Розробка інформаційно-вимірювальної системи для перевірки гідромоторів (стр. 4 из 8)
Параметри при приймально-здавальної повірки варто перевіряти при номінальній частоті обертання і максимальному значенні робочого об’єму (для гідромоторів з регульованим робочим об’ємом ).
Допускається перевіряти параметри при тиску і частоті обертання, менше номінальних значень: для гідромоторів номінальною потужністю від 75 до 200 квт — на 20 %, більш 200 квт — на 40 % з наступним розрахунковим приведенням параметрів до номінального режиму.
Тиск на вході в гідромотор, на виході з нього і тиск дренажу варто вимірювати манометрами, встановленими в напірній, зливальній і дренажній гідролініях на мінімально можливій відстані від гідромотора.
При проведенні повірки манометр для грубого виміру повинний бути включений постійно, а манометр для точного виміру тільки на період виміру.
При вимірі тиску методом осцилографування варто здійснювати манометрами одночасний візуальний контроль тиску.
Зовнішній вигляд гідромоторів і насосів-моторів (огляд зовнішнього виконання, покрить, маркірування) варто перевіряти на відповідність вимогам ДСТ 17411-81, ДСТ 13823-78, ДСТ 15108—80.
Перевірку габаритних і приєднувальних розмірів варто проводити засобами вимірів лінійних і кутових величин.
Масу варто перевіряти зважуванням, при цьому порожнина гідромотора повинні бути вільними від робочої рідини.
Перевірку матеріалів деталей варто проводити по сертифікатах.
При перевірці функціонування варто перевіряти:
- здійснення обертання вихідної ланки гідромотора шляхом підведення робочої рідини до робочих порожнин гідромотора;
- зміна частоти обертання вихідної ланки гідромотора шляхом підведення робочої рідини перемінної витрати до робочих порожнин гідромотора;
- зміна напрямку обертання вихідної ланки гідромотора при зміні підведення робочої рідини до робочих порожнин гідромотора (при іспитах реверсивних гідромоторів);
- відсутність підвищеної вібрації, ударів, стукотів, різкого шуму, поштовхів тиску в магістралях, підвищеного нагрівання;
- характер виходу робочої рідини з дренажного трубопроводу (рівномірність, наявність повітряних пухирців і т.п.); витік робочої рідини з-під пробок, кришок, фланців по валі і т.п.;
Перевірку функціонування варто проводити в два етапи: на початку повірки без навантаження не менш двох короткочасних включень гідромотора на 5—10 с, а потім під навантаженням до максимального значення тиску.
Гідромотори повинні функціонувати зі збереженням заданих параметрів після випробувань тиском до максимального включно при тривалості випробувань, встановленої в стандартах або. технічних умовах на вироби конкретного типу.
При попередніх, приймальних, періодичних і типової повірки функціонування варто перевіряти при максимальній температурі робочої рідини, а також при інших температурах, зазначених у стандартах або технічних умовах на гідромотори конкретного типу.
Перевірці на міцність варто піддавати всі порожнини, у яких під час роботи гідромотора може бути створений робочий тиск.
Міцність гідромоторів варто перевіряти шляхом підведення робочої рідини до порожнини гідромотора при тиску 1,5 номінального, (але не менш максимального) з витримкою не менш 3 хв.
При повірці потіння зовнішніх поверхонь, текти по різьбленнях і стикам не допускаються.
Перевірці на зовнішню герметичність варто піддавати всі порожнини, у яких під час роботи гідромотора може бути створений робочий тиск.
Зовнішню герметичність варто перевіряти візуально при підведенні робочої рідини в робочі порожнини гідромотора під тиском до максимального, але не нижче 1,25 номінального, при максимальній температурі робочої рідини і максимальному тиску дренажу.
При повірці потіння зовнішніх поверхонь, текти робочої рідини через нерухомі з'єднання й ущільнення, стінки, стики, зварені і нарізні сполучення не допускаються.
Не допускається витік робочої рідини через рухливі з'єднання, якщо в стандартах або технічних умовах на гідромотори конкретного типу не встановлене значення витоку.
Примітка. Допускається при приймально-здавальній повірці перевіряти гідромотори на зовнішню герметичність при температурі робочої рідини, при якій визначають основні параметри гідромоторів, і при тиску дренажу не вище максимального.
Робочий обсяг варто вимірювати за ДСТ 17108—79.
Номінального, максимального і максимального і мінімальну частоты обертання варто перевіряти при номінальному перепаді тисків або при перепадах тиску, зазначених у стандартах або технічних умовах на гідромотори конкретного типу.
Максимальну частоту обертання варто визначати як граничну частоту обертання вихідного, ланки гідромотора, при якому гідромотор нормально функціонує. Критерії нормального функціонування необхідно встановлювати в стандартах або технічних умовах на паромотори конкретного типу.
Примітка. Критеріями нормального функціонування можуть бути: відсутність неприпустимого шуму, вібрацій і перегріву безвідривний рух робочих ланок; відсутність збільшення або коливання перепаду тиску при збереженні сталості навантаження на вихідній ланці гідромотора і т.д.
Для гідромоторів, що не допускають роботу з потужністю вище номінальної, максимальну частоту обертання варто перевіряти при перепаді тисків, при якому потужність не перевищує номінальної.
Критерієм оцінки мінімальної частоти обертання гідромотора є коефіцієнт нерівномірності обертання при заданому моменті інерції навантаження, визначаться по формулі
(2.1)де
—відповідно максимальні і мінімальна кутові швидкості протягомодного обороту вихідної ланки гідромотора, рад/с.
Значення моменту інерції навантаження на вихідній ланці гідромотора необхідно встановлювати в стандартах або технічних умовах на гідромотори конкретного типу.
Дані для розрахунку визначають осцилографірованіем сигналу аналогового вимірювального приладу кутової швидкості або інших методів, що забезпечують необхідну точність виміру. При цьому варто здійснювати одночасний візуальний контроль частоти обертання тахометром.
Номінальну частоту обертання варто визначати як частоту обертання при номінальній витраті,
Гідромеханічний ККД при повірці гідромоторів варто розраховувати по формулі:
(2.2)де
— гідромеханічний ККД гідромотора;М — дійсний (ефективний) обертальний момент гідромотора, Н·м;
МТ —теоретичний обертальний момент гідромотора, Н·м;
Δр- перепад тисків, МПа;
V0-дійсний робочій об’єм гідромотора, см3.
При гідромоторів за рекуперативною схемою навантажень необхідно визначати середнє значення гідромеханічного ККД випробовуваних гідромоторів. Середнє наближене значення гідромеханічного ККД одного гідромотора при випробуванні за рекуперативною схемою з взаємним навантаженям з твердим з'єднанням вихідних ланок випробуваних гідромоторів варто розраховувати по формулі:
(2.3)де р - тиск нагнітання на вході у випробуваний гідромотор, МПа;
рвх - тиск на вході в гідромотор, використовуваний як навантажувальний пристрій, МПа; -
pвих — тиск на виході випробуваного гідромотора, МПа.
Примітка. При повірці гідромоторів по інших схемах з рекуперацією потужності метод визначення гідромеханічного ККД випробуваного гідромотора необхідн установлювати відповідно до конкретної
схеми випробувань.
ККД гідромотора і насоса-мотора η варто розраховувати по формулі
(2.4)де n —частота обертання, об/хв;
Δp — перепад тиску, МПа;
Qвих. — витрата, обмірювана витратоміром на виході з гідромотора, дм3/хв; Qвит.,— витоку з дренажного отвору гідромотора, дм3/хв.
Примітки:
1. При приймально-здавальній повірці допускається значення ККД визначати побічно шляхом контролю значень параметрів, що характеризують ККД, і не підраховувати його по формулах.
2. При вимірі витрати на виході з гідромотора варто вводити виправлення на стискальність рідини при тиску на вході не менш 20 МПа.
При повіркі гідромоторів за рекуперативною схемою середнє значення ККД η варто розраховувати по формулі
(2.5)де
—середнє значення гідромеханічного ККД, гідромотора; 
—об'ємний ККД гідромотора, що представляє собою відношення корисної витрати до загальної витрати робочої рідини, що пройшла через гідромотор, і обумовлений по формулі 
(2.6)де Qм — геометрична витрата через гідромотор, обумовлена по формулі:
(2.7)де V0 — робочій об’єм гідромотора, см3;
n - частота обертання вихідної ланки гідромотора, об/хв.Вимір витоків із дренажного отвору варто проводити при номінальному перепаді тисків, а також при інших тисках, зазначених у стандартах або технічних умовах на гідромотори конкретного типу.