Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу (стр. 6 из 7)

Перший механізатор

Другий механізатор.

Суть приведеної двозмінної роботи полягає в тому, що перезміна механізаторів відбувається один раз на добу. Так, механізатор, який заступив на зміну о 14-й годині працює залежно від періоду робіт до 21…22-ої години, а наступного для, після нічного відпочинку, він працює в першу зміну до 13-ої години. Його змінює напарник, який працює за таким же розпорядком. Під час перезміни обидва трактористи-машиністи проводять технічний догляд агрегату, з’ясовують особливості виконання роботи на даному полі; при цьому виключається заочна передача машин механізаторами.

Впровадження раціональної форми організації двозмінної роботи механізаторів, наприклад, в господарствах Шполянського району Черкаської області дозволило збільшити денний виробіток агрегатів на обробітку кукурудзи з 22…24 га до 38…45 га; скоротити строки посіву озимих культур із 10…12 днів до 6…8 днів.

Однією з головних умов підвищення продуктивності машинно-тракторних агрегатів, скорочення строків та поліпшення якості виконання сільськогосподарських робіт є раціоналізація балансу часу робочої зміни механізатора. Масові дані свідчать, що непродуктивні затрати часу робочої зміни сягають до 40% і більше. Простежується прямий зв’язок рівня раціональності використання робочого часу і змінної продуктивності праці. Свідченням тому є аналіз виконання технічно обґрунтованих норм виробітку на механізованих роботах.

Технічно обґрунтована норма — це по суті плановий рівень продуктивності праці в жорстко виділених технічних, технологічних і організаційних умовах.

Розробка раціонального балансу часу робочої зміни – один з найбільш складних і відповідальних моментів наукової організації праці. Розробка такого балансу полягає в обґрунтуванні затрат робочого часу по елементах. Починають цю розробку з вивчення фактичних затрат робочого часу за спостереженнями робочого дня механізатора. Затрати зводять по елементам і здійснюють по ним оцінку використання робочого часу. Наприклад, проведемо аналіз фактичного розподілу часу робочої зміни механізатора на посіві кукурудзи і розробимо раціональний баланс її в межах обґрунтованих норм. Як правило, на механізованих роботах нормується виробіток машин і агрегатів, а не виробіток працівників їх обслуговуючих. В даному випадку дослідження направлені на ущільнення робочого дня механізатора.

Із показників табл. 9 видно, що фактична тривалість робочої зміни на 1,64 години перевищує нормативну, а чистий робочий час складав лише 38,0%. Досить високі трудозатрати 3,06 год. (31,8%) припадали на виконання допоміжних робіт: повороти і заїзди, завантаження насіння в сівалку (1,91 год.), переїзди на дільниці під час зміни; мали місце (7,6%) короткочасні простої агрегату.

Методика розрахунку науково-обслуговуючих трудозатрат за робочу зміну механізатора наступна: сівба кукурудзи – 3…8 травня; тракторист-машиніст 1 класу; агрегат МТЗ-80+СУПН-8 із робочою шириною захвату 5,6 м. Проведено шість фотографій робочого дня; довжина гонів складала 600…1000 м; середня робоча швидкість агрегату — 5,5 км/год.

Чистий робочий час зміни визначається по формулі:

де

Тр — чистий робочий час зміни, год;

Тз — тривалість зміни, год;

Тпз — час на підготовчо-заключну роботу;

Тпр — час на перевірку якості робіт і регулювання робочих органів машин;

Тфіз — час на зупинки для фізіологічних потреб;

τпов — коефіцієнт поворотів агрегату;

τпер — коефіцієнт внутрішньозмінних переїздів агрегату;

τзав — коефіцієнт завантаження сівалки;

τоч — коефіцієнт очищення робочих органів сівалки.

Таблиця 9.

Порівняльний баланс трудозатрат робочої зміни механізатора на посіві кукурудзи

Показники	Науково-обґрунтовані трудозатрати за робочу зміну		Фактичні трудозатрати за робочу зміну
	в годинах	в %	в годинах	в %
Чистий робочий час	4,77	59,6	3,66	38,0
Підготовчо-заключна робота	0,50	6,3	1,23	12,8
Допоміжна робота:	2,07	25,9	3,06	31,8
повороти і заїзди	0,24	3,0	0,70	7,3
завантаження насіння в сівалку	1,80	22,5	1,91	19,8
переїзди на дільниці під час зміни	0,03	0,4	0,45	4,7
Додаткова робота:	0,39	4,8	0,53	5,5
очищення робочих органів сівалок	0,17	2,1	0,28	2,9
перевірка якості роботи і регулювання робочих органів	0,22	2,7	0,25	2,6
Зупинки по фізіологічних потребах	0,27	3,4	0,42	4,3
Простої агрегатів	—	—	0,74	7,6
Регламентована тривалість робочої зміни	8,00	100	9,64	100

Розробку раціонального балансу часу робочої зміни почнемо із визначення коефіцієнта поворотів агрегату. Для цього розмістимо показники тривалості поворотів з спостережень зростаючим порядком в хроноряд (сек.): 36; 37; 40; 42; 43; 46. Середня тривалість повороту:

Коефіцієнт поворотів τпов залежить від тривалості повороту і робочої швидкості агрегату V по відношенню до робочої ширини захвату агрегату W і довжини гону поля L і визначається по формулі:

Коефіцієнт завантаження сівалки також знаходимо із середньої тривалості одного завантаження tзав. Зупинки для завантаження насіння в сівалку були наступними (хв.): 5,3; 5,4; 5,7; 5,9; 6,2; 6,4. Середня тривалість одного завантаження становила:

Коефіцієнт τзав завантаження розраховується по формулі:

де

П — продуктивність агрегату, га/час;

h — норма висіву насіння кукурудзи (14 кг/га);

M — місткість ящика сівалки СУПН-8 (21 дм3 — 13 кг);

К — коефіцієнт використання ящика (0,85).

Годинна продуктивність агрегату становить:

Тоді

Внутрішньозмінні переїзди відносяться до елементів допоміжної роботи і визначаються на всю робочу зміну. Переїзди залежать від змінного виробітку агрегату і середнього розміру поля.

Середній розмір поля і віддаль переїздів для окремого класу довжини гонів беремо з даних типових норм виробітку на механізовані польові роботи:

Клас довжини гону	Менше 150 м	150…200 м	201…300 м	301…400 м	401…600 м	601…1000 м	Понад 1000 м
L в км	0,6	0,7	0,81	0,93	1,05	1,25	1,50
F в га	1,5	3,0	6,0	12,0	24,0	60,0	140,0

Коефіцієнт внутрішньогосподарських переїздів розраховується як:

де

Vпер — фактична середня швидкість переїздів агрегату – 12 км/год.

.

Клас довжини гону, для нашого випадку 601…1000 м, тому значення L = 1,25; F = 60,0.

Затрати часу на очищення робочих органів сівалки визначають як середній показник фактичних затрат на дану операцію Точ до фактичного чистого часу робочої зміни Трф у хв.:

Час підготовчо-заключних робіт за хронометражними даними становив 30 хв. (0,5 год.); середня тривалість регулювання робочих органів сівалки дорівнювала 13 хв. (0,22 год.). Нормативно-дослідні станції включають в проектний баланс час на фізіологічні потреби в розмірі 2…5% від змінного часу; нами прийнято 3,4% (0,27 год.).

Таким чином чистий робочий час зміни механізатора може становити:

Так як затрати часу на повороти Тпов, завантаження насінням сівалок Тзав, внутрішньозмінні переїзди Тпер, очищення робочих органів Точ виражались через відповідні коефіцієнти τ, що показували відношення даних затрат часу до чистої роботи, то раціональний нормативний баланс робочої зміни повинен бути:

Тр = 4,77 год.;Тпз = 0,50 год.;Тпов = 4,77 × 0,0503 = 0,24 год.;Тзав = 4,77 × 0,37 = 1,80 год.;Тпер = 4,77 × 0,0053 = 0,03 год.;Точ = 4,77 × 0,036 = 0,17 год.;Тпр = 0,22 год.;Тфіз = 0,27 год.;Тз = 8 год.

Розраховані дані зведені для порівняння з фактичними в таблицю 2. Чистий робочий час при 8-ми годинній зміні становить 59,6%. Резерви трудозатрат виявлені по кожному елементу затрат часу механізатора. Простої по організаційним причинам мало залежать від самого механізатора, а є прямим наслідком непродуманого розставлення техніки на непідготовлені ділянки роботи.

Оскільки економічний зміст раціоналізації праці складають збереження, економія робочого часу, зниження затрат праці і засобів на одиницю продукції або роботи, для оцінки рівня організації праці використовується система показників, що характеризують використання робочого часу механізаторів та технічних засобів. Найбільш розповсюджені показники розраховуються по формулах: