Таблиця 4. Наявність і ефективність використання виробничих фондів.
Показники | Роки | Звітний рік у % до базисного | ||
2006р. | 2007р. | 2008р. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. | 4627,40 | 4329,90 | 4247,05 | 91 |
Середньорічна вартість необоротних активів, тис. грн. | 3719,30 | 4438,85 | 5643,30 | 151 |
Середньорічна вартість активів підприємства, тис. грн. | 8346,70 | 8768,75 | 9890,35 | 118 |
Середньорічна чисельність працівників, чол. | 160 | 144 | 125 | 78 |
Площа сільськогосподарських угідь, га | 2376,2 | 2376,5 | 2376 | 99 |
Фондозабезпеченість, тис. грн. | 194,74 | 182,20 | 178,75 | 91 |
Фондоозброєність, тис.грн. | 28,92 | 30,07 | 33,98 | 117 |
Норма прибутку,% | 5,64 | 13,17 | 17,06 | 302 |
Таблиця 5. Показники виробничо-фінансової діяльності ТОВ «Світанок»
Показники | 2006р. | 2007р. | 2007р. в % до 2006р. |
1 | 2 | 3 | 4 |
Грошові надходження, всього тис.грн. | 4623,1 | 6095,1 | 131,8 |
В тому числі: | |||
у рослинництві | 1633,4 | 2232,8 | 136,6 |
у тваринництві | 2974,8 | 3470,1 | 116,6 |
Повна собівартість всього, тис.грн. | 3819,8 | 4779,6 | 124,9 |
В тому числі: | |||
у рослинництві | 1129,0 | 1532,4 | 135,7 |
у тваринництві | 2619,8 | 2998,8 | 114,4 |
Прибуток, всього, тис. грн. | 803,3 | 1315,5 | 163,7 |
В тому числі: | |||
у рослинництві | 504,4 | 700,4 | 138,8 |
у тваринництві | 355 | 471,3 | 132,7 |
Рівень рентабельності у % | 20 | 27,5 | 137,5 |
В тому числі: | |||
у рослинництві | 44,6 | 45,7 | 102,4 |
у тваринництві | 13,5 | 15,7 | 116,2 |
В даній таблиці ми бачимо, що грошові надходження у 2007р. значно зросли. Дана тенденція і в наступних показниках: прибуток та рентабельність.
2.Організація і економічна ефективність виробництва зерна
2.1.Аналіз розвитку виробництва зерна в господарстві
Валовий збір продукції рослинництва має деякі особливості, зумовлені природними умовами, сезонним характером виробництва. Крім того, слід враховувати,що тут продукцію отримують, як правило, тільки один раз на рік(у період збирання врожаю).Проаналізуємо динаміку виробництва зерна в господарстві.
Таблиця 6 Аналіз динаміки виробництва зерна в господарстві.
Показники | 2006р. | 2007р. | 2007р.(+,-) до 2006р. |
1 | 2 | 3 | 4 |
1.Площа посіву, га | |||
- пшениця озима | 600 | 330 | -270 |
- жито озиме | 20 | - | |
- ячмінь ярий | 450 | 670 | 220 |
- овес | 40 | 50 | 10 |
- кукурудза на зерно | 140 | 180 | 40 |
- гречка | 40 | 50 | 10 |
- горох | - | 30 | |
2.Урожайність, га | |||
- пшениця озима | 49,6 | 41,6 | -8 |
- жито озиме | 45,4 | - | |
- ячмінь ярий | 38,9 | 31,4 | -7,5 |
- овес | 47 | 27,9 | -19,1 |
- кукурудза на зерно | 41,5 | 93,7 | 52,2 |
- гречка | 11,2 | 3,2 | -8 |
- горох | - | 15,6 | |
3.Валовий збір, ц | |||
- пшениця озима | 29796 | 13729 | -16067 |
- жито озиме | 908 | - | |
- ячмінь ярий | 17501 | 21093 | 3592 |
- овес | 1880 | 1397 | -483 |
- кукурудза на зерно | 5820 | 16867 | 11047 |
1 | 2 | 3 | 4 |
- гречка | 450 | 160 | -290 |
- горох | - | 470 |
З поданої таблиці випливає, що площа у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на деякі культури зменшилась,а на деякі і збільшилась. Так, площа посіву пшениці озимої у 2007 році зменшилась майже у 2 рази, що сказалося на показниках урожайності та валового збору урожаю досить негативно. Особливу увагу можна приділити площі посіву вона склала 140 га, а у 2007 році на 40 га більше. Відповідно урожайність та валовий збір суттєво зросли.
2.2 Організація основних виробничих процесів при вирощуванні культури
Зернові належать до числа найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. При організації основних виробничих процесів, а також для складання робочих планів у рільництві використовують технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. В організації виробництва зерна основними є два періоди :підготовка грунту і сівба;збирання врожаю. Важливу роль відіграє раціональна організація кожного виробничого процесу. Саме це визначає рівень економічної ефективності виробництва. Оранка – основний процес обробітку грунту, від якого значною мірою залежить урожайність. Оранка може бути полицевою і безполицевою. Її слід виконувати з дотримуванням таких вимог:оптимальні строки й глибина;добре прилягання стикових гребенів та подрібнення скиби;прямолінійність борозен; повне загортання гною й післяжнивних рослинних решток;мінімальна кількість розгінних борозен та звальних гребенів;добре розорювання кінців гонів і поворотних смуг тощо. Оранку здійснюють загінним способом. Тому спочатку поле потрібно розбити на загінки, які можна зорати за 2-3 дні. При виконанні робіт загінним способом, площу потрібно збільшити відповідно до кількості агрегатів. Оптимальними є прямокутні загінки із співвідношенням сторін 1:8-1:10. Орють поле у склад та врозгін. По краях його треба залишити поворотні смуги на чотири ширини захвату агрегату, які розорюють останніми. На оранці використовують п’яти і чотирикорпусні плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми - та дев`ятикорпусні плуги з енергонасиченими тракторами, а також трикорпусні начіпні з тракторами МТЗ. Для безналицевого обробітку використовують плоскорізи -глибоко розпушувачі КПТ-2-150, КПТ-250. Сівба – один з найважливіших і найскладніших виробничих процесів у рослинництві. Від її якості значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. Тому необхідно своєчасно підготуватися до неї. Для цього на період підготовки грунту й сівби складають робочі плани по кожному виробничому підрозділу, а також по підприємству в цілому. Згідно з робочим планом слід укомплектувати кожний підрозділ технікою, а кожний агрегат – обслуговуючим персоналом. Потрібно також розробити чітку систему матеріального заохочення виробничих підрозділів та окремих працівників. Доцільно скласти щоденні маршрути переміщення посівних агрегатів. Щоб високоякісно провести сівбу, необхідно дотримуватися відповідних агротехнічних вимог: оптимальні строки та норми висіву;рівномірне загортання насіння на потрібну глибину; прямолінійність рядків; нормальна ширина міжрядь; відсутність огріхів і просівів. При сівбі доцільно організувати процес за погодинним графіком, коли перед початком роботи механізатором зазначають час на проходження одного гону, а також на заправлення сівалок і повороти. Це дає змогу здійснювати самоконтроль за виконанням одного завдання. Високоефективною є організація сівби на створення насінних загонів та комплексу входять такі ланки: підготовки поля до сівби; заправлення сівалок насінням і добривами; сівби; технічного обслужування; культурно-побутового обслужування. Зернові висівають сівалки СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗТ-3,6. Залежно від довжини гонів посівні агрегати складаються з 1-5 сівалок і відповідно до цього добирають трактор. Для заправлення сівалок використовують автонавантажувачі АС-2УМ, а також списані зернові комбайни. Потрібні засоби механізації і працівників для проведення сівби визначають за обсягом робіт по операціях, строком їх виконання, нормами виробітку та нормами обслужування агрегатів. Збирання врожаю – найскладніший і найвідповідальніший процес, на який припадає більше половини витрат на виробництво зерна. Тому заздалегідь потрібно розробити відповідні виробничі плани, напрямки маршруту рухів комбайнів, виконати іншу підготовчу роботу. Збирають зерно прямим комбайнуванням, розділеним двофазним збирання, коли хлібну масу в фазі воскової стиглості скошують у валки, а через 3-5 днів обмолочують. Для низьких та зріджених хлібів, а також у зонах нестійкими кліматичними умовами розділене збирання не рекомендується. Прогресивним є груповий метод роботи збиральних агрегатів, особливо при організації збирально–транспортних загонів, або комплексів. У їхньому складі створюють такі ланки: підготовки полів до збирання; комбайнове–транспортні; збирання незернової частини врожаю; післязбиральної доробки зерна; первинного обробітку грунту; технічного обслугування; культурно–пробутового обслужування. Розмір цих загонів і комплексів залежить від площі зернових, наявності відповідної техніки й транспортних засобів та інших умов. Вони дають змогу значно підвищити продуктивність агрегатів і скороченими строки збирання. Для скошування хлібів у валки, крім комбайнів, використовують жатки ЖНС-12, ЖВН-6, ЖШН-6 та інші, для обмолоту й прямого комбайнування – комбайни СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон - 1800» тощо; на відвезення подрібненої соломи – візки 2-ПТС-4 із трактором МТЗ; на скиртування – стогоклад СНУ-0,5; для доробки зерна – зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-40, КЗС-20 Ш.