’язку та для ущільнення каналу. Канал зв’язку – це сукупність технічних засобів та середовища розповсюдження, що забезпечують при підключенні конечних абонентських приладів, передачу повідомлень будь-якого виду від джерела до одержувача за допомогою електрозв’язку.

5) демодулятор призначений для знаходження потрібного сигналу в каналі зв’язку, та вилучення його (первинного сигналу ) з отриманого.

6) канал зв’язку – середовище розповсюдження електричного сигналу.

7) декодер коректуючого коду виправляє неправильні рішення демодулятора, використовуючи залишок прийнятих кодів, відновлює первинний код.

8) ЦАП перетворює кодів комбінації в аналоговий сигнал.

9) одержувач повідомлень приймає аналоговий сигнал із системи цифрової передачі неперервних повідомлень.

Основні параметри, характеризуючі кожний блок.

1. Джерело повідомлень.

епсилон - ентропія джерела HE(B) – мінімальна кількість інформації, що знаходиться в повідомленні В(t) ( прийнятому повідомленні ) відносно B(t) (переданому повідомленню) , при якому вони ще еквівалентні.

2) коефіцієнт залишку джерела ǽ - це відношення , визначаючеяка доля максимально можливої при даному алфавіті ентропії не використовується джерелом.

3) продуктивність джерела, Rg– це сумарна ентропія повідомлень, переданих джерелом за одиницю часу.

4) щільність ймовірності миттєвих значень сигналу P(b).

2. Параметри АЦП та ЦАП.

1) частота дискретизації fд – мінімальна частота взяття відліків, по якій можна відновити аналоговий сигнал з задовільною щільністю.

2) інтервал дискретизації Т – максимальний інтервал часу між відліками, при якому можна відновити сигнал по ним із заданою точністю.

3) число рівнів квантування L . До цих дискретних рівнів АЦП прирівнюються неперервні по амплітуді відліки первинного сигналу.

4) крок квантування Δb – різниця між двома ближніми рівнями квантування.

5) значимість війкового коду АЦП – число розрядів кодової комбінації на виході АЦП, якою кодуються рівні квантування.

3. Параметри кодера коректуючого коду.

1) значимість коректуючого коду – розрядність кодової комбінації коректуючого коду.

2) число інформаційних символів кодової комбінації К.

3) кратність помилок, що виправляються gи – максимальне число помилково прийнятих розрядів кодової комбінації коректуючого коду, які можуть бути виправленими.

4.Параметри модулятора та демодулятора.

Вид модуляції, способи прийому.

Параметром каналу зв’язку являється ширина смуги пропускання каналу.

Часові діаграми сигналів на входах та виходах блоків зобразимо на рис.2

ФНЧ пропускає нижню частину сигналу, достатню для заданої точності відновлення цього сигналу. Потім дискретизатор визначає миттєві значення повідомлень через відрізок часу ΔTд, визначений згідно з теоремою Котельникова та потрібною точністю передачі інформації. Квантувач встановлює рівні, дозволені для передачі. Якщо значення відліку попадає в інтервал між дозволеними рівнями, то він округляється до найближчого дозволеного рівня. Кодер перетворює квантовані відліки в двійкові кодові комбінації, які відповідають рівням квантування.

Кодові комбінації, що надійшли, декодер перетворює в квантовану послідовність відліків, тобто в АІМ- сигнал, який детектується ФНЧ.

3) Визначення інтервалу дискретизації Тд та частоти дискретизації fд.