Тенденції розвитку інформаційного суспільства міжнародні та українські особливості (стр. 8 из 10)

Російський шлях до інформаційного суспільства визначається її сьогоднішніми політичними, соціально-економічним і соціально-культурними особливостями. У цей час реалізується ряд комплексних програм, таких як:

• Державна науково-технічна програма "Федеральний інформаційний фонд";

• Міжвідомча програма "Створення національної мережі комп'ютерних телекомунікацій для науки та вищої школи";

• пілотна Міжвідомча програма "Російські електронні бібліотеки" (РФФИ та РФТР Міносвіти РФ).

У рамках цих програм і проектів здійснюються: створення регіонально-зорієнтованої інфраструктури для генерації, пошуку, надання й поширення інформації, що дозволить істотно наблизитися до світового рівня інформаційного обслуговування; розвиток транспортного середовища, загальної для науки, освіти, культури й медицини; побудова на цій основі предметно - орієнтованих логічних мереж.

В умовах світового науково-технічного прогресу, стрімкого розвитку й повсюдного впровадження новітніх інформаційних технологій і глобальних засобів телекомунікацій однієї з найважливіших складових частин безпеки держави є забезпечення інформаційних процесів й існування інформаційних ресурсів. Це обумовлено тим, що провідні країни світу вступили в нову фазу суспільного розвитку, у фазу, що характеризується визначальною роллю інформації в забезпеченні національних інтересів й обороноздатності країни, тобто у фазу інформаційного суспільства, що стрімко розвивається. Більше того, функціонування важливих державних об'єктів повністю залежить від стану їхньої інформаційної сфери. Розширення інформаційного простору й формування на його основі інформаційного суспільства вимагає адекватного правового регулювання як вже існуючих, так і знову виникаючих суспільних відносин у даній сфері.

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він буде відкритим для суспільства, що дає можливість реалізовувати погоджені інтереси громадян, суспільства й держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечує поступальний рух країни до побудови інформаційного суспільства. Це рух повинне спиратися на новітні інформаційні, комп'ютерні, телекомунікаційні технології й технології зв'язку, розвиток яких призвіл до бурхливого розвитку відкритих інформаційних мереж, насамперед Інтернету, що дають принципово нові можливості міжнародного інформаційного обміну й на його основі трансформації різних видів людської діяльності.

3.2. Українські особливості побудови інформаційного

суспільства.

На сьгодны усвідомлені реальні шляхи формування та розвитку інформаційного суспільства в Україні. Цей процес має глобальний характер, і тому неминуче входження нашої країни у світове інформаційне співтовариство. Використання матеріальних і духовних благ інформаційної цивілізації може забезпечити населенню Украини гідне життя, економічне процвітання й необхідні умови для вільного розвитку особистості.

Але сьгодні по рівню інформатизації, якими б показниками ми її не вимірювали наша країна катастрофічно відстає від ведучих і навіть деяких країн світу, що розвиваються. Надійність вітчизняної обчислювальної техніки в 100-500 разів поступається зарубіжним зразкам, за техніко-економічними показниками вона не конкурентоздатна на ринку України в порівнянні з імпортною.

Значно відставання у використанні промислових баз даних і баз знань. Різко відстає від потреб суспільства розвиток мереж зв'язку і передачі даних, службовців базою інфраструктури інформатизації регіонів України. По своїй глибокій суті інформатизація є процессом перетворення людиною середовища свого існування, біосфери в ноосферу результатом якого буде створення високорозвинутої інфосфери. Цей процес зачіпає як місце існування, так і суспільство, саму людину.

Глибина здійснюваних перетворень породжує проблеми, від своєчасного рішення яких залежить хід інформатизації в Україні.

- Матеріально-технічна проблема полягає в подоланні розриву між існуючим станом матеріально-технічного забезпечення інформаційної сфери і рівнем цього забезпечення, необхідного для інформаційного суспільства.

- Технологічна проблема обумовлена відсталістю не тільки інформаційних технологій, але і технологій в тих областях економіки які повинні забезпечувати процес розвитку інфосфери.

- Проблема зв'язку породжується суперечністю між необхідністю в інформаційному суспільстві пов'язувати кожного з кожним, забезпечуючи високоякісну передачу необхідній інформації, і неможливістю виконати це при сучасному поляганні мереж зв'язку в України.

- До психологічних проблем відноситься, в першу чергу, не готовність населення до інформатизації, до використання отримуваних в ході інформатизації результатів.

- Психофізична проблема, т.е. психічна і фізіологічна сумісність людини і нової інформаційної техніки, проблема дії на людину нових інформаційних технологій.

- Правові проблеми виникають у зв'язку з перетворенням інформації в основний ресурс розвитку суспільства, необхідністю правової регламентації виробництва, обробки і використання цього ресурсу і відсутністю такий в даний час.

- Економічні проблеми виникають у зв'язку з переходом до економіки іншого вигляду, економіці “інформаційного” суспільства.

- Соціальні проблеми обусловленни корінною зміною образу життю членів суспільства під впливом інформатизації.

- Кадрові проблеми. Вони пов'язані з необхідністю не тільки готувати кадри для розвитку інфосфери і ефективного використання отримуваних результатів, але і проводити професійну орієнтацію працівників тих професій, які виявляться зайвими в процесі створення високорозвинутої інфосфери.

- Фінансові проблеми виникають у зв'язку з високою вартістю інформатизації, відсутністю централізованих засобів на її проведення і необхідністю шукати і створювати джерела засобів, здатні підтримувати бажані темпи створення високорозвинутої інфосфери.

- Організаційні проблеми пов'язані з необхідністю створення таких структур і механізмів, які на практиці забезпечували б організацію і проведення розвитку інфосфери.

-

Наукові проблеми обусловленни неопрацьованістю наукового фундаменту інформатизації, і в першу чергу концептуальних основ, методів наукового обгрунтування і експертиз програм і проектів розвитку інфосфери, наукового супроводи цього процесу в країні.

Мал.7. Проблеми інформатизації в Україні.

Формування інформаційного суспільства і рішення породжуваних цим процессом проблем можуть здійснюватися різними шляхами:

1. Стихійна самоорганізація процесу інформатизації. Цей шлях характерний для суспільних процесів, пов'язаних із зміною умов життя і адаптацією суспільства до нових умов. Така адаптація вимагає організаційних перебудов в суспільстві що зачіпають його матеріальні і етичні основи. Ці основи відносяться до найбільш консервативних елементів суспільства, і їх зміна сприймається членами суспільства досить хворобливо. Включення стихійних механізмів регуляції дозволяє декілька згладити гостроту сприйняття таких змін, але робить сам процесс тривалішим і, як правило, приводить до значного перевитраті ресурсів.

2. Централізоване управління процесом інформатизації. Цей шлях не може бути реально здійснений, оскільки даний процес є настільки складним, що практично відноситься до некерованим об'єктам.

3. Інформатизація, що направляється. В цьому випадку саморозвиток процессу протікає в умовах дії системи обмежень і стимулів що визначають межі існування процесу і бажані напрями його розвитку. Це дозволяє, зберігаючи всі переваги самоорганізації і саморозвитку процесу, скоротити час його протікання і уникнути зайвих витрат.

Розвинені країни і регіони, першими що почали перехід до інформаційного суспільству, можуть дозволити собі перший шлях рішення тих, що виникають при цьому проблем, оскільки для них чинник часу не такий істотний. Вони і так є першими в цій сфері.

Регіони, що відстали в розвитку інформаційної сфери, зокрема Україна, повинні вибирати третій шлях, оскільки значне відставання в створенні високорозвинутої інфосфери може привести до безнадійного відставання.

Сучасне положення України в сітовому прцесі інформатизації можна побачити у порівнянні темпів розвитку інформаційних технологій з провідними країнами.

Рис.8. Графік розвитку систем зв’язку та телекомунікацій в Японії.

Рис.9. Графік розвитку систем зв’язку та телекомунікацій в Україні.

Рис.10. Кількість користувачів Інтернет в США.

Рис.11. Кількість користувачів Інтернет в Україні.

Але з іншого боку в сьгоднішньому становищі України є і позитивні аспекти. Як зазначає член оргкомітету виставки «Інформатика и св’язок-94», президент міжнародного центру информаційнних технологій Писарев Сергеій Евгеньович: „ В той час, коли світова система вступила в епоху формування «інформаційного суспільства», Україна тільки робить перші кроки в цьому напрямі. Не можна сказати, що це погано, навпаки, в України сьогодні дуже виграшна стратегічна позиція, і якщо її реалізувати, то наша держава не тільки має шанс увійти до цивілізованого світу, але і по багатьом аспектам «бути попереду планети всій». Немає необхідності йти довгим шляхом проб і помилок коли є можливість упроваджувати в національному масштабі новітні досягнення світової науки і техніки. Розвинені країни, як правило, такого шансу не мають... В умовах швидкої ситуації, що змінюється, на ринку, що формується, з несталими відносинами ключову роль грає інформованість найширших шарів суспільства. Інститутом проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України дуже багато зроблено і робиться для подолання інформаційного вакууму. Програми, що розробляються і ІПРІ, що реалізовуються, направлені на інформатизацію всього суспільства в цілому, на підготовку масового користувача до роботи з інформацією. Реалізований проект телевізійної газети «Все-всім» не має аналогів у всьому світі і унікальний по багатьом параметрам... В найближчому майбутньому ІПРІ стане крупним вузлом глобальної мережі Internet, що дозволить надавати послуги з роботи з банками даних в будь-якій точці земної кулі в режимі «оn-line». На сьогоднішній день існує домовленість з Інститутом наукової інформації США (ISI) про отримання інформації і щотижневе оновлення бази даних Current Соntents no різним розділам і напрямам науки і техніки.... основна увага ми зараз приділяємо підготовці користувачів до рабом з інформацією, привертаючи до цього процесу солідні джерела інформації світового значення. Наприклад, вже встановлені контакти з фірмою «Доу Джонс» світовим лідером в області ділової інформації. Розвиваються відносини і з європейськими організаціями. В рамках тієї, що реалізовується Європейським співтовариством програми інформаційного забезпечення країн СНД, званою ІНТАС, можливо вже цього року українські учені зможуть використовувати обчислювальні потужності найбільших європейських університетів. Ведуться роботи за поданням інформації з ділової мережі БТІ (Німеччина). Пропозицій багато, співпраця із західними партнерами по інформаційному бізнесу справа дуже перспективна, але і проблем в цій справі немало. Найголовніша проблема відсутність надійних і високоякісних каналів зв'язку. Якість ліній на сьогоднішній день украй низька, і це головний стримуючий чинник в розвитку крупних банків даних і могутніх комерційних мереж національного масштабу. Проблемою також є і відсутність високоякісних каналів для прямого виходу в європейські мережі. Наприклад, саме це стримує надання нашим клієнтам послуг німецької мережі Datex-Р і комерційній мережі BTI. З колегами з Німеччини складаються хороші відносини, німці охоче представляють різну інформацію, фахівці ІПРІ проходять навчання в Германії. У такому розвитку подій зацікавлено обидві сторони і це вселяє надію на результативність контактів.