Питання захисту персоналу від впливу ЕМВ в даному розділі не розглядалося, оскільки у системі використовується стандартний канал GSM зв’язку на який є сертифікат відповідний санітарно-гігієнічним нормам в Україні ГОСТ 12.1.006–84, ДСНіП №239.
11.1 Аналіз умов праці. Організація робочого місця
Робоче приміщення – лабораторія розмірами 4,8х3,4х2,5 м, загальною площею 16,32 м2 в якому розміщено 2 робітників місця.
Освітлення: природне, через віконний отвір, штучне і місцеве. Вентиляція – природна (загальна) і штучна. Об'їм приміщення складає 40,8 м3. Характер складності робіт – на всіх робочих місцях здійснюються роботи категорії Іа.
Оскільки в приміщенні встановлено два робочі столи, розмірами 1.5x0.75 і заввишки 0.7 м., то їх загальна площа рівна
2.25, об'єм – 1.6.Розрахуємо тепер для приміщення корисну площу
і об'єм : = = 16.32 – 2.25 = 14.07 ( ) = – = 40.8 – 1.6 = 39.2 ( )Оскільки приміщення розраховано на два робочі місця, то згідно розрахункам на кожну людину доводиться 7.04
площі і 19.68 об'єми. Для забезпечення нормальних умов праці як норматив використовувалися документи ДСанПіНЗ 5.2.007–98 та ДНАОПО 1.00–1.31–99. Дані документи встановлють на одного працюючого: об'єм виробничого приміщення – не менше 20.0 , площі приміщення – не менше 6 . Отже, розмір приміщення практично відповідає нормам.11.2 Мікроклімат виробничих приміщень
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов: часу доби і пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалювання і вентиляції, температурою повітря, вологістю, відносною і абсолютною швидкістю руху повітря, тиском. У відповідності з ГОСТ 12.1.005–88 та ДСН 3.3.6.042–99 встановлюються допустимі і оптимальні метеорологічні умови для робочої зони, при виборі яких враховується пора року (теплий>100С, холодний < 100С) і категорія робіт (для даного виду робот – категорія I-a до 120 ккал/г). Згідно ДСН 3.3.6.042–99 визначаємо наступні параметри: категорія робіт – Іа (сидяча робота з незначними фізичними навантаженнями).
Для легких робіт (категорія I-a) ГОСТ 12.1.005–88 «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги» встановлені наступні нормативні
значення метеорологічних умов (таблиця 11.1).
Таблиця 11.1 – Оптимальні, допустимі и фактичні параметри мікроклімату
Період | Температура, о С | Відносна вологість, % | Швидкість потоку, м/с | ||||
Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | Оптимальна | Допустима на постійних робочих місцях | ||
Min | max | max | max | ||||
Хол. | 22–24 | 21 | 25 | 40–60 | 75 | до 0,1 | 0,1 |
Тепл. | 23–25 | 22 | 28 | 40–60 | 55 | 0,1 | 0,1–0,2 |
Для підтримки допустимих значень мікроклімата передбачена вентиляція також рекомендується регулярне провітрювання приміщень.
11.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
Оскільки в приміщенні проходить монтаж друкованої плати, то використовується ручне паяння, яке виконується електричним паяльником безперервної дії потужністю 20…40 Вт. Питомий зміст утворюючого аерозолю свинцю при цьому складає 0,02…004 мг/100 паянь.
Для паяння використовують олов'яно-свинцевий припій ПОС-61. При цьому пари свинцю проникають в повітряне середовище приміщення
відповідно до вимог санітарії в повітрі робочої зони виробничих приміщень встановлюється ГДК (граничнодопустима концентрація), мг/м3 шкідливих речовин. ГДК пари свинцю в повітрі 0,01 мг/м3.
Для промивання плати використовують суміш спирту і ацетону. Концентрація спирту в повітрі не повинна перевищувати 400 мг/м3.
Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), у відповідності з ГОСТ 12.1.005–88. ГДК в повітрі робочої зони 0,01 мг/м3. Олово є речовиною помірно небезпечним (клас 3). ГДК в повітрі робочої зони 10 мг/м3. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ТДК в повітрі робочої зони 1000 мг/ м3.
Значення ПДК шкідливих речовин приведені в таблиці 3.
Визначимо концентрацию аерозолю свинцю:
C = 0,6 × y × n × t × N / V | (11.1) |
де: y – питоме утворення аерозолю свинцю;
n – кількість долей на хвилину;
N – кількість робочих місць;
V – об'єм приміщення, м3.;
t – тривалість зборки виробу, год.
У нашому випадку:
y = 0,04 мг / 100 долей
n=5, t = 1,2 год, N = 2, V = 50,44 м.
Тоді
С = 0,6 × 0,04 × 5 × 1,2 × 2 / 50,44 = 0,005709 (мг/м3)
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозоля свинцю в повітрі робочої зони не перевищуватиме гранично допустиму концентрацію 0,01 мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, то немає необхідності у вентиляції ділянок паяння.
Література
1. http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc0368.pdf
2. http://www.efo.ru/doc/Atmel/Atmel.pl? 677.
3. http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc1001.pdf
4. http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/ic/Atmel/micros/avr/attiny2313.htm
5. http://www.rem-tv.odessa.ua/help/stab.html
6. http://www.sea.com.ua/tech/info/hitano % 20radial % 20capacitor % 20general/ECR.htm
7. http://www.chip-dip.ru/product0/9590.aspx
8. http://www.radiodetali.com/td/led/gnl3014ub.htm
9. http://ru.wikipedia.org/wiki/Клеммник
10. Савельев А.Я., Овчинников В.А. Конструирование ЭВМ и систем – М.: Высшая школа, – 1989.-312 с.
11. У. Тилл и Дж. Лаксон. Интегральные схемы. Материалы – Приборы Изготовление, Мир, Москва, 1985 г., стр. 183
12. Ушаков Н.Н. Технология производства ЄВМ.-М.:Высш. Шк., 1991.-416 с.