Рисунок 4.8 Відгук узгодженого фільтра на дельта-функцію
При подачі дельта-функції на виході отримаємо імпульсний відгук:
|
Рисунок 4.9 Відгук узгодженого фільтра на заданий сигнал
Для забезпечення проходження сигналу через коло його смуга пропускання повинна бути не меншою за ширину спектру сигналу. Розрахуємо ширину спектру для АМК, ФМК та ЧМК.
Для АМК ширина спектра сигналу визначається максимальною гармонікою керуючого коливання - для досліджуваного сигналу це 11 гармоніка:
Розрахуємо частоту Ω для заданого сигналу:
Тоді смуга пропускання кола для проходження АМК:
При фазово-модульованому коливанні смуга пропускання визначається парціальними індексами модуляції m. Як і у розділі 2, обмежимося розгляданням 3-х гармонік керуючого сигналу (до рівня 0.1m):
Таблиця 5.1.
n | 1 | 2 | 3 |
mn | 1.679 | 1.013 | 0.362 |
Кількість гармонік від кожної гармоніки керуючого сигналу буде визначатися формулою:
Найвищу гармоніку знайдемо так:
ωmax= (2+2·2+3) Ω = 9Ω
ширина спектру залишається постійною у часі.
Знайдемо смугу пропускання:
Для ЧМК ширина спектра визначається як:
де ωд - девіація частоти:
Тоді:
Отримали ширину спектру таку ж, як і для ФМ-коливання. Різниця лише у тому, що девіація частоти є функцією часу.
Висновок:
У результаті розрахунків отримали, що ширина спектрів для ЧМК та ЧМК співпадає і у даному випадку не перевищує ширини спектру АМК. Але ми знехтували гармоніками, парціальні індекси модуляції яких менше за 0.1 від максимального (сигнал ЧМК формувався на базі 3-х гармонік керуючого сигналу порівняно з 11 для АМК). Насправді, для забезпечення високоякісної передачі сигналу, тобто необхідної кількості гармонік та без лінійних спотворень, смуга пропускання для ЧМК повинна бути значно ширшою та охоплювати складові з малими амплітудами.
Знайдемо лінійні спотворення при проходженні АМК через коло, зі смугою пропускання, рівною ширині спектру, при настройці у резонанс.
Коефіцієнт модуляції по кожній гармоніці на виході кола визначається як:
де
Звідси знайдемо коефіцієнт демодуляції:
Остання, 11 гармоніка буде знаходитися на границі смуги пропускання, тобто
Крім того, контур здійснює фазовий зсув: виникає випередження нижніх бічних складових та затримка верхніх на величину
Додаткова фаза для від’ємних гармонік буде зі знаком “-".
Зведемо результати розрахунків у таблицю:
Таблиця 5.2
n | Mn | Dn | Mn вих | yn вх, град | φn, град | yn вих, град |
1 | 0.168 | 0.996 | 0.167 | 0 | 5.194 | 5.194 |
2 | 0.203 | 0.984 | 0.199 | -90 | 10.305 | -79.695 |
3 | 0.109 | 0.965 | 0.105 | -180 | 15.255 | -164.745 |
4 | 0 | 0.940 | 0 | 90 | 19.983 | 109.983 |
5 | 0.039 | 0.910 | 0.036 | -180 | 24.444 | -155.556 |
6 | 0.023 | 0.878 | 0.020 | 90 | 28.610 | 118.610 |
7 | 0.0034 | 0.844 | 0.0029 | 0 | 32.471 | 32.471 |
8 | 0 | 0.809 | 0 | 90 | 36.027 | 126.027 |
9 | 0.00207 | 0.774 | 0.0016 | 0 | 39.289 | 39.289 |
10 | 0.0081 | 0.740 | 0.0059 | -90 | 42.274 | -47.726 |
11 | 0.0081 | 0.707 | 0.0057 | -180 | 45 | -135 |
СФ - смуговий фільтр - забезпечує селекцію коливань необхідних частот, отриманих з антени.
ПВЧ - підсилювач високої частоти - попередньо підсилює високочастотний сигнал до необхідного рівня.
Гетеродин - представляє собою генератор ВЧ, частота якого перестроюється разом з частотою вхідного контуру так, що їх різниця завжди дорівнює проміжній частоті.
ЗМ - змішувач - на його виході формується різнична частота (проміжна частота)
ФЗС - фільтр зосередженої селекції - коливальна система з декількох фільтрів, за допомогою яких досягається задана смуга пропускання, необхідна форма АЧХ. Фільтр значно підвищує селективність усього приймача.
ППЧ - підсилювач проміжної частоти - проводить підсилення відфільтрованого сигналу ПЧ. За рахунок зниження робочої частоти отримують значний виграш в коефіцієнті підсилення.
Д - детектор - детектує сигнал, виділяючи низькочастотну складову.
ПНЧ - підсилювач низької частоти - безпосередньо підсилює корисний сигнал (відеосигнал).
Індикатор - виконує реєстрацію відеосигналу.
Приведемо типову схему амплітудного детектора:
|
Рис. 5.3.1 Схема амплітудного детектора
Рисунок 5.3.2 АМК на вході детектора
Припустимо, що детектор працює у режимі великого сигналу. Тоді його вольт-амперну характеристику можна апроксимувати лінійною залежністю - маємо лінійний детектор. При подачі на вхід детектора АМ - коливання струм через діод буде протікати лише при позитивних півхвилях. Струм діода буде розділятися у кола резистора та конденсатора. Ємність С не дозволяє напрузі на виході швидко змінюватися у великих межах.
Параметри RC - кола підібрані так, що амплітуда на виході, змінюючись повільно порівняно з несучою, повторює амплітуду ВЧ - коливань на вході. Таким чином, на конденсаторі гаситься високочастотна складова, а на вихід проходить лише огинаюча вхідного сигналу. На рис.5.3 представлений ВЧ - сигнал на вході: АМ - коливання та пунктиром його огинаюча, на рис.5.4 - сигнал на виході детектора при ідеальному детектуванні.
Рисунок 5.3.3 НЧ - складова на виході детектора
При детектуванні повинна виконуватись ще така умова: постійна часу кола навантаження повинна бути малою порівняно з періодом модуляції. Інакше сигнал на виході буде відставати від огинаючої вхідного сигналу. Отже, для детектування без спотворень повинна виконуватися подвійна нерівність:
де ω0 - частота несучого коливання, Ω - найменша гармоніка корисного сигналу.
Розрахуємо параметри кола для заданого керуючого сигналу.
Візьмемо середнє геометричне постійних часу та отримаємо:
Щоб на діоді витрачалося якомога менше потужності, необхідно, щоб опір навантаження перевищував опір діода: