Рис. 1. Приміщення та розташування обладнання:
1 - стіл з установкою для вимірювань; 2 - робочі місця;
3 - шафа; 4 - крісло.
ширина робочої поверхні 800 мм,
висота сидіння 430 мм,
висота простору для ніг 600 мм
4.3 МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА.
Згідно з ГОСТ 12. 1. 005-88 роботи відносяться до легких фізичних робіт категорії 1а:
енергозатрати не перевищують 150 ккал/год;
надлишок виділеного тепла не перевищує 20 ккал/год
Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Період року | Категорія робіт | Температура, град С | Відносна вологість, % | Швидкість руху не більше, м/с | ||||||
Оптимальна | Допустима | |||||||||
верхня границя | нижня границя | |||||||||
на робочих місцях | ||||||||||
постійних | непостійних | постійних | непостійних | Оптимальна | Оптимальна | Оптимальна | Оптимальна | |||
холод-ний | Легка 1а | 22. . . 24 | 25 | 26 | 21 | 18 | 40. . . 60 | 75 | 0. 1 | 0. 1 |
теплий | Легка 1а | 23. . 25 | 28 | 30 | 22 | 20 | 40. . . 60 | 55 (t=28oC) | 0. 1 | 0. 2 |
ВЕНТИЛЯЦІЯ І ОПАЛЕННЯ
Необхідний загальний повітрообмін:
L = K´V м3/год,
де: К - кратність повітрообміну; V - об’єм приміщення.
К = 2,
V = 55. 125 м3
L = 2×55. 125 = 110. 25 м3/год.
У холодний період року передбачається включення центрального водяного опалення.
Для забезпечення чистоти повітря та дотримання заданих метеорологічних умов згідно вимоги СНиП 2. 04. 05. 86 передбачається встановлення кондиціонеру типу КБІ-0. 5-0143з такими характеристиками:
максимальна продуктивність по повітрю: 500 м3/год;
продуктивність по холоду: 2300 ккал/год;
споживана потужність електроенергії: 1100 Вт.
Згідно СНиП ІІ-4-79 [23] роботи відносяться до III розряду точності, оскільки мінімальний розмір об’єкту розпізнавання - не більше 0.3. . . 0.5 мм.
Природне освітлення.
В лабораторії використовується бокове природне освітлення. Необхідні розміри вікон:
де: S0 - площа вікон при боковому освітлення, м;
S0 - площа підлоги, м2;
- коефіцієнт природнього освітлення, визначений для IV зони за формулою: ,
еn - нормоване значення коефіцієнта природного освітлення, що дорівнює: 1. 5; c - коефіцієнт сонячності клімату: 0. 75;
m - коефіцієнт світлового клімату: 0. 9
K3 - коефіцієнт запасу;
N0 - світлова характеристика вікна;
t0 - загальний показник світлопропускання, що визначається, в свою чергу, за формулою:
t0 = t1× t2× t3× t4× t5
t1 - коефіцієнт пропускання матеріалу вікна:
для подвійного віконного скла 0. 8;
t2 - коефіцієнт втрат:
для дерев'яних роздільних переплетень вікон 0. 6;
t3 - коефіцієнт втрат несучої конструкції:
при боковому освітленні 1. 0;
t4 - коефіцієнт втрат світла в сонцезахисних пристроях:
при використанні штор 1. 0;
t5 - коефіцієнт втрат в сонцезахисній сітці:
при відсутності сітки 1. 0.
t0 = 0. 8×0. 6×1×1×1 = 0. 48;
V1- коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при боковому освітленні за рахунок світла, відбитого від поверхні приміщення;
К6 - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти.
Для нашого приміщення:
= 1. 01;Sn = 15. 8 м; t0 = 0. 48;
V1 = 2; K3 = 1. 3;
N0 = 13; K6 = 1.
Звідси:
Необхідна площа вікон в приміщенні:
S0 = 2. 81 м2
В приміщенні є два вікна розміром 1. 2´1. 5 метра. Загальна площа вікон складає 2´1. 2´1. 5 = 3. 6 метра, що є більшим від необхідної розрахункової площі вікон, тобто природне освітлення задовольняє нормативним нормам.
Штучне освітлення.
Для III розряду високої точності виконуваних робіт нормована освітленість Е = 300 лк [22], оскільки мінімальний розмір об’єкта розпізнавання - 0. 3. . . 0. 5 мм.
Для освітлення обрано світильники з люмінесцентними лампами. Сумарний світловий потік визначається за формулою [24]:
,де S - площа приміщення: 15. 8 м2;
К - коефіцієнт запасу:
для люмінесцентних ламп 1. 5. . . 2. 0;
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості: 1. 1;
h - коефіцієнт використання світлового потоку,
що залежить від показників приміщення,
типу світильника та коефіцієнту відбиття стін,
стелі та робочої поверхні 0. 45.
лм.Для освітлення приміщення використані люмінесцентні лампи ЛБ-40, що мають світловий потік Фf = 2000 лм. Необхідна кількість ламп:
n = Фf /Фл
n = 17270 / 2000 = 18 шт.
Лампи розміщені в чотирьох світильниках типу ЛПОЗІ-2х40-002У4 ( по дві в кожному світильнику) (рис. 2).
Рис.2. Схема розміщення світильників
Приміщення електролабораторії згідно з ПУЕ-86 [27] п . 1. 1. 13 відноситься до 1-го класу, без підвищеної небезпеки (відсутні фактори, що створюють підвищену небезпеку, а саме:
а) вологість або струмопровідний пил;
б) струмопровідні підлоги;
в) підвищені температур;
г) можливість одночасного дотику людини до заземлених металоконструкцій приміщення та металевого корпусу електрообладнання;
д) хімічно активного або органічного середовища тощо).
Крім того, підлога біля електроустановок вкрита електроізолюючим покриттям. По електробезпеці персонал , що обслуговує електроприлади в даній лабораторії згідно з вимогами ПТЕ відноситься до 1 групи . Для захисту від можливого ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення. До заземлюючого пристрою підлягають приєднанню: корпуси електричних машин, апаратів, а також металеві корпуси любих переносних або пересувних електроприймачів. Опір заземлюючого пристрою в усі пори року згідно ПУЄ не повинен перевищувати 4 0м.
Всі з’єднання елементів заземлюючого пристрою виконуються зварюванням, приєднання до приладів - за допомогою спеціальних лабораторних зажимів та гнучких провідників з січенням жил не менше 1. 5 кв. мм.
Розрахунок заземлюючого пристрою.
1. Вихідні дані:
- питомий опір грунту: r = 40 Oм×м;
тип заземлювача:
вертикальний - пруток металевий d = 16 мм;
горизонтальний - сталева полоса 25 ´ 4 мм b = 25 мм2
- довжина вертикальних заземлювачів l = 2. 5 м;
- віддаль між вертикальними заземлювачами а = 2. 0 м;
- глибина прокладання заземлювача в грунті b = 0. 7 м.
2. Розрахунковий опір грунту:
де Y = 1. 32 - коефіцієнт сезонності.
rp3 = 1. 32 × 40 = 52. 8 Ом×м
3. Опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача:
,Z = h + l/2 = 0. 7+2. 5/2 = 1. 95 м - віддаль від поверхні землі до середини вертикального заземлювача
4. Необхідна кількість вертикальних електродів:
n = RB /(RH × n)
n - 0. 45 - коефіцієнт екранування.
n = 16. 32 / (4 × 0. 45) = 9. 0 шт.
5. Довжина горизонтального заземлювача RГ , що з'єднує вертикальні заземлювачі:
L =а (n - 1)
L = 2 (9 - 1) = 16 метрів.
6. Опір горизонтального заземлювача К , прокладеного на глибині h = 0. 7 м від поверхні землі:
Ом.
7. Загальний опір заземлюючого пристрою:
,де nB = 0. 5- коефіцієнт використання вертикального заземлювача;
nГ = 0. 6- коефіцієнт використання горизонтального заземлювача.
Ом.Опір захисного заземлення задовольняє вимогам ПУЕ.
Розрахунок заземлюючого пристрою
Питомий опір грунту | r | Ом×м | 40 |
Діаметр вертикального заземлювача | d | m | 0. 016 |
Ширина полоси горизонтального | |||
заземлювача | b | м | 0. 025 |
Віддаль між вертикальними | |||
заземлювачами | а | м | 2 |
Довжина вертикальних заземлювачів | 1 | m | 2. 5 |
Глибина прокладання заземлення | h | м | 0. 7 |
Коефіцієнт сезонності | y | 1. 32 | |
Коефіцієнт екранування | ne | 0. 45 | |
Коеф. використання вертик. заземлювача | nв | 0. 5 | |
Коеф. використання гориз. заземлювача | nг | 0. 6 | |
Віддаль від поверхні землі | |||
до середини вертикального заземлювача | Z | m | 1. 95 |
Опір розтікання струму в землі | |||
одного вертикального заземлювача | Rв | Ом | 15. 4823 |
Необхідна кількість | |||
вертикальних електродів | n | шт | 9 |
Необхідна довжина | |||
горизонтальних заземлювачів | L | м | 16 |
Опір горизонтального | |||
Заземлювача | Rг | Oм | 2. 99016 |
Загальний опір | |||
Заземлюючого пристрою | R | Oм | 2. 03537 |
Оскільки випромінювання ВЧ має високу проникливість, то, згідно ГОСТ 12. 1. 006-84 пропонується проводити не рідше одного разу на рік вимірювання напруженості та густини потоку енергії електромагнітного поля. Додатково такі вимірювання проводяться при введенні нових приладів, при внесенні змін в конструкцію, розміщення та режим роботи діючих пристроїв, після проведення ремонтних робіт або при організації нового робочого місця. Роботи по перевірці рівня електромагнітних полів проводяться спеціальним персоналом з формою допуску до цих робіт. Результати вимірювань фіксуються в спеціальному журналі у формі протоколу.
За даними останніх вимірювань, максимальне енергетичне навантаження з врахуванням часу дії його на організм працівника за робочу зміну в лабораторії складає 8. 5 Вт/кв. м. Максимальне значення густини потоку енергії не повинно перевищувати 10 Вт/кв. м, що означає - додаткових засобів по захисту персоналу від електромагнітного поля передбачати не потрібно.
Згідно СНиП 2. 09. 02. 85 приміщення технологічної лабораторії відноситься до категорії В ( пожежонебезпечна), в зв’язку з чим передбачаються встановлення пожежної сигналізації, а саме - димового повідомлювача ДИ-1. Як первинний засіб пожежогасіння передбачається встановити вуглекислотний вогнегасник ОУ-5. На випадок виникнення пожежі передбачені шляхи евакуації людей та матеріальних цінностей.
Рис. 3. Схема евакуації.