Інтенсивність виділення СО2 з поверхні ґрунту під час цвітіння льону підвищувалась із заміною полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування і у середньому за три роки досліджень різниця з врахуванням середнього арифметичного з усіх глибин становила відповідно 23 і 20 мг/м2 за годину або 14,0 і 12,0%. Порівнюючи між собою глибини обробітку відмічено, що із поглибленням полицевого і безполицевого обробітків з 20-22 до 25-27 см кількість вивільненого ґрунтом вуглекислого газу зменшувалась – відповідно на 10 і 14 мг/м2 за годину або на 6,3 і 7,7%, а із зменшенням глибини обробітку з 20-22 до 15-17 см дифузія СО2 істотно збільшувалась – відповідно на 27 і 29 мг/м2 або на 16,8 і 15,9%.
Вміст нітратного азоту (табл.3) в усі роки досліджень у верхній та середній (0-10 і 10-20 см) частинах орного шару при заміні полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування істотно підвищувався, а у нижчій – неістотно знижувався. Загалом в орному шарі на фоні безполицевого розпушування вміст нітратів у середньому по всіх глибинах був вищим, ніж за полицевого обробітку без котка і з котком, відповідно на 0,5 і 0,4 мг/кг ґрунту. Вплив глибини основного обробітку ґрунту на вміст NO3 в орному шарі був менш відчутним, проте в окремих його частинах прослідковувалась певна залежність, коли у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту за всіх заходів обробітку спостерігалось підвищення нітратів із зменшенням глибини обробітку, а у нижчих шарах тенденція змінювалась у протилежний бік.
Таблиця 3
Вміст нітратного азоту та рухомих сполук фосфору і калію в шарі ґрунту 0-30 см під час цвітіння льону олійного за різних заходів і глибин основного обробітку ґрунту, мг/кг, середнє за 2004-2006 рр.
Захід обробітку (фактор А) | Глибина обробітку, см (фактор В) | N-NO3 | Р2О5 | К2О | |||
Полицева оранка без котка | 15 – 17 | 4,6 | 95 | 100 | |||
20 – 22 | 4,8 | 96 | 106 | ||||
25 – 27 | 4,8 | 96 | 106 | ||||
Середнє по всіх глибинах | 4,7 | 96 | 104 | ||||
Полицева оранка з котком | 15 – 17 | 4,7 | 94 | 101 | |||
20 – 22 | 4,8 | 97 | 105 | ||||
25 – 27 | 4,9 | 98 | 105 | ||||
Середнє по всіх глибинах | 4,8 | 97 | 104 | ||||
Плоскорізне розпушування | 15 – 17 | 5,1 | 96 | 102 | |||
20 – 22 | 5,2 | 100 | 106 | ||||
25 – 27 | 5,2 | 102 | 108 | ||||
Середнє по всіх глибинах | 5,2 | 100 | 105 | ||||
НІР0,95 для фактору А і Б | 0,07 | 1,59 | 0,71 |
На вміст рухомих сполук фосфору і калію в межах всього орного шару ґрунту у фазу цвітіння льону досліджувані заходи і глибини основного зяблевого обробітку не виявляли значного впливу і їх вміст у середньому за 2004-2006 роки в досліді знаходився відповідно у межах 94-102 і 101-108 мг/кг ґрунту. Більше вони впливали на забезпеченість ґрунту фосфором і калієм в окремих частинах орного шару. Протягом усіх років досліджень нами відмічена тенденція до підвищення вмісту рухомих сполук фосфору і калію у шарі 0-10 см із заміною полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування, а у нижчих шарах ґрунту тенденція була зворотною. Щодо впливу глибини основного обробітку, то на фоні полицевої оранки без котка і з котком за використання мілких обробітків у середньому за три роки зафіксовано підвищення вмісту цих елементів живлення у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту порівняно до обробітку на 20-22 см відповідно на 1,0 і 3,0 та 6,0 і 4,0 мг/кг ґрунту, а у шарах ґрунту 10-20 і 20-30 см відмічено вже його зниження. За мілкого плоскорізного розпушування спостерігалось зниження вмісту рухомих форм фосфору і калію в усіх частинах орного шару, а проведення глибокого безполицевого обробітку сприяло підвищенню забезпеченості рослин льону даними елементами живлення. На підставі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням покращувала умови життєдіяльності ґрунтової біоти і не погіршувала забезпеченість рослин льону олійного основними елементами живлення, а зменшення глибини обробітку призводило лише до деякого зниження вмісту нітратного азоту і рухомих сполук фосфору і калію у нижчих частинах орного шару.
Як відомо, основна кількість насіння бур’янів сходить з верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту, тому цей шар є потенційно небезпечним. У наших дослідженнях у середньому за три роки із заміною полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування засміченість шару ґрунту 0-10 см насінням бур’янів збільшувалась з врахуванням середнього арифметичного по всіх глибинах відповідно на 131 і 138 млн шт. /га при абсолютній величині 260 млн шт. /га. Використання котка в системі основного полицевого обробітку ґрунту забезпечувало зменшення кількості насіння сегетальної рослинності в цьому шарі порівняно з оранкою без котка в середньому по всіх глибинах на 7 млн шт. /га. Відносно впливу глибини основного обробітку, то встановлена тенденція до збільшення насіння бур’янів у шарі ґрунту 0-10 см із зменшенням глибини усіх заходів обробітку і зворотну залежність – при поглибленні.
Різні запаси насіння бур’янів у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту неоднаково впливали на забур’яненість посівів льону протягом вегетації. Так, у середньому за три роки досліджень у фазі “ялинки” льону на удобреному гербіцидному фоні перед його застосуванням і на безгербіцидному за полицевої оранки без котка і з котком кількість бур'янів була меншою, ніж на фоні плоскорізного розпушування, у середньому по всіх глибинах обробітку відповідно на 27,7 і 35,4 та 29,4 і 33,5 шт. /м2. Зменшення глибини полицевого обробітку забезпечувало збільшення забур’яненість посівів культури, а поглиблення сприяло зменшенню кількості бур'янів. За безполицевого розпушування вплив глибин основного обробітку на забур’яненість посівів не проявлявся. Сира маса всіх бур’янів була незначною і знаходилась у середньому по досліду у межах 7,8 і 16,7 г/м2. Після використання бакової суміші гербіцидів вдалося значно зменшити забур’яненість посівів культури, хоч на час цвітіння і у фазу повної стиглості насіння льону вона більшою залишалась за плоскорізного розпушування і при зменшенні глибини обробітку ґрунту за всіх заходів. Сира маса всіх бур'янів лише у кінці вегетації культури була відчутно великою, коливаючись у межах досліду від 61,1 до 103,6 г/м2 на гербіцидному фоні і від 108,8 до 172,9 г/м2 – на безгербіцидному. Залежність забур’яненості посівів льону від заходів і глибин основного обробітку ґрунту протягом вегетації на неудобреному фоні у середньому за три роки була подібною, як і у варіантах з добривами, але була меншою в кількісному виразі. Загалом забур’яненість посівів культури у середньому за три роки була більшою за плоскорізного розпушування і при зменшенні глибини основного обробітку ґрунту.
Основні показники структури врожаю льону олійного (передзбиральна густота рослин, кількість коробочок і маса насіння з одної рослини) впродовж усіх років досліджень були дещо більшими на фоні полицевих обробітків і не залежали від глибини їхнього виконання.
Таблиця 4
Урожайність насіння льону олійного за різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на неудобреному фоні, ц/га
Захід обробітку(фактор А) | Глибина обробітку, см(фактор Б) | Рік | Середнє за три роки | ||
2004 | 2005 | 2006 | |||
З гербіцидами (фактор С) | |||||
Полицева оранка без котка | 15-17 | 17,8 | 19,9 | 13,3 | 17,0 |
20-22 | 17,5 | 23,4 | 14,4 | 18,4 | |
25-27 | 15,9 | 22,7 | 15,8 | 18,1 | |
Середнє по всіх глибинах | 17,1 | 22,0 | 14,5 | 17,9 | |
Полицева оранка з котком | 15-17 | 18,5 | 21,0 | 13,5 | 17,7 |
20-22 | 18,2 | 23,5 | 14,2 | 18,6 | |
25-27 | 18,0 | 24,8 | 15,7 | 19,5 | |
Середнє по всіх глибинах | 18,2 | 23,1 | 14,5 | 18,6 | |
Плоскорізне розпушування | 15-17 | 16,1 | 18,2 | 12,6 | 15,6 |
20-22 | 15,8 | 18,5 | 13,7 | 16,0 | |
25-27 | 15,6 | 22,2 | 14,5 | 17,4 | |
Середнє по всіх глибинах | 15,8 | 19,6 | 13,6 | 16,3 | |
Без гербіцидів (фактор С) | |||||
Полицева оранка без котка | 15-17 | 16,6 | 18,7 | 12,7 | 16,0 |
20-22 | 16,7 | 21,1 | 13,5 | 17,1 | |
25-27 | 16,6 | 20,1 | 13,7 | 16,8 | |
Середнє по всіх глибинах | 16,6 | 20,0 | 13,3 | 16,6 | |
Полицева оранка з котком | 15-17 | 18,3 | 18,8 | 12,3 | 16,5 |
20-22 | 17,3 | 22,8 | 12,8 | 17,6 | |
25-27 | 17,1 | 23,5 | 13,9 | 18,2 | |
Середнє по всіх глибинах | 17,6 | 21,7 | 13,0 | 17,4 | |
Плоскорізне розпушування | 15-17 | 16,2 | 17,6 | 10,4 | 14,7 |
20-22 | 15,8 | 17,8 | 11,2 | 14,9 | |
25-27 | 16,3 | 20,2 | 11,8 | 16,1 | |
Середнє по всіх глибинах | 16,1 | 18,5 | 11,1 | 15,2 | |
НІР0,95 для фактору А і Б | 0,63 | 0,73 | 0,91 | 0,49 | |
НІР0,95 для фактору С | 0,51 | 0,60 | 0,74 | 0,40 |
Урожайність насіння льону на неудобреному фоні (табл.4) із застосуванням гербіцидів за плоскорізного розпушування у 2004, 2005 і 2006 роках була істотно нижчою, ніж за полицевої оранки без котка, і у середньому по всіх глибинах недобір урожаю становив відповідно 1,3, 2,4 і 0,9 ц/га. Використання котка у системі основного полицевого обробітку сприяло підвищенню врожайності культури. У середньому за три роки врожайність на фоні полицевої оранки без котка і з котком була істотно вищою, ніж на фоні плоскорізного розпушування – відповідно на 1,6 і 2,3 ц/га. На безгербіцидному фоні відмічена аналогічна залежність.