Витрати за цією статтею визначаються у відсотках від основної заробітної плати. За орієнтовну величину можна прийняти норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств у розмірі 30–40%.
Сз.стр. = 0,30 Сз.о | (10.14) |
де Сз.о. – основна заробітна плата.
Сз.стр. = 0,30 56,1=16,83 грн.
Відповідно, повна зарплата буде дорівнювати:
56,1 + 16,83 = 72,93 (грн)
10.3.4 Нарахування на заробітну плату
Норму нарахування на зарплату визначають за сумою основної й додаткової зарплат.
Це нарахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття й фонд страхування від нещасного випадку на виробництві (37,8%).
Сс.с. = 0,378 ∙ 72,93 = 27,57 грн.
10.3.5 Загальновиробничі витрати
З огляду на те, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва і витрат на його підготовку, в загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і приладів цільового призначення, підтримку й експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їхній норматив досягає 200–300% [15].
Сз.в.= (2…3)×Сз.про | (10.15) |
Сз.в.= 2 × 56,1 = 112,2 (грн)
10.3.6 Адміністративні витрати
Ці витрати відносяться до собівартості виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах складають 100–200%:
Сз.г=1×Сз.об | (10.16) |
Сз.г= 1×56,1 = 56,1 грн.
10.3.7 Витрати на збут
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2, 5–5,0%).
Сзбуд. = 0,04 (517,94 = 12,95
Розрахунок повною собівартістю продукції представлений у таблиці 10.9.
Таблиця 10.9 Калькуляція собівартості пристрою
Витрати | Сума, грн |
Сировина й матеріали | 26,57 |
Покупні вироби | 278,67 |
Основна заробітна плата | 56,1 |
Додаткова зарплата (30%) | 16,83 |
Нарахування на заробітну плату (37,8%) | 27,57 |
Загальновиробничі витрати (200%) | 112,2 |
Виробнича собівартість | 517,94 |
Адміністративні витрати (100%) | 56,1 |
Витрати на збут (2,5%) | 12,95 |
Повна собівартість | 586,99 |
10.4 Визначення ціни виробу
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить розповсюджений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня й нижня межа ціни.
10.4.1 Нижня межа ціни
Нижня межа ціни (ЦНМ) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції і забезпечити рівень рентабельності не нижчий від того, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
(10.17) | |
(10.18) |
де: Цопт.п. – оптова ціна підприємства, грн.; Спов – повна собівартість виробу, грн.; РН – нормативний рівень рентабельності, 15%; αпдв – податок на додану вартість, 20%.
Маємо:
(грн)10.4.2 Верхня межа ціни
Верхня межа ціни (ЦВМ) захищає інтереси споживача й визначається тією ціною, що споживач готовий сплатити за продукцію із кращою споживчою якістю [15].
(10.19) |
де: ЦБ – ціна базового виробу, 950 грн.; КТР =1.
Договірна ціна (Цдог) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижніми й верхньої лімітними цінами.
З виразу: 810,05 < Ц дог < 1045, вибираємо: Цдог = 927 грн.
Собівартість річного випуску продукції
(10.20) |
де
СПОВ – повна собівартість одиниці продукції, грн.; - умовно-змінні витрати = 0,65; - умовно-постійні витрати =0,35; Х- виробнича потужність підприємства X=150 од./рік; – річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;С р = 0,65.586,99.100+ 0,35.586,99.150 = 69971,33 грн.
Вартість річного випуску продукції:
(10.21) |
Qр = 927.100 = 92700 грн.
Обсяг продукції, за якого немає прибутку:
(10.22) |
Q1 =
Обсяг продукції, за якого буде досягнутий запланований рівень рентабельності:
(10.23) |
Q2 =
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:
(10.24) | |
П = (927–586,99) ·75 = 25500,75 (грн) |
Рівень конкурентоспроможності виробу можна визначити за виразом:
Кk= | (10.25) |
Кцс- коефіцієнт зміни «ціни споживання» щодо базового виробу.
Кцс = , | (10.26) |
де Цдн, Цдб – договірна ціна нового й базового виробу, грн.
Кцс =
Кk=
Таким чином, Кk > 1, тому новий пристрій може бути конкурентоздатним на ринку охоронних пристроїв.
Підсумки:
Витрати | Сума, грн |
Сировина й матеріали | 26,57 |
Виробнича собівартість | 517,94 |
Повна собівартість | 586,99 |
Договірна ціна | 927 |
Обсяг продукції, при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності: | 75 од |
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе: | 25500,75 |
11. Охорона праці
Сучасний розвиток науки і техніки привносить істотні нововведення у всі області виробництва, істотно підвищуючи продуктивність праці працівників. Як показує практика, більшість випадків при яких гинуть люди відбувається через ігнорування ними правил техніки безпеки і експлуатації устаткування, але багато відбувається і через незадовільну організацію охорони праці на підприємстві. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці.
В даному дипломному проекті був розроблений автономний універсальний пристрій – «Охоронна сигналізація з GSM каналом», яка використовується усередині приміщення для охоронних цілей.
Одним з етапів виготовлення пристрою є монтаж радіоелементів на друковану плату. Монтажно-складальні операції у виробництві радіоелектронної апаратури складають 30–50% всіх робіт. До другого етапу відноситься програмування МК, який є основним функціональним елементом схеми. Задачею даного розділу є розгляд умов праці і охорони праці, а також заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочому місці при розробці, і монтажі друкованої плати, а також на етапі розробки програмного забезпечення.