ISO 9004-3:1994. Слід звертатися організації, продукція якої (кінцева чи проміжна) створюється шляхом перетворень і має вигляд твердої речовини, рідини чи їх комбінацій (включаючи конкретні матеріали, бруски, дріт або листи). Така продукція, як правило, постачається в гуртових системах, таких як трубопровід, барабан, мішок, бак, цистерна або рулон.
Що стосується перевірки продукції у важливих точках виробничого процесу, то перероблювані матеріали завдають особливих труднощів, що обумовлено їх природою. При цьому зростає важливість застосування методів статистичного відбору та оцінювання, а також їх запровадження для здійснення управління процесами та встановлення технічних характеристик кінцевої продукції. Він доповнює вказівки ISO 9004-1 стосовно продукції з категорії перероблюваних матеріалів.
ISO 9004-4:1994. Слід звертатися будь-якій організації, що бажає підвищити свою ефективність (незалежно від того, чи запровадила вона офіційну систему якості). Постійна мета управління всіма функціями на всіх рівнях організації повинна полягати у прагненні задовільняти споживача і постійно поліпшувати якість. Стандарт містить опис фундаментальних понять та принципів, керівних вказівок та методології (засобів і шляхів) поліпшення якості.
ISO 10011-1:1990. Слід звертатися при організації, плануванні, здійсненні та документуванні перевірки систем якості. Він містить настанови щодо перевірки наявності та реалізації елементів систем якості і перевірки здатності системи забезпечувати досягнення заданих показників якості.
ISO 10011-2:1991. Слід звертатися при потребі відбору кадрів та підготовки експертів-аудиторів систем якості. Подано настанови щодо критеріїв кваліфікації експертів-аудиторів систем якості, а також щодо освіти, підготовки, досвіду, персональних якостей та керівних здібностей, необхідних для виконання перевірки якості.
ISO 10011-3:1991. Слід звертатися при плануванні керування програмою перевірки якості. Містить настанови щодо керування програмами перевірки систем якості.
ISO 10012-1:1992. Слід звертатися, якщо якість продукції чи процесу має високу залежність від можливості проводити точні вимірювання. У ньому встановлені основні характеристики системи підтвердження, які постачальник повинен використовувати щодо своїх засобів вимірювання. Містить вимоги до засобів вимірювання постачальника щодо забезпечення якості, на основі яких доводиться, що вимірювання проводяться з належною точністю та в належному порядку. Він містить більш детальні вимоги в порівнянні з тими, що наводяться в ISO 9001, ISO 9002 та ISO 9003, і дає вказівки щодо впровадження.
Задача 1.
Для одержання сертифіката придатності наявної на міжнародній телефонній станції (МТС) вимірювальної установки для виміру робочого загасання тракту транзитних з’єднань виконувалась перевірка установки. З метою зменшення впливу випадкових похибок на результати перевірки, робоче загасання Арвимірювалася багаторазово в тих самих умовах. При цьому було проведено n равноточних вимірів api. Вважаючи, що випадкові похибки виміру розподіляються по нормальному закону, визначити:
- середнє арифметичне значення Āрдля заданого числа n вимірів робочого загасання;
- середнє квадратичне відхилення σрезультату погрішності виміру;
- максимальну похибку ∆м, прийнятну для нормального закону розподілу;
- середнє квадратичне відхилення σĀррезультату виміру (середнього арифметичного значення);
- границі довірчого інтервалу результату виміру робочого загасання тракту для заданої довірчої імовірності Рдов;
- систематичну складову похибки виміру ∆с наявної на МТС вимірювальної установки, якщо в результаті наступного виміру робочого загасання більш високого класу точності було встановлено, що дійсне значення робочого загасання тракту транзитних з’єднань складає АРД децибел;
- довірчу імовірність Рс.дов, з якою можна оцінити знайдене значення систематичної складової погрішності.
Скласти висновок про придатність вимірника робочого загасання тракту транзитних з’єднань, якщо критерієм є значення систематичної похибки, що не перевищує 0,5 дб із довірчою імовірністю не гірше 0,98.
Вихідні дані: і:=7-13; Рдов = 0,93; і:=34-39; Ар.д.=16,94 дб
Розв’язок.
Дана задача стосується робочого загасання.
Експериментально власне загасання кабеля можна визначити як різницю рівнів вхідного і вихідного сигналів у тому випадку, якщо опір джерела сигналу і навантаження рівні між собою і хвильовим опором кабеля. У процесі реальної експлуатації ця умова виконується не в усіх випадках, що звичайно супроводжується збільшенням загасання. Таке загасання називається робочим (Ар).
Складаємо таблицю проміжних обчислень:
№п/п | № вимірів і | Значення арі,дб | (арі - Āр), дб | (арі - Āр)2, дб2 |
1 | 7 | 16,64 | -0,3092 | 0,095605 |
2 | 8 | 16,81 | -0,1392 | 0,019377 |
3 | 9 | 16,93 | -0,0192 | 0,000369 |
4 | 10 | 16,26 | -0,6892 | 0,474997 |
5 | 11 | 16,76 | -0,1892 | 0,035797 |
6 | 12 | 16,85 | -0,0992 | 0,00984064 |
7 | 13 | 17,10 | 0,1508 | 0,02274064 |
8 | 34 | 16,97 | 0,0208 | 0,00043264 |
9 | 35 | 17,12 | 0,1708 | 0,029173 |
10 | 36 | 17,23 | 0,2808 | 0,078849 |
11 | 37 | 17,34 | 0,3908 | 0,152725 |
12 | 38 | 17,10 | 0,1508 | 0,22741 |
13 | 39 | 17,23 | 0,2808 | 0,078849 |
n=13 | арі = 220,34дб | (арі - Āр)= =0,0004дб | (арі - Āр)2= =1,31473 дб2 |
1) Розрахуємо середнє арифметичне значення Āрдля n=13 вимірів робочого загасання за формулою:
Āр= =
=16,9492312) Знайдемо середнє квадратичне відхилення похибки виміру:
σ =
= =0,330999748 ≈ 0,3313) Визначимо максимальну похибку ∆m, прийняту для нормального закону розподілу. Згідно табл. 1.5 методичних вказівок та при умові Pn(t)=0,93, n=13, визначаємо: t = 1,989.
Тепер розрахуємо ∆m за формулою:
∆mах= t • σ = 1,989 • 0,331=0,658359 ≈ 0,658
4) Визначимо середнє квадратичне відхилення результату виміру:
σĀр =
= ≈ 0,0918 дб5) Границі довірчого інтервалу результату виміру робочого загасання тракту для заданої довірчої імовірності Рдов:
А = Āр±λ
λ = t • σĀр= 1,989 • 0,0918 = 0,1825902 ≈ 0,18
Āр є величиною випадковою, унаслідок чого вона має розкид і тому дає тільки наближену оцінку вимірюваної величини. Для Рдов=0,93 можна більш повно охарактеризувати вимірювану величину, застосувавши інтервальну оцінку у виді довірчого інтервалу результату виміру: Āр–λ ≤ Āр ≤ Āр +λ
Āр–λ =16,949231 - 0,18 =16,769231 ≈ 16,77 дб
Āр+λ =16,949231 + 0,18 = 17,129231 ≈ 17,13 дб
6) Систематичну похибку виміру можна визначити як відхилення результату виміру від дійсного значення вимірювальної фізичної величини, якщо остання відома з високою точністю, тобто як їхня різниця:
∆с = Āр - Ар.д.= 16,949231 - 16,94=0,009231 дб
У зв’язку з тим, що результату виміру Āр присуща випадкова похибка, систематична похибка ∆с може бути визначена тільки приблизно з точністю до випадкової похибки середнього арифметичного значення. У результаті в нашому випадку ׀∆с׀ =0,009231 ‹ ׀λ׀=0,18, отже варто вважати, що систематична похибка переходить у категорію випадкової похибки, тому що її наявність не може бути доведено.
Висновок:Під точністю засобу вимірювань розуміють якість засобу вимірювань, що відбиває близькість до нуля його похибок. При цьому близькість до нуля систематичних похибок визначає правильність засобу вимірювань. В нашому випадку значення систематичної похибки ׀∆с׀ =0,009231 близьке до нуля і не перевищує 0,5 дб ,як вимагається в умові задачі. Отже вимірювальна установка придатна для виміру робочого загасання тракту транзитних з’єднань.
Задача2.
При проведенні акредитації лабараторії перевірялася методика визначення внесеного загасання лінії зв'язку ( чотириполюсника) і здійснювався непрямий вимір напруги Uні потужність Pн, виділюваних на опорі навантаження Rн, підключеному безпосередньо до виходу генератора низьких частот (мал.1), що має ЕРС Еr і внутрішній опір Rr . Поряд з цим вимірялася повна потужність P∑ , що розвивається генератором; потужність Pr, що втрачається на його внутрішньому опорі Rr , а також спадання напруги Ur на цьому опорі.