2.3. Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та його конкурентоспроможність
Для того, щоб визначити заходи щодо зниження затрат праці і засобів виробництва на одиницю продукції в перспективі, порівняємо рівень собівартості і затрат праці на одиницю продукції в динаміці, а також визначимо тенденцію поведінки цих показників в таблиці.
Таблиця 5. Динаміка собівартості і затрат праці на 1ц основних видів продукції.
Вид продукції | 2003 р. | 2004 р. | 2005р. | 2006 р у % до 2003 р. | ||||
собівар. тис.грн. 1 га | затр.пр. люд.год | собівар. тис.грн. 1 га | затр.пр. люд.год | собівар. тис.грн. 1 га | затр.пр. люд.год | собівар. тис.грн. 1 га | затр.пр. люд.год | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Зернові | 384 | 51 | 396 | 16 | 616 | 12 | 160,4 | 23,53 |
Цукрові буряки | 896 | 293 | 705 | 272 | 418 | 326 | 46,6 | 111,3 |
Кукурудз.назерно | 7 | 400 | 8 | 380 | 4 | 00 | 57,14 | 50,0 |
силос | - | - | - | - | - | - | - | - |
зелен.корм. | - | - | - | - | - | - | - | - |
Кормові коренеплоди | 160 | 3 | 108 | 3 | 230 | 4 | 143,7 | 133,3 |
Сіно: багаторіч.трави | - | - | - | - | - | - | - | - |
одноріч.трави | 96 | 2 | 54,8 | 3 | 63,8 | 2 | 66,45 | 100 |
Зелена маса | 123,7 | 3 | 144,1 | 4 | 118 | 5 | 95,39 | 166,6 |
Трави одноріч. | 96 | 2 | 54,8 | 3 | 63,8 | 2 | 66,45 | 100 |
Молоко | 1171 | 9 | 1458 | 8 | 1564 | 9 | 133,6 | 100 |
ПриростиВРХ | 566 | 45,12 | 766,9 | 36,73 | 582 | 37,9 | 102,8 | 84 |
Свині | 303 | 40,75 | 397 | 32,76 | 373 | 38,29 | 123 | 94 |
Проаналізувавши показники даної таблиці можна зробити висновки, що в господарстві собівартість даних видів продукції, а саме цукрових буряків знизилися майже в половину, це дуже добре, також собівартість кукурудзи на зерно знизилася на 42,86%, також зеленої маси багаторічних і однорічних трав собівартість знизилася відповідно на 4,91% та 35,55%. А собівартість всіх інших продуктів виросла. Затрати праці на вирощування зерна зменшилася на 76,47%, на вирощування кукурудзи на зерно зменшилася на 50%. Затрати праці на виробництво молока, вирощування зеленої маси багаторічних трав та однорічних трав зменшилися затрати праці на виробництво та вирощування ВРХ та свиней. З метою виявлення резервів зменшення собівартості одиниці продукції та економічного обґрунтування переходу на нові технології виробництва проведемо аналіз структури собівартості прирізних організаційних, технологічних економічних умовах виробництва.
Таблиця 6. Порівняльний аналіз розміру і структури собівартості одиниці продукції.
Статті витрат | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2004 р. у % до 2002 р. | |||
∑ грн. | % до підс. | ∑ грн. | % до підс. | ∑ грн. | % до підс. | ||
Оплата праці | 577 | 19,6 | 726,7 | 11,61 | 995 | 17,87 | 172,44 |
Вартість кормів | 1565 | 53,16 | 2070,3 | 33,08 | 2503 | 44,96 | 159,9 |
Витрати на утримання 03:амортизаціяпоточний ремонтАвтотр. (пал.) | 5202802 | 17,669,510.07 | 6211511,41314,2 | 9,9224,1521,0 | 71213501 | 12,7924,250,017 | 136,9482,150 |
Загальног.витрати | - | - | 14 | 0,22 | 6 | 0,11 | - |
Всього | 2944 | 100 | 6257,6 | 100 | 5567 | 100 | 189,1 |
Проаналізувати дані таблиці можна зробити висновок, що в господарстві найбільшу питому вагу серед витрат здійснюють витати на придбання кормів і насіння, ці витрати становлять майже половину всіх витрат. Це пояснюється тим, що господарство має велику кількість ВРХ та поголів’я свиней. Але як видно з порівняльного аналізу в господарстві майже всі витрати збільшилися в 2-3 рази.
Для повної економічної оцінки діяльності господарства проведемо аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Таблиця 7.
Показники | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2004 р. у % до 2002 р. |
Енергозабезпеченість к.с. | 4,04 | 2,87 | 2,56 | 63,3 |
Енергоозброєність к.с. | 23,2 | 32,2 | 22,7 | 97,3 |
Фондовіддача, грн. | 1,47 | 1,52 | 1,14 | 77,6 |
Рівень рентабельності % | 6,58 | 7,84 | 8,45 | 1,87128,4 |
Норма прибутку % | 3,6 | 0,15 | 6,90 | 3,391,5 |
Коефіцієнт конкурентності | 1,15 | 1,26 | 1,8 | 1,56,5 |
Провівши аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, бачимо, що рівень рентабельності за останні три роки підвищився на 28,4%. Норма прибутку підвищилася на 91,5%. Підрахувавши норму прибутку та визначивши коефіцієнт конкурентоспроможності можна сказати, що продукція господарства здатна витримати конкурентність, підприємство здатне вижити і про це свідчить, що підприємство постійно отримує прибуток, і має досить міцні засади для виживання.
3. Рівень використання машинно-тракторного парку.
3.1. Показники ефективності використання машинно-тракторного парку.
Таблиця 8. Використання МТП в господарстві.
Показники | 2002 р. | 2004 р. | 2004 р. у % до 2002 р. |
Середньорічна кількість еталонних шт. | 75,45 | 74,68 | 98,9 |
Річний обсяг транспортних робіт ет. га. | 103326 | 76117 | 73,7 |
Відпрацьована на тр. за рік: маш/днів | 11895 | 11677 | 98,1 |
Виробіток на етал. трансп.-т ет. га. | 1369 | 1019 | 74,4 |
за рік | 1369 | 1019 | 74,4 |
за день | 8,7 | 11,5 | 132,2 |
Собівартість еталонного га. | 7-40 | 9-60 | 129,7 |
Середньосезонна кількість зернових комбайнів. шт. | 15 | 17 | 113,3 |
Виробіток на 1 комбайн га. за сезон | 72 | 131,2 | 182,2 |
за день | 4,8 | 8,7 | 181,3 |
сезонна кількість цукрозбирал. комб. шт. | 4 | 4 | 100 |
Виробіток на 1 комбайн, га за сезон | 93,8 | 87,5 | 93,3 |
за день | 6,25 | 5,8 | 99,3 |
Якщо проаналізувати показники даної таблиці, то видно що в господарстві машинно-тракторний парк використовується не зовсім ефективно, а саме зменшилася кількість тракторів на річний обсяг виробітку на 1 трактор і на один еталонний трактор. Зросла собівартість еталонного га. а це пояснюється тим, що техніка застаріла і потребує додаткового викладення коштів. Використання в господарстві зернозбиральних комбайнів більш ефективне, чого не можна сказати про використання цукрозбиральних комбайнів: із сталого кількісно зменшився виробіток на 1 комбайн за сезон і за рік, це можна пояснити застарілою технікою.
Таблиця 9. Використання автомобільного транспорту в господарстві.
Показники | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. у % до 2003 р. |
Середньорічна кількість автомобілів, шт. | 51 | 54 | 55 | 107,8 |
Їх середня маса | 208 | 224 | 248 | 119,2 |
сер. вантажопідйомність ав. | 4.1 | 4.1 | 4,5 | 109,8 |
Автомобіле-дні перебування в господарстві | 186000 | 19759 | 2012 | 108,3 |
Автомобіле-дні в роботі | 12700 | 16508 | 17211 | 135,5 |
Коефіцієнт використання автопарку | 0,68 | 0,84 | 0,85 | 125 |
заг. пробіг автомобілів ти. км. | 110180 | 1296561 | 9391184 | 852,4 |
Пробіг з вантажем тис.км. | 462,5 | 596,8 | 381,8 | 82,6 |
Коефіцієнт корисного пробігу | 0,42 | 0,46 | 0,40 | 95,2 |
Перевезення вантажів т.т. | 183,5 | 163,1 | 143,66 | 78,3 |
Виконання т-кілометрів тис. можна використовувати т.-км. при повному використанні. | 1896,25 | 2446,9 | 1718,4 | 90,6 |
коефіцієнт використання вантажопідйомності | 1,03 | 0,92 | 1,11 | 107,8 |
Автомобіле-тонно дня в господарстві | 76260 | 81011,9 | 90639 | 118,9 |
Виробіток на 1 автомоб- тонну:тоннт/км | 0,889,34 | 0,7310,1 | 0,587,71 | 65,982,5 |
Виробіток на автомоб.-день у роботі:тоннт-км | 0,010,15 | 0,010,14 | 0,010.11 | 10073,3 |
Собівартість 1т/км. пон. | 30,1 | 21,9 | 19,4 | 64,6 |
Проаналізувавши показники даної таблиці можна зробити висновок, що автомобільний транспорт використовується в господарстві досить ефективно, про це свідчить використання автопарку яке збільшилося на 25%. Але зменшився коефіцієнт нормального пробігу на 4,8%. Збільшився коефіцієнт використання вантажопідйомності на 7,8%.
Зменшилася собівартість 1 т/км на 35,4%, а це дуже добре.
3.2. Організація раціонального використання МТП і шляхи її перспективи його забезпечення.
Машинно-транспортний парк с/г підприємства використовують як самостійно, так і в складі різних внутрішньогосподарських підрозділів.
Раціональна організація МТП та використання передбачає систему заходів. що забезпечує виконання змінних і сезонних норм виробітку. Серед них головним є: визначення обсягу транспортних робіт та їх розподіл за межами на декаду, місяць чи сезон з урахуванням оптимального використання поширенностей за рахунок чинного комплектування арсеналів виконання різних операцій одним агрегатом (підготовка ґрунту і сівба, сівба і внесення добрив, культивація і вирівнювання ґрунту, тощо) і складання погодних графіків робіт та їх узгодження із взаємозамінними видами робіт); розробка маршрутів руху агрегатів, ґрунтова робота агрегатів та ін.