Розробка конструкції акустичної системи (стр. 15 из 15)
- Unroute All Nets – видалення всіх прокладених ланцюгів.
- Unroute Conflicts – видалення всіх ланцюгів, що мають позначення на друкованій платі конфліктні точки.
- Unroute Net – видалення всієї траси одного ланцюга.
- Unroute Connections – видалення траси, що з'єднує дві контактні площадки.
- Unroute Segment – видалення сегмента ланцюга.
Перед остаточним проведенням ланцюга для інтерактивного трасування рекомендується виконати команду Tools/Sketch Route. Далі вказується один з контактів ланцюга та не відпускаючи ліву клавішу миші, малюється передбачувана траса, що після відпускання клавіші миші проводиться остаточно з дотриманням всіх установлених правил трасування.
4.5.1.3 Автоматичне трасування
Після виконання команди Tools/Start Autorouter трасування проводиться автоматично, і в цей час, в рядку станів відображається хід роботи програми:
- назва трасування;
- число розведених ланцюгів;
- кількість введених перехідних отворів;
- наявність конфліктів і інше.
Перед початком трасування система виконує аналіз друкованої плати й вибирає підходящу стратегію трасування. У випадку появи повідомлення One or more connection cannot be routed (одне або більше з'єднань не може бути проведено) проаналізуйте текстовий файл *.LOG, внесіть потрібні виправлення й почніть трасування заново. На початкових етапах трасування програма Shape-Based Router прокладає траси з порушенням технологічних зазорів і навіть із перетинанням трас на одному шарі. Такі конфлікти вказуються на екрані кружечками жовтих кольорів. На наступних проходах конфлікти усуваються, а якщо це не вдається зробити трасировальнику, то результати трасування разом з конфліктами, що залишилися, передаються в редактор РСВ Editor і редагуються самим користувачем.
За допомогою команди Tools/Pause Autorouter, можна зупинити автотрасування і знову ж його відновити по команді Tools/Restart Autorouter, а також повністю припинити за командою Tools/Stop Autorouter.
Приклад виконання трасування:
Малюнок 4.9 - Трасування двошарової ДП з допомогою програми Shape Router.
ВИСНОВОК
В процесі виконання дипломного проекту було визначено технологію виготовлення активної акустичної системи згідно вимогам технічного завдання.
У конструкторській частині вибрані форма і матеріал друкарської плати. Проведений перевірочний розрахунок елементів друкарського монтажу по постійному і змінному струмі, які показали що, розрахунки проведені правильно. Використовуючи програми «Nad32» і «Тепло» був виконаний розрахунок надійності функціонування блоку, а також тепловий розрахунок. Отримані результати повністю задовольняють технічному завданню і умовам експлуатації.
Розрахунок надійності показав, що вірогідність безвідмовної роботи після 20 тис. годин склала 96,9% – це задовільняє технічному завданню.
При виконанні технологічної частини проекту була вибрана послідовність типових технологічних операцій вживаних на предприємстві-виробника з урахуванням обьема виробництва. Для підвищення продуктивності і зменшення монтажних помилок при збірці блоків на ДП узятий світомонтажний стіл моделі 410 (фірма Royonic, ФРН). Розрахований комплексний показник технологічності блоку ( К=0,78) по якому можна зробити висновок про достатню технологічність пристрою, що розробляється.
Трасування, отримання креслень і конструкторської документації виконане на ЕОМ за допомогою системи автоматизованого проектування PCAD, AutoCAD.
Загалом, в процесі проектування була розроблена друкована плата акустичної системи на активних компонентах, проведені всі необхідні розрахунки, на основі яких можна зробити висновок про доцільність введення виробу у виробництво.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гусев в.Г., Гусев ю.М. Електроніка: Навчань. допомога для вузів. – М: Висш. шк., 1982. – 495 с., мул.
2. Цифрові інтегральні мікросхеми: Справочник/б. П. Кудряшов, Ю.В. Назаров, Б.В. Тарабрін. – М.: Радіо і зв'язок, 1981. – 160 с., мул.
3. Довідник за розрахунком електронних схем. Б.С. Гершунський.- Київ : Віща школа. Вид-во при Київ. ун-те, 1983. – 240 с.
4. Белінський в.Т. Практичний посібник з учбового конструювання РЕА. К.: Вища школа. 92г. – 493 с.
5. Методичні вказівки для лабораторних робіт по дисциплінах “Основи конструювання електронних обчислювальних засобів” і “Основи конструювання БЕА” /Автори: Ганжа с.М. – Северодонецьк: СТІ, 2004 р. – 40 с.
6. Технологія і автоматизація виробництва РЕА/под редакцією А.П.Достанко, Ш.М. Чабдарова. – М.: Радіо і зв'язок, 1989. – 624 с.
7. Технологія ЕВА, устаткування і автоматизація: Навчань допомога для студентів вузів спеціальності Конструювання і виробництво ЕВА/ Алексєєв в.Г., Гріднев в.Н., Нестеров ю.І. і ін. – М.: Висш. шк., 1984. – 392 с., мул.
8. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по курсу '' Автоматизація конструкторсько-технологічного проектування ЕА і БЕА” (для студентів, що навчаються по напряму 7.0910, спеціальність: 7.091001,7.091003) / Сост. Е.П. Герасименко. - Северодонецьк.- 2004.-15с.
9. ГОСТ 23752-94. Плати друковані. Вимоги і методи конструювання.
10. ГОСТ 2783-94. Вимоги до установки навісних елементів на друковану плату.
11. Розробка і оформлення конструкторської документації радіоелектронної апаратури: Довідник / Е.Т. Романичева, А.К. Іванова і др.; Під ред. Е.Т. Романичевой. – 2-е видавництво, перераб. і доп. М. : Радіо і зв'язок, 1989. – 448 с.: мул.
12. Конспект лекцій з дисципліни “Основи побудови електронної апаратури”, “Основи технології ЕА”, “Основи конструювання ЕА”.
ДОДАТОК A
Результати цього розрахунку були отриманні з допомогою програми «TEPLO»
Таблиця А.1 – Початкові дані
| Параметр/розмірність | Значення |
| 1-й гориз, розмір блоку, мм | 220.00 |
| 2-й гориз, розмір корпусу блоку, мм | 150.00 |
| Вертикальний розмір корпуса блока, мм | 110.00 |
| Температура навколишнього середовища max, град. | 50.00 |
| Атмосферний тиск зовні 105 Па | 0.40 |
| Кількість елементів | 1 |
| Коефіцієнт заповнення | 0,2 |
| Потужність, що розсіюється в блоці, Вт | 20.00 |
| Потужність, що розсіюється елементом DA4, Вт | 4 |
| Площа розсіювання елементу DA4, мм2 | 15000 |
| Потужність, що розсіюється елементом DA5, Вт | 10 |
| Площа розсіювання елементу DA5, мм2 | 15000 |
| Потужність, що розсіюється елементами VD3-VD6, Вт | 1 |
| Площа розсіювання елементами VD3-VD6, мм2 | 1500 |
Таблиця А.2 – Результати розрахунку
| Параметр/розмірність | Значення |
| Температура нагрітої зони, град. | 54.19 |
| Температура повітря, град | 46.72 |
| Температура поверхні елементу DA4, град. | 58.76 |
| Температура поверхні елементу DA5, град. | 54.87 |
| Температура поверхні елементів VD3-VD6 | 76.50 |
Результати цього розрахунку були отриманні за допомогою програми «NAD 32».
Необхідно було ввести перелік ЕРЕ: вказати назву, вид монтажу, кількість, число контактів, інтенсивність відмов та коефіцієнт нагрузки (де останні два було взято зі стандартних значень до кожного виду елементу)
Таблиця Б.1 - Характеристики груп елементів
| РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ | |||||||
| № п/п | Найменування елементу | Вид мон тажу | Число кон тактів | Кіл-сть еле ментів, N | Інтенси вність відмов, | Коеф. нагрузки, | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | МІКРОСХЕМА К174УН12 | 1 | 16 | 1 | 1,8 | 0,6 | 1,08 |
| 2 | МІКРОСХЕМА К174УН10 | 1 | 16 | 1 | 1,8 | 0,6 | 1,08 |
| 3 | МІКРОСХЕМА К1401УД1 | 1 | 14 | 1 | 1,8 | 0,6 | 1,08 |
| 4 | МІКРОСХЕМА К174УН15 | 1 | 11 | 1 | 1,5 | 0,6 | 0,9 |
| 5 | МІКРОСХЕМА К174УН19 | 1 | 5 | 1 | 0,9 | 0,6 | 0,54 |
| 6 | КОНДЕНСАТОР К10-17 | 1 | 2 | 40 | 0,1 | 0,7 | 2,8 |
| 7 | КОНДЕНСАТОР К50-35 | 1 | 2 | 8 | 0,1 | 0,7 | 0,56 |
| 8 | КОНДЕНСАТОР К50-38 | 1 | 2 | 1 | 0,1 | 0,8 | 0,08 |
| 9 | ДІОД КД226А | 1 | 2 | 2 | 0,9 | 0,8 | 1,44 |
| 10 | ДІОД КД202А | 1 | 2 | 2 | 0,9 | 0,8 | 1,44 |
| 11 | РЕЗИСТОР С2-23 | 1 | 2 | 59 | 0,1 | 0,7 | 4,13 |
| 12 | ВИЛКА 644631-2 | 1 | 2 | 2 | 0,02 | 0,7 | 0,028 |
| 13 | ВИЛКА 644631-3 | 1 | 3 | 1 | 0,02 | 0,7 | 0,014 |
| 14 | ВИЛКА 644631-4 | 1 | 4 | 2 | 0,02 | 0,7 | 0,028 |
| 15 | ВИЛКА 644631-6 | 1 | 6 | 1 | 0,02 | 0,7 | 0,014 |
| Параметр потока відмов= 1,59323792559007E-6 | |||||||
| Наработка на відмову = 627652,625 год | |||||||
Таблиця Б.2 - Вірогідність відмов та безвідмовної роботи розроблюючого виробу
| Час роботи приладу, год | Вірогідність безвідмовної роботи, Р(t) | Вірогідність відмов, Q(t) |
| 1000 | 0,99840803 | 0,00159197 |
| 2000 | 0,9968186 | 0,0031814 |
| 3000 | 0,9952169 | 0,00476831 |
| 4000 | 0,99364731 | 0,00635269 |
| 5000 | 0,99206546 | 0,00793454 |
| 6000 | 0,99048612 | 0,00951388 |
| 7000 | 0,98890929 | 0,011090071 |
| 8000 | 0,98733498 | 0,01266502 |
| 9000 | 0,98576317 | 0,01423683 |
| 10000 | 0,98419387 | 0,01580613 |
| 11000 | 0,98262706 | 0,01737294 |
| 12000 | 0,98106275 | 0,01893725 |
| 13000 | 0,97950093 | 0,02049907 |
| 14000 | 0,97794159 | 0,02205841 |
| 15000 | 0,97638474 | 0,02361526 |
| 16000 | 0,997483037 | 0,02516963 |
| 17000 | 0,97327847 | 0,02672153 |
| 18000 | 0,97172904 | 0,02827096 |
| 19000 | 0,97018207 | 0,02981793 |
| 20000 | 0,96863757 | 0,03136243 |
Малюнок Б.1 – Графік вірогідності безвідмовної роботи виробу
Малюнок Б.2 – Графік ймовірності відмови виробу