ОКРЕМІ ВИПАДКИ ЗАДАЧ ОПТИМАЛЬНОГО СТОХАСТИЧНОГО КЕРУВАННЯ
Функції
і можуть бути довільними, а математичні сподівання можна обчислювати, якщо як функція від є вимірною.Якщо ж оптимальна стратегія, отримана в результаті оптимізації, виявиться невимірною, то і функція
може виявитися невимірною. У цьому випадку математичне сподівання невизначено.Для розв’язання цієї проблеми застосовують два підходи. Перший полягає в накладенні на функції
і таких обмежень, які забезпечували б вимірність підінтегральної функції на кожному кроці оптимізації : функції і , , повинні бути неперервними по своїх аргументах і повинна існувати щільність імовірності розподілу випадкової величини , а множини значень припустимих стратегій повинні бути компактними.На жаль, на практиці ці вимоги не завжди виконуються. Тому другий підхід пов’язаний з використанням зовнішнього інтеграла.
Позначимо через
простір елементарних подій, що є довільною множиною, а – деяка система підмножин множини .Математичним сподіванням випадкової величини
, заданої на імовірнісному просторі , називається число , якщо інтеграл з правої частини існує.Нехай
і – борелівські простори, , є -алгеброю в . Функція називається -вимірною, якщо для будь-якої множини . Тут – борелівська -алгебра простору .Для функції
, ( ) зовнішній інтеграл за мірою визначається як нижня грань інтегралів від всіх вимірних функцій ( ), що мажорують , тобто , .Тут
– функція розподілу випадкової величини , що відповідає ймовірнісній мірі .Для довільної функції
має місце співвідношення: ,де
, , і вважають, що .Оскільки зовнішній інтеграл визначений для будь-якої функції, як для вимірної, так і для невимірної, то ніяких додаткових обмежень на функції
і накладати не треба.Для вимірних функцій обидва види математичних сподівань співпадають. Отже, у постановках задач можна замінити звичайне математичне сподівання на зовнішнє, і навіть якщо знайдена при цьому функція
виявиться вимірною, то отримана стратегія керування не перестане бути оптимальною.Зовнішня міра множини
визначається співвідношенням .Для будь-якої множини
,де
– це індикатор множини , що визначається яка) якщо
, то ;б) якщо
і , то ;в) якщо
або , то ;г) якщо
задовольняє рівності , то для будь-якої функції має місце рівність ;д) якщо
, то для будь-якої функції ;е) якщо
і , то . Якщо при цьому хоча б одна з функцій або -вимірна, то останнє співвідношення вірно зі знаком рівності.Позначимо через
дійсну пряму, а через – розширену дійсну пряму і надалі у всіх висновках замість дійсної прямої використовуватимемо поняття розширеної дійсної прямої.Вважатимемо, що для розширеної дійсної прямої мають місце всі співвідношення порядку додавання і множення, які було введено для
, і припустимо, що і .Позначимо через
множину всіх дійсних у розширеному розумінні функцій , де – простір станів.