Sm2 | R | R | J | K |
0 | 0 | 0 | 0 | X |
0 | 1 | 0 | X | 1 |
1 | 0 | 1 | 1 | X |
1 | 1 | 1 | X | 0 |
- для мікрооперації y3:
функції збудження реалізовані аналогічно мікрооперації в1, але на вхід першого доданка подається .Таблиця 4.4 – Таблиця переключення тригерів БФР для МО у3
R | R | J | K | |
0 | 0 | 0 | 0 | X |
0 | 1 | 1 | X | 0 |
1 | 0 | 1 | 1 | X |
1 | 1 | 1 | X | 0 |
- для мікрооперації у4:
Таблиця 4.5 – Таблиця переключення тригерів 1-2 БФР для МО у4
R | R | J | K | |
0 | 0 | 0 | 0 | X |
0 | 1 | 0 | X | 1 |
1 | 0 | 0 | 0 | X |
1 | 1 | 1 | X | 0 |
Таблиця 4.6 – Таблиця переключення тригерів 3-4 БФР для МО у4
R | R | J | K |
0 | 1 | 1 | X |
1 | 0 | X | 1 |
Таблиця 4.7 – Таблиця переключення тригерів 5-8 БФР для МО у4
R | R | J | K | |
0 | 0 | 0 | 0 | X |
0 | 1 | 1 | 1 | X |
1 | 0 | 0 | X | 1 |
1 | 1 | 1 | X | 0 |
- для мікрооперації у5:
Таблиця 4.8 – Таблиця переключення тригерів 1-5 БФР для МО у5
R(i+1) | R(i) | R(i+1) | J | K |
0 | 0 | 0 | 0 | X |
0 | 1 | 1 | 1 | X |
1 | 0 | 0 | X | 1 |
1 | 1 | 1 | X | 0 |
Таблиця 4.9 – Таблиця переключення тригерів 6-8 БФР для МО у5
R | R | J | K |
0 | 1 | 1 | X |
1 | 0 | X | 1 |
- для мікрооперації у6:
Таблиця 4.10 – Таблиця переключення тригерів 1,3,5,7 БФР для МО у6
R | R | J | K |
0 | 1 | 1 | X |
1 | 0 | X | 1 |
Таблиця 4.11 – Таблиця переключення тригерів 2,4,6,8 БФР для МО у6
R | R | J | K |
0 | 0 | 0 | X |
1 | 0 | X | 0 |
- для мікрооперації у7:
Для цієї мікрооперації дуже зручно використати суматор Sm3. На перший вхід операнду суматора Sm3 {а1..а8}, підключаємо вихід регістра R(1..8), на другий вхід операнда суматора Sm3 {b1..b7}, крім b8, подаємо вихід комбінаційної схеми, що реалізує функцію
. Якщо схема виробляє «0», то вид другого операнда такий: 00000001 що еквівалентно 110. Якщо схема виробляє «1» то другий операнд прийме вид: 11111110 = 11111111 що еквівалентно «-1» у зворотному коді.Функції збудження тригерів:
3.2.2 Реалізація функцій для КС2
- Для КС2:
Мікрооперації у8 і у9 не змінюють вміст регістру, а формують шину В.
- для мікрооперації у8
- для мікрооперації у9
4. Опис принципової схеми на елементах малого й середнього ступеня інтеграції
Синтез принципової схеми виконується за допомогою елементів малого ступеня інтеграції, таких як: найпростіші логічні елементи - І-НІ, АБО, а також за допомогою елементів середнього ступеня інтеграції, до них можна віднести мультиплексори (МП), двійкові суматори.
Регістр - це електронний вузол, що складається з восьми тригерів, а з іншого боку - це апарат, для виконання деякого набору мікрооперацій (МО), під впливом синхроімпульсу тригер переходить із одного стану в інший, у такий спосіб відбувається виконання операції присвоювання:
Fr(А1, А2,..., Ak.R) при yn=1
R:=R, якщо y1=y2=...=yq =0,
де Fr- деяка функція від вхідних змінних А1,..., Аk і попереднього значення регістра .
Крім того синхроімпульс вказує, у який момент часу виконати цю операцію. Синхроімпульс, а також сигнал RESET(сигнал скидання ) надходять на всі тригери одночасно й подаються із вхідних рознімань.
Керуючі сигнали МО (y1, ..., y9) надходять із входів і за допомогою схеми декодування перетворяться з унітарного коду у двійковий. Керуючий сигнал показує що конкретно повинен виконати регістр і відповідно його тригер тобто всі Fr повинні бути обчислені до моменту появи керуючого сигналу. Розглянемо структуру розряду БФР. Тут повинні бути передбачені обчислювачі й вузол, що дозволяє вибирати із всіх результатів той який відповідає даному керуючому сигналу.
Вхідні змінні А1(1:8) надходять із виходів шинного формувача в шину А. Для обчислення Fr використаємо логічні елементи І-НІ ,АБО, двійкові суматори, схеми порівняння . Як комутатор використовується мультиплексор, що формує функції збудження Ф1i і Ф2i i-го тригери.
Структура КС2 результатом якої є вихідна змінна без пам'яті В (інтерпретуюча шина) подібна до структури КС1. Розряд також складається з обчислювачів реалізованих на найпростіших логічних елементах, мультиплексорах і комутаторах керованих сигналами Y8, Y9. Вхідними змінними служать змінні A3(1:8) поступаючих із входу схеми в шину А та виходи регістра R(1:8). Результат їхнього перетворення в КС2 з'являється в цьому ж такті у відмінності від КС1( де результат з'являється лише в наступному такті). Вихідні змінні надходять у шину В. Значення шини У формується за допомогою шинного формувача, що залежно від поступаючих на його входи керуючих сигналів, формує результат. Схема контролю реалізована на схемі порівняння, що входить у серію 555.