Таблиця 5
Урожайність насіння льону олійного за різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на фоні N45P45K45, ц/га
| Захід обробітку(фактор А) | Глибина обробітку, см(фактор Б) | Рік | Середнє за три роки | ||
| 2004 | 2005 | 2006 | |||
| З гербіцидами (фактор С) | |||||
| Полицева оранка без котка | 15-17 | 18,8 | 23,3 | 17,9 | 20,0 |
| 20-22 | 18,4 | 24,1 | 18,3 | 20,3 | |
| 25-27 | 17,6 | 23,8 | 18,7 | 20,0 | |
| Середнє по всіх глибинах | 18,3 | 23,7 | 18,3 | 20,1 | |
| Полицева оранка з котком | 15-17 | 21,3 | 24,8 | 18,2 | 21,4 |
| 20-22 | 20,5 | 25,2 | 18,8 | 21,5 | |
| 25-27 | 18,9 | 26,1 | 19,5 | 21,5 | |
| Середнє по всіх глибинах | 20,2 | 25,4 | 18,8 | 21,5 | |
| Плоскорізне розпушування | 15-17 | 17,6 | 23,0 | 14,4 | 18,3 |
| 20-22 | 17,4 | 24,0 | 16,0 | 19,1 | |
| 25-27 | 18,4 | 24,8 | 18,4 | 20,5 | |
| Середнє по всіх глибинах | 17,8 | 23,9 | 16,3 | 19,3 | |
| Без гербіцидів (фактор С) | |||||
| Полицева оранка без котка | 15-17 | 18,3 | 22,9 | 16,3 | 19,2 |
| 20-22 | 17,9 | 23,2 | 17,0 | 19,4 | |
| 25-27 | 17,5 | 22,2 | 17,5 | 19,1 | |
| Середнє по всіх глибинах | 17,9 | 22,8 | 16,9 | 19,2 | |
| Полицева оранка з котком | 15-17 | 19,5 | 23,3 | 15,9 | 19,6 |
| 20-22 | 19,9 | 23,7 | 16,6 | 20,1 | |
| 25-27 | 18,8 | 24,3 | 17,7 | 20,3 | |
| Середнє по всіх глибинах | 19,4 | 23,8 | 16,7 | 20,0 | |
| Плоскорізне розпушування | 15-17 | 17,0 | 21,8 | 12,9 | 17,2 |
| 20-22 | 17,1 | 22,6 | 13,6 | 17,8 | |
| 25-27 | 16,9 | 23,0 | 15,5 | 18,5 | |
| Середнє по всіх глибинах | 17,0 | 22,5 | 14,0 | 17,8 | |
| НІР0,95 для фактору А і Б | 0,66 | 0,82 | 0,92 | 0,56 | |
| НІР0,95 для фактору С | 0,54 | 0,67 | 0,75 | 0,45 | |
Неоднаковий за роками вплив на формування врожаю льону мали глибини основного обробітку ґрунту, коли у 2004 році дещо вищу врожайність насіння було отримано при зменшенні глибини основного обробітку за всіх заходів з 25-27 до 15-17 см, а у наступному 2005 році на фоні полицевої оранки без котка цей показник знижувався як при зменшенні глибини обробітку з 20-22 до 15-17 см, так і при збільшенні з 20-22 до 25-27 см. На фоні полицевої оранки з котком і плоскорізного розпушування у цей рік встановлена тенденція до підвищення врожайності із збільшенням глибини обробітку ґрунту. У 2006 році за всіх заходів основного обробітку ґрунту врожайність насіння льону знижувалась із зменшенням глибини обробітку з 20-22 до 15-17 см і підвищувалась із поглибленням з 20-22 до 25-27 см. У середньому за три роки на фоні полицевого обробітку без котка із збільшенням чи зменшенням глибини оранки врожайність культури знижувалась, а на фоні решти заходів вона підвищувалась із поглибленням основного обробітку ґрунту.
На удобреному фоні врожайність насіння льону (табл.5) порівняно до неудобреного у середньому зростала у 2004, 2005 і 2006 роках відповідно на 1,5, 2,9 і 3,5 ц/га. Вплив заходів і глибин основного обробітку ґрунту на формування врожаю культури за внесення N45P45K45 в окремі роки був подібним, як і на неудобреному фоні. У середньому за 2004-2006 роки досліджень запровадження плоскорізного розпушування на гербіцидному і безгербіцидному фонах замість полицевої оранки без котка призводило до істотного зниження врожайності насіння і недобір урожаю у середньому по всіх глибинах становив відповідно 0,8 і 1,4 ц/га, хоч за глибокого безполицевого розпушування на гербіцидному фоні врожайність насіння льону була вищою, ніж за всіх глибин полицевого обробітку без котка. Проведення полицевої оранки з котком порівняно до аналогічного обробітку без котка на гербіцидному і безгербіцидному фонах з врахуванням середніх по всіх глибинах сприяло істотному підвищенню врожайності культури – відповідно на 1,4 і 0,8 ц/га.
Під час проведення основного обробітку ґрунту заміна полицевого обробітку безполицевим сприяла заощадженню всіх матеріально-грошових затрат у середньому по всіх глибинах на 28,5%, паливо-мастильних матеріалів – на 27,5%, часу і амортизаційних відрахувань майже на 30%. Зменшення глибини оранки і плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см забезпечувало також економію всіх цих затрат, а поглиблення обробітку до 25-27 см призводило до їх збільшення. Проте в удобрених варіантах із застосуванням плоскорізного розпушування порівняно до полицевої оранки без котка умовно чистий прибуток на гербіцидному і безгербіцидному фонах був нижчим у середньому по всіх глибинах відповідно на 68 і 145 грн/га, а проведення полицевої оранки з котком сприяло збільшенню умовно чистого прибутку відносно останнього обробітку відповідно на 172 і 96 грн/га. Зменшення глибини полицевої оранки без котка і з котком і плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см призводило до зниження умовно чистого прибутку, а поглиблення обробітку з 20-22 до 25-27 см сприяло до збільшення цього показника лише на фоні безполицевого розпушування. Енергоємність затрат за вирощування льону була меншою на фоні безполицевого обробітку, як і за зменшення глибини за всіх заходів. Коефіцієнт енергетичної ефективності у досліді на удобрених варіантах був найвищим за полицевої оранки з котком і у середньому по всіх глибинах на гербіцидному і безгербіцидному фонах складав відповідно 5,39 і 5,21, дещо меншим – 5,05 і 5,02 – за полицевої оранки без котка, а за плоскорізного розпушування – 4,97 і 4,77.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у впливі різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту під льон олійний після пшениці озимої на зміну агрофізичних, біологічних і агрохімічних показників родючості чорнозему опідзоленого та формування врожаю льону олійного, що дозволило сформулювати наступні висновки:
1. Заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням сприяла кращому накопиченню за осінньо-зимово-ранньовесняний період і збереженню вологи в ґрунті впродовж вегетації льону олійного. Зменшення глибини обробітку з 25-27 до 15-17 см спричиняло дещо менше накопичення вологи в ґрунті, однак сприяло кращому її збереженню протягом вегетації.
2. Щільність 30-сантиметрового шару ґрунту під час сходів льону після плоскорізного розпушування була більшою на 0,08 і 0,06 г/см3, ніж за полицевої оранки без котка і з котком відповідно. Використання котка в системі полицевого зяблевого обробітку ґрунту супроводжувалось ущільненням верхнього 10-сантиметрового шару, хоч цей показник знаходився за різних заходів обробітку в оптимальних межах. Зменшення глибини полицевого обробітку призводило до збільшення щільності складення шару ґрунту 0-10 см, а безполицевого – до зменшення. Під час цвітіння культури щільність ґрунту в шарі 0-30 см за різних заходів і глибин основного обробітку мало змінювалась, коливаючись від 1,25 до 1,27 г/см3.
3. Загальна пористість ґрунту в шарі 0-30 см під час цвітіння льону була задовільною на фоні всіх заходів і глибин основного обробітку – 51,3-52,0%. Чіткого впливу різних шляхів мінімалізації основного обробітку ґрунту на зміну капілярної і некапілярної пористості та пористості аерації в 30-сантиметровому шарі не встановлено і в досліді ці агрофізичні показники в середньому за три роки знаходились відповідно в межах 39,9-40,8, 10,5-11,9 і 30,4-32,4%.
4. Вміст агрономічно цінних структурних агрегатів під час цвітіння культури в шарі 0-30 см на фоні плоскорізного розпушування в середньому по всіх глибинах обробітку був вищим на 0,7 і 0,8%, ніж за полицевої оранки без котка і з котком відповідно. При зменшенні глибини полицевого і безполицевого обробітків спостерігалася тенденція до зниження даного агрофізичного показника родючості чорнозему опідзоленого. Про добре оструктурений ґрунт досліджень свідчить відносно високий коефіцієнт структурності, який в орному шарі за різних заходів і глибин основного обробітку знаходився в межах 2,48-2,72.
5. За заміни полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування виділення вуглекислого газу з поверхні ґрунту було інтенсивнішим з врахуванням середнього арифметичного по всіх глибинах відповідно на 14 і 12%. Підвищення цього показника біологічної активності ґрунту сприяло також зменшення глибини всіх заходів обробітку до 15-17 см.