Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Факультет підготовки вчителів початкових класів
«Затверджую»
Проректор з навчальної роботи
________________________________
«______» __________________ 2009р.
УДК
Рецензенти:
Затверджено вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Протокол № ____ від _________________ 2005 р.
Землезнавство і краєзнавство. Програма навчальної дисципліни.— ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005.— 12с.
© ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005
Опис предмета навчальної дисципліни
Предмет: Землезнавство і краєзнавство
| Курс: підготовка(бакалаврів, магістрів, підвищення кваліфікації) | Напрям, спеціальність,освітньо–кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| Курс: підготовка бакалаврів.Кількість кредитів відповідних ЕСТS: 3+1.Модулів: 1+1+ІНДЗ.Змістових модулів: 6.Загальна кількість годин: 108+36.Тижневих годин: 4+1. | 0101 Педагогічна освіта7. 010102Початкове навчання.Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр. | Обов’язкова.Рік підготовки: 1.Семестр: 1.Лекції: 26 годин.Практичні: 28 годин.Самостійна робота: 27+9 годин.Індивідуальна робота: Вивчення географічної номенклатури та виконання завдань за темою «План і карта», опрацювання теми «Природа Тернопільської області», 27+ 9 годин.Вид контролю: екзамен. |
Мета навчальної дисципліни
Курс «Землезнавство і краєзнавство» належить до обов’язкових фахових дисциплін факультету підготовки вчителів початкових класів педагогічних вузів.
Програма складена з урахуванням професійної орієнтації студентів на викладання навчальних курсів «Я і Україна. Навколишній світ» та «Я і Україна. Я і природа» в початкових класах. Збережена наступність цієї програми з попередніми, проте суттєво змінився зміст розділів з урахуванням досягнень науки та сучасних вимог до природничої освіти в початкових класах. Основна увага у програмі приділяється вивченню тих особливостей географічної оболонки, які мають місце в Україні і значною мірою впливають на життя і діяльність її населення.
Мета курсу — сформувати у студентів необхідний обсяг теоретичних знань, практичних умінь та навичок, які дозволять майбутнім вчителям викладати предмет «Я і Україна» в початкових класах на рівні сучасних вимог до навчально–виховного процесу.
У результаті вивчення матеріалу курсу студенти повинні засвоїти основні фізико–географічні поняття, вивчити сутність основних процесів, що відбуваються в географічній оболонці Землі, мати чіткі уявлення про взаємозв’язок процесів в атмосфері, гідросфері, літосфері та біосфері, усвідомити необхідність раціонального природокористування і природоохоронних заходів, знати особливості природи рідного краю.
Студенти повинні набути навичок практичної роботи з атласами, картами, глобусом, телурієм, метеорологічними приладами, колекціями мінералів та гірських порід. Вони повинні навчитися шукати за допомогою показника географічні об’єкти на картах атласів, вимірювати відстані та визначати географічні координати на картах, аналізувати спеціальні карти. Студенти повинні оволодіти простими і доступними методами визначення основних гірських порід і мінералів, навчитися аналізувати атмосферні явища, які спостерігаються протягом року, вміти застосовувати отримані знання для пояснення явищ, що відбуваються в географічній оболонці Землі, виявляти вплив господарської діяльності людини на природне середовище, взаємодію природних компонентів.
Основні вимоги до знань і вмінь студентів
Студенти повинні знати:
· визначення та зміст основних фізико–географічних понять;
· місце Землі у Всесвіті та вплив космічних факторів на природу планети;
· сутність основних процесів, які відбуваються у географічній оболонці Землі;
· внутрішню будову Землі та її вплив на географічну оболонку, життя і господарську діяльність людей;
· сутність картографічного методу відображення дійсності;
· геосфери планети, особливості їх виникнення, розвитку та взаємодії між собою;
· основні мінерали, гірські породи, корисні копалини та їх властивості;
· закономірності географічної оболонки;
· сучасний стан взаємодії людського суспільства та природи, його наслідки;
· глобальні екологічні проблеми сучасності, причини їх виникнення та перспективи вирішення;
· особливості природи свого краю;
· основну фізико–географічну номенклатуру.
Студенти повинні вміти:
· проводити спостереження за об’єктами та процесами географічної оболонки і фіксувати одержані результати;
· застосувати теоретичні знання для пояснення явищ, які відбуваються у географічній оболонці;
· володіти науковою термінологією;
· працювати з різними видами географічних карт: аналізувати їх зміст, вимірювати відстані, знаходити об’єкти, визначати географічні координати, складати фізико–географічну характеристику території за однією і багатьма картами;
· складати схематичні плани місцевості;
· розрізняти основні гірські породи та мінерали, описувати їх властивості;
· працювати з телурієм, глобусом, метеорологічними приладами;
· поводиться у природі.
Вступ
Географічна оболонка Землі — предмет загального землезнавства (загальної фізичної географії). Завдання загального землезнавства. Місце загального землезнавства в системі географічних наук. Зміст і завдання курсу «Землезнавство і краєзнавство» на факультетах підготовки вчителів початкових класів.
Змістовий модуль 1. Земля і Всесвіт. Загальна характеристика Землі як планети
Тема 1: Земля і Всесвіт
Сучасні уявлення про склад, будову і походження Всесвіту (Метагалактики). Галактика і місце в ній Сонячної системи. Сонячна система і місце в ній Землі. Гіпотези про походження планет Сонячної системи. Сонце і Місяць та їх вплив на процеси, що відбуваються в географічній оболонці. Космічні методи дослідження та їх значення.
Тема 2: Загальна характеристика Землі як планети
Зміна уявлень про форму Землі як кулю, еліпсоїд обертання, трьохосьовий еліпсоїд, геоїд. Докази кулястості Землі. Роль штучних супутників в уточненні форми Землі. Географічне значення форми і розмірів Землі та їх вплив на нерівномірність нагрівання на різних широтах, величину прискорення сили тяжіння, можливість утримання атмосфери.
Обертання Землі навколо осі і його наслідки: зміна дня і ночі, зональність у розподілі тепла, стиснення Землі по осі обертання, відхилення тіл, що рухаються, виникнення припливної хвилі, різниця в часі на різних меридіанах, добові ритми у природі. Час місцевий, поясний, літній. Лінія переміни дат. Календар.
Рух Землі навколо Сонця: орбіта, напрям і швидкість руху, положення земної осі в просторі та відносно Сонця. Дні рівнодення та сонцестояння, тропіки, полярні кола, полярний день і полярна ніч. Географічні наслідки річного руху Землі: зміна пір року, сезонні ритми в природі, теплові пояси.
Змістовий модуль 2. Літосфера
Тема 3. Внутрішня будова Землі. Рельєф земної поверхні
Методи дослідження внутрішньої будови Землі. Земна кора, мантія, ядро та їх вплив на географічну оболонку. Поняття про літосферу. Земний магнетизм та його значення. Вік Землі. Геологічне літочислення.
Поняття про рельєф. Головні фактори рельєфоутворення: внутрішня енергія Землі, сила тяжіння, космічний вплив, сонячна енергія. Основні процеси рельєфоутворення.
Внутрішні процеси, що змінюють поверхню Землі. Тектонічні рухи земної кори: коливні, складчасті, розривні. Основні структурні зони земної кори: геосинкліналі та платформи, їх розвиток. Землетруси, вулканізм, закономірності їх поширення на Землі та значення для розвитку географічної оболонки.
Зовнішні процеси, що змінюють поверхню Землі. Вивітрювання та його роль у зміні земної поверхні. Рельєфоутворююча роль вітру, снігу, льоду, текучих і підземних вод.
Тема 4: Мінерали та гірські породи
Мінерали, їх фізичні властивості. Різноманітність мінералів та їх господарське значення.
Гірські породи. Класифікація гірських порід за способом утворення: магматичні (інтрузивні та ефузивні); осадові (уламкові, органогенні, хімічні); метаморфічні.
Тема 5: Форми рельєфу земної поверхні
Рельєф, як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Головні планетарні форми рельєфу — виступи материків і западини океанів.
Рельєф океанічного дна: шельф, материковий схил, ложе океану (серединні хребти, глибоководні западини і рівнини).
Головні форми рельєфу материків: гори і рівнини. Гори. Основні форми гірського рельєфу: гірські хребти, долини, гірські вузли. Складчасті, складчасто–брилові та вулканічні гори. Класифікація гір за абсолютною висотою: низькі, середні і високі. Рівнини. Класифікація рівнин за способом утворення: денудаційні, пластові, акумулятивні; за абсолютною висотою: западини, низовини, височини, плоскогір’я; за характером поверхні: плоскі, хвилясті й горбисті.
Змістовий модуль 3. Гідросфера
Тема 6: Поняття про гідросферу. Світовий океан
Поняття про гідросферу як одну із сфер Землі. Фізичні та хімічні властивості води. Походження води. Кругообіг води на Землі. Значення води в природі і житті людини.