Електронна візитна картка (стр. 6 из 6)

Рис. 3б

3.5. Знайдемо частоту тактового генератора

Період імпульсів тактового генератора має бути таким, щоб період кадрової розгортки відповідав стандартній частоті 50 Гц. Отже, умова вибору періоду тактового генератора

N_ЕЗКT_ТГ ≤ T_К50,

де N_ЕЗК – кількість елементів зображення в усіх літерах кадру.

N_ЕЗК = (ширина символу + відстань між символами)·( висота ряду +

+ відстань між рядами)·кількість рядів·кількість символів ряду =

= (9+8)·(7+4)·4·14 = 10472;

Частота кадрів — f_К50= 50 Гц;

Звідси частота генератора

f_ТГ ≥ N_ЕЗКf_К50 = 10472·50 = 523600 Гц

Використаємо схему генератора на трьох елементах НЕ (мікросхема К155ЛН1) та часозадавальним ланцюгом С1 R1 .

Задамося R1=100 Ом. Тоді

Використаємо стандартний конденсатор К10-47 з номінальною ємністю 6.8 нФ.

Тоді:

Використаємо підстроювальний резистор СП5-2 опором до 100 Ом для точної настройки частоти.

4. Робота пристрою за принциповою схемою

З тактового генератора, побудованого на трьох елементах «НЕ» мікросхеми DD4 та ланцюга R1C1 знімаються імпульси частотою f_ТГ. Вони поступають на вхід лічильника Л_n1, побудованого на DD5 та на тактовий вхід регістра DD18.

З виходу лічильника сигнал потрапляє на ЦАП₁ (DD11), а звідти на перший суматор (DА1, R2, R3, R6). Так як суматор інвертує сигнал, то після нього встановлюємо інвертор (DА3, R8, R10), щоб повернути напрузі необхідну полярність. З виходу інвертора знімається напруга U_x.

За допомогою логічного елемента «І» (DD10), якщо на виході Л_n1 буде величина 9 (сума ширини знакомісця і величини проміжку між знакомісцями), то на Л_n1 піде сигнал на скидання лічильника, а на вихідний регістр - сигнал для зчитування з ПЗП (DD17) наступного рядка знакомісця. При цьому також сигнал подасться на лічильник Л_n2, який вказує на номер рядка в знакомісці. Сигнал з Л_n2 потрапляє на ПЗП й ЦАП₂ (DD1), а звідти на другий суматор (DА2, R4, R5, R7) і інвертор (DА4, R9, R11). З виходу інвертора знімається напруга U_y.

За допомогою логічного елемента «І» (DD10), якщо на виході Л_n2 буде величина 17 (сума рядків в знакомісці і величини проміжку між текстовими рядками), то на Л_n2 піде сигнал на скидання лічильника. При цьому також сигнал подасться на лічильник Л_ЗН, який вказує на номер знакомісця (символу) в рядку. Сигнал з Л_ЗН потрапляє на молодші біти (А0…А4) БЗП (DD16) та на ЦАП₃ (DD2), а звідти на перший суматор.

За допомогою логічного елемента «І» (DD13), якщо на виході Л_ЗН буде величина 12 (кількість знакомісць в рудку), то на Л_ЗН піде сигнал на скидання лічильника. При цьому також сигнал подасться на лічильник Л_ТР, який вказує на номер текстового рядку. Сигнал з Л_ТР потрапляє на старші біти (А4, А5) БЗП та на ЦАП₄ (DD3) , а звідти на другий суматор.

У випадку, коли Л_ТР дорахує до 4, то з його ж виходу піде сигнал на його скидання. Це означатиме, що всі чотири рядки нарисовані (кінець кадру).

Таким чином, лічильники Л_n1 і Л_n2 разом з ЦАП₁ і ЦАП₂ формують точковий малоформатний растр. Л_ЗН формує номер знакомісця і через ЦАП₃ установлює положення знакомісця в текстовому рядку, а через адресні входи БЗП викликає код заданого на цьому знакомісці символу. Аналогічно, Л_ТР формує номер текстового рядка, адресує разом з Л_ЗН код символу, установленого за допомогою ЦАП₄ у відповідний текстовий рядок.

В БЗП заноситься послідовність та код символів, а в ПЗП зберігається їх зображення. За допомогою паралельно-послідовного регістра DD18 зображення символу з ПЗП перетворюється в послідовність підсвічувань електронного променя (формується напруга U_z) в характерних для символу точках.

5. Висновки

В ході виконання даної курсової роботи була розроблена система відображення зображення на основі методу точкового малоформатного растру. В такій системі малоформатний телевізійний растр розташований у межах знакомісця, а формування зображення одержують підсвічуванням електронного променя в моменти проходження через характерні для даного знака точки. Малоформатний растр має підвищену швидкодію в порівнянні з пристроями відображення інформації, що використовують повноформатний растр, так як уся матриця знака формується при фіксованій адресі в БЗП й тому з циклу звертання до БЗП виключений час вибірки з БЗП.

6. Література

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи по курсу: «Пристрої та системи відображення та реєстрації інформації», Київ -2001-НТУУ «КПІ».

2. Сигорский В.П., Зубчук В.И., Шкуро А.Н. «Элементы цифровой схемотехніки».

3. Зубчук В.И., Шкуро А.Н. «Функциональные узлы цифровой схемотехніки»

4. Яблонский Ф.М., Троицкий Ю.В. “Средства отображения информации”.

5. Яблонский Ф.М. «Системы отображения информации»