Таким чином, відповідно до визначення 1.3 і вищесказаному, побудована марковська модель відкритої мережі із трьома вузлами.
1.1 Рівняння глобальної рівноваги
Припустимо, що існує стаціонарний розподіл. Складемо рівняння рівноваги для стаціонарних ймовірностей

, які для мереж називаються
глобальними рівняннями рівноваги (
балансу).
Зі стану

мережа може вийти або за рахунок надходження заявки в неї (інтенсивність

), або за рахунок обслуговування заявки одним з вузлів, наприклад,

- им (інтенсивність

). Тому інтенсивність виходу зі стану

для марковського процесу

дорівнює

, де

- індикаторна функція множини

. Отже, потік імовірності зі стану

дорівнює:

. (1.1.1)
Увійти ж у стан

можна або зі стану

, якщо в мережу надійде заявка, спрямована в перший вузол ( інтенсивність

), або зі стану

, якщо заявка завершить обслуговування в другому вузлі й піде з мережі ( інтенсивність

), або, нарешті, зі станів

, (

,

), якщо заявка завершить обслуговування на першому, (другому, третьому) вузлі й перейде відповідно в другий, ( третій, перший) (інтенсивність

, (

,

)). Тому потік імовірності в стан

. (1.1.2)
Дорівнюючи потоки ймовірності зі стану

(формула 1.1.1) і в стан

(формула 1.1.2), одержуємо глобальні рівняння рівноваги

. (1.1.3)
1.2 Відшукання стаціонарних ймовірностей
Складемо рівняння трафіка, використовуючи наступну формулу

, (1.2.1)

,
де

- імовірності переходу.
Вирішимо отриману систему рівнянь

Таким чином, рівняння трафіка має єдине позитивне рішення

, тобто

. Позитивне в тому розумінні, що

.
Розглянемо ізольований

-й вузол, уважаючи, що на нього надходить найпростіший потік заявок інтенсивності

(див. малюнок 1.2.1).


Малюнок 1.2.1
Він представляє із себе систему, що відрізняється від

тільки тем, що інтенсивність обслуговування

залежить від числа заявок у ній

,

.
Знайдемо стаціонарний розподіл для такого ізольованого процесу. Граф переходів зобразиться в такий спосіб.

Рівняння рівноваги для вертикальних перерізів мають вигляд ( на малюнку 1.2.2 воно зображено пунктирною лінією ).

,

,

,
Тоді

.
З умови

знаходимо, що

.
Таким чином,

, де

рівні

, (1.2.2)

, (1.2.3)

. (1.2.4)
Стаціонарний розподіл

існує і єдино, якщо виконується умова ергодичності:

і

(1.2.5)
Теорема 1.2.1.( Розкладання Джексона) Нехай рівняння трафіка (1.2.1) має єдине позитивне рішення

й виконане умова ергодичності (1.2.5). Тоді фінальні стаціонарні ймовірності станів мережі Джексона мають вигляд

, (1.2.6)
де

визначаються по формулі

, (1.2.7)
у якій

визначається формулою

. (1.2.8)
Відповідно до теореми 1.2.1, стаціонарний розподіл представимо у формі добутку множників вузли, що характеризує; кожний множник є стаціонарний розподіл вузла, тобто

,
де

з формули (1.2.2),

з формули (1.2.3),

з формули (1.2.4). Таким чином, стаціонарний розподіл має такий вигляд